Вчені навчилися добувати кисень, воду і ракетне паливо з місячного пилу
- Метод видобутку кисню, води та ракетного палива з місячного пилу використовує сонячне світло та місцеві матеріали.
- Метод дозволяє перетворювати місячний реголіт на воду, кисень та метан, що може значно знизити вартість місій.
- З однієї тонни реголіту можна отримати від 51 до 76 кілограмів води.
Учені з Китаю розробили метод видобутку води і палива, який може кардинально змінити підхід до освоєння Місяця. Нова технологія дозволяє отримувати життєво важливі ресурси, використовуючи лише місцеві матеріали та сонячне світло. Це відкриває набагато кращі перспективи для створення стійких місячних баз, які не потребуватимуть постійних поставок із Землі.
Як місячний пил може втамувати спрагу та заправити ракети?
Китайські дослідники запропонували інноваційний спосіб використання місячного ґрунту, або реголіту, для забезпечення майбутніх колоній. В основі їхньої розробки лежить фототермічна стратегія, яка перетворює сонячне світло на тепло. За допомогою сфокусованих сонячних променів ґрунт нагрівається до температури близько 200 градусів за Цельсієм, що дозволяє вивільнити з мінералів воду у вигляді пари.
Дивіться також Конгрес США схвалив плани NASA щодо польотів на Місяць, проти яких виступає Ілон Маск
Цей процес не лише простий, але й надзвичайно ефективний, оскільки місячний ґрунт сам діє як каталізатор. Дослідження, проведені на зразках, доставлених на Землю місією "Чан'е-5", показали, що цей метод дозволяє в одному циклі не тільки видобувати воду, але й перетворювати вуглекислий газ, який видихають астронавти, на кисень і метан. Кисень необхідний для дихання, а метан можна використовувати як ракетне паливо, що значно здешевлює вартість місій.
За підрахунками вчених, доставка води з Землі на Місяць коштувала б надзвичайно дорого – близько 83 000 доларів за приблизно 3,8 літра. Нова технологія дозволяє обійти цю проблему. З однієї тонни місячного реголіту можна отримати від 51 до 76 кілограмів води. Цього достатньо, щоб забезпечити щоденні потреби приблизно 50 людей.
Хоча лабораторні випробування виглядають багатообіцяюче, науковці зазначають, що практичне впровадження системи на Місяці зіткнеться з викликами, такими як екстремальні коливання температур, радіація та мікрогравітація. Хай там як, але це перший крок до постійної присутності людини на нашому природному супутнику, який показує, що тривале виживання там можливе.