Бетельгейзе є одним із найбільш вивчених червоних надгігантів і перебуває у фіналі свого життєвого шляху – очікується, що в найближчі десять тисяч років зірка може вибухнути як наднова II типу. У період з кінця 2019 року до початку 2020 року Бетельгейзе потьмяніла в оптичному діапазоні приблизно на 1,2 зіркової величини, що стало історичним мінімумом яскравості та одержало позначення "Велике потемніння Бетельгейзе".
Читайте на сайті Схоже вчені помилялися щодо причин пересихання Марса
Чому Бетельгейзе втратила яскравість
Астрономи мали кілька гіпотез, що пояснювали падіння яскравості зірки, такі як локальне зменшення ефективної температури, затінювання хмарою пилу, яка або щойно утворилася, або проходила по диску зірки, або зміна кутового діаметра Бетельгейзе. Пилова гіпотеза отримала кілька підтверджень, хоча докази були й у версій, не пов'язаних із пилом.
Група астрономів на чолі з Дайсуке Танігучі з Університету Токіо повідомила, що їм вдалося поспостерігати за Великим затемненням Бетельгейзе незвичайним способом – за допомогою японського геостаціонарного метеорологічного супутника Himawari-8. Він робить знімки всього земного диска кожні 10 хвилин, використовуючи прилад AHI (Advanced Himawari Imager), що працює в оптичному та інфрачервоному діапазонах хвиль.
При цьому щоразу в кадр потрапляє область космічного простору навколо краю земного диска, де перебуває низка зірок, у тому числі Бетельгейзе. Завдяки цьому вчені змогли скласти каталог кривих блиску Бетельгейзе в період з січня 2017 по червень 2021, використовуючи дані спостережень в діапазоні довжин хвиль 0,45-13,5 мікрометрів, і відстежити динаміку Великого потемніння.
Велике потемніння Бетельгейзе / Фото ESO
Вчені дійшли висновку, що зниження ефективної температури зорі та підвищене поглинання випромінювання Бетельгейзе пилом поблизу її фотосфери могли майже однаково сприяти Великому потемнінню. Крім того, можливо, що в нижній частині фотосфери зірки в січні 2019 року виникла ударна хвиля, яка поширилася у зовнішню оболонку Бетельгейзе і пройшла крізь потік теплого газу за межами фотосфери зірки.