Україна досягла значного прогресу в розробці дронів, поєднаних зі штучним інтелектом

Ера штучного інтелекту

Видання починає матеріал з опису випробувань на одному з українських полів. Безпілотник, оснащений бомбою, за сценарієм втрачає зв'язок з оператором після того, як його атакували ворожі електронні засоби глушіння. Але замість того, щоб упасти на землю, апарат прискорюється і знищує ціль. Цей дрон уникає долі тисяч інших безпілотних літальних апаратів, покладаючись на нове програмне забезпечення зі штучним інтелектом. Воно враховує електронні перешкоди, що їх застосовує Росія, стабілізуючи й утримуючи літальний пристрій.

Дивіться також Штучний інтелект і наука: як нейромережі змінюють сучасні дослідження

Можливості штучного інтелекту допомагають безпілотнику виконати місію, навіть якщо ціль рухається, що є значним покращенням у порівнянні з існуючими безпілотниками, які відстежують лише певні задані координати.

Цю та подібні ШІ-технології для безпілотників розробляє дедалі більше українських компаній, пише видання, допомагаючи українським військовим, які в умовах нестачі зброї протистоять значно чисельнішому й добре оснащеному ворогу.

Покращення швидкості, дальності польоту, вантажопідйомності та інших можливостей мають негайний вплив на полі бою, дозволяючи Україні знищувати російську техніку, підривати пости спостереження і навіть руйнувати частини омріяного президентом Росії Володимиром Путіним Кримського мосту під час операції, проведеної минулого тижня із застосуванням начинених вибухівкою військово-морських дронів,
– пише The Washington Post.

Україна, яка не була очевидним місцем для інновацій у сфері безпілотників, перетворилася на "суперлабораторію винаходів", залучивши інвестиції від відомих бізнесменів, включаючи колишнього виконавчого директора Google Еріка Шмідта. Понад 200 українських компаній, що займаються виробництвом безпілотників, зараз працюють пліч-о-пліч з військовими підрозділами на передовій над удосконаленням дронів, щоб покращити їхню здатність вбивати та шпигувати за ворогом.

Типи безпілотників, що розробляються в Україні, дуже різноманітні. Видання згадує про безшумний ударний дрон "Каратель", який може непомітно підкрадатися до цілі й скидати на неї досить важкі вантажі, та ще один апарат, який зможе нести чотири бомби сумарною вагою до 10 кілограмів.

Ударний дрон Punisher виробництва UA Dynamics / Kasia Strek/Panos Pictures для The Washington Post

Punisher запускається у випробувальний політ / Фото Kasia Strek/Panos Pictures для The Washington Post

Армія дронів

Журналісти Washington Post також згадують про українську програму "Армія дронів", спрямовану на максимальне використання розвідувальних і ударних безпілотників, щоб компенсувати значну перевагу Росії в повітряній і артилерійській потужності.

Торік, зазначає видання, програма допомогла приватним компаніям підготувати понад 10 000 операторів безпілотників, а протягом наступних шести місяців планується підготувати ще 10 000.

Команда міністра цифрової трансформації України Михайла Федорова прискорює укладання контрактів на закупівлю безпілотників між компаніями та Міністерством оборони, скорочуючи процес "з двох років до двох місяців". Про це розповідає співзасновник київського виробника безпілотників Warbirds of Ukraine Дмитро Ковальчук, який вже скористався перевагами спрощеного процесу.

Переваги перед усім світом

Тим часом Міністерство оборони України поділилося російською технологією глушіння з виробниками безпілотників, що дозволило їм протестувати свою продукцію проти найсучасніших у світі засобів радіоелектронної боротьби, про що більшість міжнародних компаній, що займаються розробкою безпілотників, можуть тільки мріяти. 

На Заході ви не можете просто увімкнути глушилку і створити перешкоди у значній частині спектра, щоб протестувати свій продукт. Вам потрібна спеціальна ліцензія, і навіть якщо ви її маєте, вона поширюється лише на вузьку огороджену територію. Саме тому це одна з тих сфер, де Україна має цілком реальну можливість розробити рішення світового рівня,
– каже Андрій Ліскович, колишній керівник компанії Uber, який покинув Кремнієву долину, щоб допомогти Україні у війні.

Ще однією великою перевагою є постійний зворотний зв'язок з передової, що дозволяє негайно вносити корективи для зменшення вразливостей та підвищення летальності.

