Вчені з США створили дифракційне сонячне вітрило – воно допоможе космічним кораблям маневрувати
Джерело:
Universe TodayСонячні вітрила на космічних кораблях довгий час здавалися чимось фантастичним та нереальним. І хоч вчені розглядали можливість створення такої технології, її корисний коефіцієнт був дуже малим. А проте, інженери зі США змогли створити практичне сонячне вітрило і вже знайшли йому застосування в геліофізиці.
Сонячне вітрило, розроблене фахівцями Університету Джонса Хопкінса, працює на принципі дифракції світла. Цей метод має переваги перед існуючою технологією сонячного вітрила, зокрема дає можливість маневрувати.
Не пропустіть Біля китайського космодрому знайшли генератор перешкод що це – саботаж чи випадковість
Чому це не так просто
Серйозна проблема більшості класичних сонячних вітрильників полягає в тому, що вони втрачають ефективність, якщо полотно не спрямоване на джерело фотонів. Через дифракцію світло змінює напрямок, проходячи через отвори або щілини. Використання цієї властивості дозволяє кораблю повертати, зберігаючи тиск сонячного вітру незалежно від напрямку.
Для створення такого дифракційного тиску інженери розробили матеріал з крихітними ґратами, який продовжує служити вітрилом. Таким чином, корабель має можливість певною мірою повертатися від сонця, не припиняючи рухатися під дією фотонів.
Як та коли перевірять технологію
Найімовірніше місце перевірки технології – відкритий космос, зокрема дослідження фізики Сонця. Традиційні рухові установки відмовляють поблизу сонячних полюсів через магнітну інтерференцію. Звичайні сонячні вітрила теж погано працювали б у таких обставинах. А ось дифракційні вітрила можуть продовжувати спрямовувати судно у потрібний бік навіть за таких непростих умов. Це дозволило б проводити спостереження за Сонцем з нового ракурсу.
Читайте на сайті Метеоритний дощ Тау Геркулід 31 травня – відео цього явлення
Інші космічні новини
Цікаво, що завдяки метеорологічному супутнику Himawari-8 японські вчені змогли спостерігати втрату яскравості Бетельгейзе, що відбулася в 2019-2020 роках. Супутник робить знімки всього земного диска кожні 10 хвилин, використовуючи прилад AHI (Advanced Himawari Imager), що працює в оптичному та інфрачервоному діапазонах хвиль.
При цьому щоразу в кадр потрапляє область космічного простору навколо краю земного диска, де перебуває низка зірок, у тому числі Бетельгейзе. Завдяки цьому вчені змогли скласти каталог кривих блиску Бетельгейзе в період з січня 2017 по червень 2021, використовуючи дані спостережень в діапазоні довжин хвиль 0,45-13,5 мікрометрів, і відстежити динаміку Великого потемніння.