Вчені виявили, куди поділася речовина Сонячної системи

7 вересня 2021, 14:50
Читать новость на русском

Сонячна система складається не лише із Сонця та планет. На орбітах довкола Сонця обертаються численні астероїди та комети. Ще більше існує невеликих об'єктів – метеороїдів, міліметрових та сантиметрових каменів. Рахунок усіх цих об'єктів йде на мільйони. Але раніше розрахунки свідчили, що астероїдів має бути значно більше.

На зорі формування Сонячної системи навколо Сонця обертався протопланетний диск з газу та пилу. Його частинки зіштовхувалися та злипалися, утворюючи планетезималі, які пізніше перетворювалися на більші об'єкти – планети, малі планети та супутники. Але не кожну планетезималь чекала така доля, адже вони теж зіштовхувалися між собою, руйнуючись та зливаючись через це. Вважалося, що під час таких зіткнень у простір викидається велетенська кількість уламків. Але ми їх не спостерігаємо. І тепер вчені, ймовірно, знають чому.

Цікаво В Головному поясі астероїдів виявили об'єкти, яких не повинно там бути

Утворення Місяця внаслідок зіткнення протоземлі з іншим великим планетоїдом: дивитись відео

Куди поділися численні уламки

Спостерігаючи за Головним поясом астероїдів між Марсом та Юпітером, вчені не знайшли свідчень численних уламків, які б утворилися від зіткнення планетезималей. Вчені Аризонського університету вирішили "зайнятися" цим питанням, побудувавши комп'ютерну модель зіткнень на ранньому етапі формування Сонячної системи.

Раніше вважалося, що уламки від зіткнень бомбардували Меркурій, Венеру, Землю та Марс. Але велика їх кількість лишалася у Головному поясі астероїдів, або на інших орбітах. Це б мало забезпечити не лише певну кількість уламків, а й високий рівень хімічного різноманіття. 

Комп'ютерне моделювання показало, що уламки нікуди не поділися. Великої їх кількості просто не існувало. Річ у тім, що під час зіткнень планетезималей великою мірою утворювалися не уламки, а газ. Газ міг осідати на планетах та супутниках, розсіюватися у просторі, або взагалі покинути Сонячну систему.

Нова модель пояснює "нестачу" астероїдів та інших об'єктів в Головному поясі астероїдів.