Дослідники висунули нову гіпотезу формування Землі

Планетолог Цюріхського федерального технологічного інституту Паоло Соссі пояснює, що домінуюча сьогодні теорія полягає в тому, що Земля утворилася з хондритових астероїдів. Це відносно невеликі, прості блоки каменю і металу, які сформувалися на ранній стадії Сонячної системи. Проблема з цією теорією полягає в тому, що ніяка суміш цих хондритів не може пояснити точний склад Землі, яка набагато бідніша летючими елементами, такими як водень і гелій, ніж можна очікувати в цьому випадку. Тому процес формування планети й досі викликає масу питань.

Цікаво Астрономи виявили в центрі галактики гіпершвидкісну зорю, яка обертається навколо чорної діри

Нова теорія

Стаття, що вийшла в Nature Astronomy, поєднує експерименти з комп'ютерним моделюванням. Згідно з нею, Земля могла утворитися не з хондритових астероїдів, а внаслідок злипання так званих планетезималей.

Планетезималь – це космічне тіло, що утворюється в результаті поступового осідання на ньому менших об'єктів та частинок протопланетного диска. Фактично це зародки майбутніх планет, які виросли до розмірів, достатніх для того, щоб мати диференційоване ядро.

Динамічні моделі, за допомогою яких ми моделюємо формування планет, показують, що планети в нашій Сонячній системі формувалися поступово. Маленькі зерна з часом перетворилися на планетезималі кілометрового розміру, накопичуючи все більше і більше матеріалу внаслідок гравітаційного тяжіння. Більш того, планетезималі, сформовані в різних областях навколо молодого Сонця або в різний час, можуть мати дуже різний хімічний склад,
— каже Паоло Соссі.

Вчені запустили комп'ютерні симуляції, змінюючи кількість планетезималей. Дослідники використовували сценарій, у якому молодий Юпітер спочатку наближається до Сонця, а потім знову повертається до свого нинішнього положення в системі. Згідно з цим сценарієм, рух Юпітера в ранній Сонячній системі мав значний вплив на менші об'єкти, що кружляли навколо нього, розсіюючи планетезималі у внутрішній диск.

Симуляція була розроблена для Меркурія, Венери, Землі та Марса. Команда виявила, що різноманітна суміш планетезималей з різним хімічним складом може відтворити Землю саме такою, якою ми її бачимо сьогодні. Це може мати важливі наслідки для досліджень не тільки для Сонячної системи, але й інших планетних систем в інших частинах галактики.