Виявилося, що використання цифрових технологій не веде до "цифрової деменції", а навпаки

Основні тези

Дослідження показало, що використання цифрових технологій у літньому віці знижує ризик розвитку деменції та уповільнює когнітивне старіння.
Метааналіз охопив 57 досліджень із майже 411 500 учасниками, результати були опубліковані в журналі Nature Human Behavior.

Вчені з Техаського університету в Остіні та Університету Бейлора проаналізували десятки наукових публікацій і дійшли висновку: використання цифрових технологій у літньому віці пов’язане зі зниженим ризиком розвитку деменції та уповільненням когнітивного старіння.

Дослідження спростовує поширену гіпотезу про "цифрову деменцію", яка припускає, що надмірне використання цифрових пристроїв (смартфонів, планшетів, комп’ютерів) може призводити до погіршення когнітивних функцій, особливо пам’яті, концентрації та емоційної регуляції, інформує 24 Канал.

Дивіться також Науковці створили гнучку літієву батарею, яку можна безпечно згинати, різати та проколювати

Метааналіз, проведений Джаредом Бенджем і Майклом Скалліном, охопив 57 спостережуваних поперечних і довготривалих досліджень, відібраних із баз даних Medline, PsycInfo, CINAHL, Science Direct, Scopus, Cochrane Library, ProQuest та Web of Science.

Загалом у дослідженнях брали участь майже 411 500 осіб (середній вік на момент включення – 68,7 року; 53,5% – жінки), а період спостереження коливався від одного до 18 років (медіана – 6,2 року). Результати опубліковані в журналі Nature Human Behavior.

У межах метааналізу було встановлено, що використання цифрових технологій асоціюється зі зниженим ризиком когнітивних порушень і деменції (співвідношення шансів 0,42; p < 0,0001), а також зниженою швидкістю когнітивного погіршення з часом (hazard ratio 0,74; p < 0,0001).

Ці зв’язки залишались статистично значущими навіть після коригування на демографічні та соціально-економічні чинники, загальний стан здоров’я та рівень когнітивного резерву.

Важливо! Науковці наголошують, що необхідні додаткові дослідження для встановлення причинно-наслідкових зв’язків, з’ясування механізмів впливу, а також для розуміння, як саме типи технологій і час їх використання можуть впливати на стан когнітивного здоров’я.

Раніше науковці виявили, що вигляд наших облич може залежати від нашого імені. Алгоритми машинного навчання виявили більшу схожість між фотографіями облич дорослих з однаковими іменами, тоді як у дітей такої відповідності не спостерігалося.