На стародавніх стінах народу мая знайшли математичну формулу та ім'я її автора
Цивілізація майя століттями вражала дослідників своїми знаннями про космос, проте імена вчених, які стояли за цими розрахунками, залишалися невідомими. Нове відкриття археологів у Гватемалі нарешті дозволило ідентифікувати особистість давнього математика, який залишив свій автограф на стіні робочого кабінету.
Як звали стародавнього математика народу мая?
Археологи та епіграфісти досягли неймовірного прориву, розшифрувавши так званий "мікротекст", нанесений на стіну невеликої кам'яної будівлі в давньому місті Шультун, що на території сучасної Гватемали. Дослідники виявили не лише складні астрономічні розрахунки, а й підпис автора, якого звали Сак Тан Ваакс, що в перекладі означає "Білогрудий лис". Про це йдеться у науковій статті, опублікованій у фаховому журналі Antiquity.
Це відкриття вважають унікальним, адже зазвичай тексти мая Класичного періоду (250 – 900 роки нашої ери) присвячені подвигам правителів, війнам або божествам. Знайти згадку про конкретного вченого, який претендує на інтелектуальне авторство своєї роботи, у цій культурі раніше не вдавалося.
Це перша пряма згадка імені давнього астронома-математика мая,
– прокоментував лектор Массачусетського технологічного інституту Франко Россі.
Будівля, де знайшли написи, ймовірно, слугувала майстернею для виготовлення кодексів – давніх книг мая – або навіть навчальним класом для книжників.
Кургани на археологічній ділянці Ксултун, Гватемала, де було знайдено напис / Фото Proyecto Regional Arqueológico San Bartolo-Xultun; PRASBX
Математика небесних сфер
Формула, яку вчені позначили як "Текст 19", складається з 11 ієрогліфів, розташованих у формі перевернутої літери "L". Вона є результатом кропіткої роботи спостерігача, який жив приблизно 1200 років тому.
Математична формула, викарбувана на стіні на території поселення майя в Ксултуні, Гватемала / Фото Ф. Д. Россі; Г. Херст
Використовуючи методи мультиспектрального зображення та інфрачервоне сканування, команда науковців змогла реконструювати стерті часом знаки. Розрахунки Сак Тан Ваакса стосувалися синхронізації різних календарних циклів мая з рухом Венери та Марса.
Центральною частиною формули є період у 2920 днів. Це число має особливе значення, оскільки воно є найменшим спільним кратним для синодичного періоду Венери (584 дні) та сонячного року мая (365 днів). Іншими словами, через кожні 2920 днів Венера повертається в ту саму позицію відносно Землі та Сонця. Це відповідає рівно восьми сонячним рокам або п'яти циклам Венери.
Окрім цього, вчений інтегрував у свої розрахунки 780-денний цикл Марса та священний календар Тцолькін, що налічує 260 днів.
Це дійсно елегантна й складна математика. Саме тому він її підписав,
– додала археологиня зі Скідморського коледжу Хізер Херст.
Математична формула, викарбувана на стіні на території поселення майя в Ксултуні, Гватемала / Зображення Франко Д. Россі та інші автори
Контекст і значення відкриття
Дослідники припускають, що Сак Тан Ваакс міг бути вчителем або видатним фахівцем, чиї розрахунки слугували шаблоном для інших. У кімнаті знайшли понад 50 інших написів, які виглядають як чернетки або робочі нотатки. Це місце було справжнім інтелектуальним хабом, де наукові знання готували для подальшого використання в політичних церемоніях чи прогнозуванні сезонних змін.
Науковці встановили, що формула, найімовірніше, стосується конкретної дати – 7 листопада 781 року нашої ери за юліанським календарем. Це був час розквіту мая, коли астрономія та математика пронизували всі аспекти суспільного життя – від інавгурації королів до планування сільськогосподарських робіт.
Повний перелік усіх символів / Фото Франко Д. Россі та інші автори
Попри те, що іспанські місіонери пізніше спалили тисячі книг мая, написи на стінах у Шультуні збереглися завдяки тому, що будівлю згодом засипали сміттям і використали як фундамент для іншої споруди.
Сьогодні знахідка напису та імені Сак Тан Ваакса дозволяє дослідникам "дати обличчя" науці мая. Вона доводить, що давні вчені не лише володіли глибокими знаннями, а й усвідомлювали цінність власного інтелектуального внеску. Тепер ім'я "Білогрудого лиса" може посісти гідне місце в пантеоні великих астрономів минулого поруч із Птолемеєм чи Гіппархом, демонструючи високий рівень розвитку корінних американських наук.