Повертаючись до штучного інтелекту

Інженери компанії Twist Robotics створюють ПЗ на основі штучного інтелекту, яке може забезпечити значне оновлення українського арсеналу дронів з видом від першої особи, або FPV. Недорогі БПЛА, яких Україна виробляє, можуть нести бомби, але вразливі до російського глушіння. Нова система наведення на ціль на основі штучного інтелекту дозволяє FPV залишатися зафіксованим на цілі, навіть якщо апарат втрачає зв'язок з людиною-оператором через перешкоди або присутність великого фізичного об'єкта, такого як пагорб, розповідає Ростислав Оленчин, співзасновник компанії Twist Robotics.

Симуляція польоту дрона Twist Robotics / Фото Kasia Strek/Panos Pictures для The Washington Post

"Після того, як ціль зафіксована, дрон керується цією системою", – каже Оленчин, додаючи, що сенсори безпілотника розпізнають фізичні особливості цілі й відповідно до них корегують траєкторію польоту. Такий собі "Javelin для бідних". 

Що на нас чекає далі

Видання також намагається заглянути в майбутнє після війни й зазначає, що ці інноваційні процеси спричинять значний вплив на способи використання дронів далеко за межами України, що "матиме серйозні наслідки для урядів, які протистоять сепаратистам, наркокартелям та екстремістським групам, які прагнуть отримати технологічну перевагу".

Експерт з питань використання безпілотників у Вашингтонському аналітичному центрі CNA Семюель Бендетт, який спеціалізується на Росії, каже, що той факт, що тисячі людей проходять підготовку з використання безпілотників по обидва боки війни, явно підказує нам, що в майбутньому цей досвід пошириться далеко й широко, в тому числі й серед злочинних елементів.

Російською та українською мовами публікуються посібники про те, як керувати безпілотником, квадрокоптером та уникати виявлення. Чи можуть нечисті на руку діячі по всьому світу використовувати цей досвід і технології? Безумовно,
– каже Бендетт.

Прискорення розвитку безпілотних технологій давно викликає занепокоєння експертів з безпеки, враховуючи зростаючу кількість недержавних суб'єктів, які використовують БПЛА в смертельних цілях, включаючи Хезболлу в Лівані, хуситів в Ємені, Ісламську державу в Іраку і Сирії, а також мексиканські наркокартелі. Але якщо вартість створення безпілотника розміром з літак, такого як MQ-9 Reaper, виходить за межі можливостей таких угруповань, то отримання й використання програмного забезпечення для безпілотників зі штучним інтелектом — цілком їм під силу.

Після того, як таке програмне забезпечення розроблене, його розповсюдження і повторне використання в інших місцях фактично не потребує витрат. Недержавним суб'єктам дуже легко вийти в інтернет, отримати програмне забезпечення і перепрофілювати його,
– упевнений Пол Шарре, експерт з безпілотників Центру нової американської безпеки.

Провідні військові держави вже давно борються з етикою дозволу машинам самостійно використовувати смертоносну силу в бою та приймати рішення щодо усунення цілей. Головний військовий радник президента Байдена генерал Марк А. Міллі заявив, що Сполучені Штати вимагають, щоб "люди" залишалися в "циклі прийняття рішень", і нещодавно закликав інші великі військові держави прийняти такі ж стандарти.

Дмитро Ковальчук з Warbirds of Ukraine каже, що ПЗ його компанії все ще вимагає, щоб ціль обирала людина-оператор. Але як тільки вибір відбувається, безпілотник переслідує ціль і випускає боєприпас, що призводить до певного розриву між людським рішенням і смертю. Компанія після проведених тестів наголосила, що роль машини є обмеженою і прийнятною: "Ми не націлені на цивільних. І вважаємо, що помилка в 5-10 метрів є прийнятною", – каже Ковальчук.

WP пише, що українські військові оснащені 3D-принтерами, які використовують для створення механізму, що утримує та випускає бомби з комерційних безпілотників. Цей процес легко відтворити, тож ще одним наслідком війни стане те, що вона призведе до нових методів озброєння безпілотників.

Михайло Федоров також визнав, що поширення технології штучного інтелекту становить "загрозу для майбутнього", але підкреслив, що сьогодні Україні повинна визначити пріоритети, й поставити боротьбу за виживання на перше місце.

Але до похмурого майбутнього, яке малюють експерти й уряди, ще далеко. Зараз українські безпілотники-розвідники є найбільш перспективними для надання Україні переваги на полі бою, хоча, як каже Андрій Ліскович, "навряд чи забезпечать вирішальну перевагу в контрнаступі через обмежену дальність польоту і розмір корисного навантаження, а також нерівний рельєф місцевості на багато кілометрів густих російських мінних полів та окопів".