Видалення вуглекислого газу з повітря назвали абсурдно дорогим способом боротьби з потеплінням

Набір технологій, котрі пропонують для вирішення цього завдання, об'єднаний під загальною назвою "видалення вуглекислого газу", або CDR (carbon dioxide removal). Як зазначили аналітики, спроба відфільтрувати достатню кількість вуглекислого газу з атмосфери, щоб суттєво вплинути на зміну клімату, потребуватиме сотень мільярдів доларів. Це астрономічно дорого, але про це все частіше говорять, оскільки ніхто не бачить інших реальних альтернатив.

Дивіться також Людство має лише два роки, щоб урятувати планету

Деталі

За підразунками дослідницької компанії Rhodium Group, США повинні витрачати приблизно 100 мільярдів доларів на рік на CDR, щоб досягти рівня, який допоможе країні досягти своїх кліматичних цілей. Більша частина цих коштів має надходити у вигляді програм підтримки, таких як податкові пільги та програми закупівель. Про це дедалі частіше говорять, особливо з огляду на те, що США продовжують видобувати рекордні обсяги нафти й газу.

Для порівняння, Закон про зниження інфляції, прийнятий у 2021 році, передбачає виділення 369 мільярдів доларів на стимулювання чистої енергії — найбільшу на сьогодні інвестицію в кліматичну політику країни. Водночас, на думку аналітиків, 100 мільярдів доларів державних витрат щорічно, як рекомендує звіт, — це занадто багато для того, щоб витрачати їх на нові технології, які ще не довели свою ефективність у масштабах. Може виявитися, що для бажаної ефективності цього недостатньо.

Мета, визначена Міжурядовою групою експертів ООН зі зміни клімату, полягає в тому, щоб досягти нульового рівня викидів вуглекислого газу приблизно до 2050 року. Це необхідно для того, щоб зупинити зростання середньої глобальної температури й не допустити подолання позначки в 1,5 градуса за Цельсієм вище, ніж вона була до промислової революції.

Перетин цього порогу означає, що пов'язані з кліматом катастрофи, такі як екстремальна спека, підвищення рівня моря та втрата біорізноманіття, значно погіршаться, можливо, перевершуючи здатність людини адаптуватися до цих змін у найбільш вразливих частинах світу. Цільовий показник у 1,5 градуса був встановлений Паризькою угодою майже десять років тому, у 2015 році, але викиди парникових газів продовжують зростати.

• США вже вкладають значні кошти в уловлювання CO₂, хоча єдиний спосіб зупинити зміну клімату і досягти цілей, встановлених Паризькою угодою, — це припинити залежність від викопного палива.
• Двопартійний закон про інфраструктуру 2021 року передбачає виділення 3,5 мільярда доларів на будівництво нових центрів поглинання вуглецю по всій території США.
• Великі компанії, зокрема Microsoft та Amazon, також платять стартапам за те, щоб ті вловлювали частину їхніх викидів.
• А індустрія викопного палива взяла на озброєння цю технологію, навіть використовуючи її для просування на ринку нібито більш екологічно чистої нафти.

Очевидно, цього все ще недостатньо.

У звіті йдеться про те, що до 2050 року США потребуватимуть потужностей для поглинання гігатонни CO₂, щоб досягти нульового рівня викидів. Це величезна кількість вуглекислого газу, яку необхідно вловити, що еквівалентно приблизно 20 відсоткам усього вуглецевого сліду країни. Нинішні можливості країни з поглинання вуглекислого газу з атмосфери є мізерними у порівнянні з бажаними – поки що вони обчислюються однозначним числом мегатонн.

У доповіді вказується на три різні тактики вилучення вуглекислого газу з атмосфери:

• Природні методи, які покладаються на рослини, ґрунт і океан для поглинання CO₂;
• Створення машин, які вловлюють вуглекислий газ;
• Гібридні технології, які використовують як природні, так і інженерні процеси.

Усі три стратегії ставлять перед нами окремі виклики.

Досі найпопулярнішою природоорієнтованою тактикою була посадка дерев, але без особливого успіху. Зростаюча кількість досліджень та розслідувань показує, що компенсація викидів за допомогою проєктів лісового господарства здебільшого зазнає невдачі. Наприклад, дерева часто не виживають достатньо довго, щоб суттєво вплинути на викиди CO₂ в атмосферу.

Установки, які висмоктують вуглекислий газ з повітря або морської води, мали б краще справлятися. Але величезна кількість енергії, яку вони використовують, робить ці пристрої неефективними і непомірно дорогими. Їх потрібно будувати у дуже великих кількостях по всьому світу. Відфільтрувати тонну CO₂ з повітря коштує понад 600 доларів. Помножте цю суму на гігатонну (мільярд метричних тонн) і ви отримаєте сотні мільярдів доларів витрат.

За словами Джозефа Ромма, старшого наукового співробітника Пенсильванського центру науки, сталого розвитку та засобів масової інформації, 100 мільярдів доларів на CDR – це, швидше за все, мінімальна ціна, яку можуть коштувати ці технології.

Я думаю, що в цьому звіті присутній оманливий рівень впевненості. Наразі передчасно масштабувати будь-яку з цих [технологій]. Вони потребують набагато більшого вивчення,
– каже Ромм.

Існує багато обмежень для найбільш вивчених методів CDR, включаючи посадку дерев і технології, які вловлюють CO₂. Ромм переконаний, що гроші краще було б витратити на дослідження інших способів скорочення викидів парникових газів. "Дві найнагальніші речі, які ми повинні зробити зараз, — це зупинити вирубку лісів і припинити викиди CO₂ в повітря", – каже він.

Коли це станеться, можливо, варто буде спрямувати ресурси на поглинання вуглекислого газу, що дозволить подолати проблему наших минулих викидів. Але він ставить питання: навіщо накладати пластир на проблему, якщо ми не зупиняємо кровотечу?