Укр Рус
23 листопада, 18:00
4

Як жінки-новаторки створили технології, без яких ми не уявляємо життя

Основні тези
  • Геді Ламарр разом з Джорджем Антейлом розробили технологію стрибків частот, яка стала основою для Wi-Fi, Bluetooth і GPS.
  • Стефані Кволек створила кевлар, матеріал у п’ять разів міцніший за сталь, що використовується в бронежилетах та захисному одязі.

Чимало звичних технологій – від Wi-Fi до куленепробивних жилетів і систем відеоспостереження – з’явилися завдяки жінкам-винахідницям. Вони працювали в кіноіндустрії, на фабриках, у лабораторіях і навіть у медицині, але всі залишили слід у сучасному світі. Нижче – п’ять історій таких новаторок.

У ХХ столітті технологічний прогрес стрімко змінював життя людей, але імена тих, хто стояв за найважливішими відкриттями, часто губилися в історії. Серед них – жінки, чиї ідеї лягли в основу багатьох сучасних технологій: бездротового зв’язку, двірників, кевлару та перших систем безпеки для дому. Про це розповідає 24 Канал із посиланням на Gizmodo.

Дивіться також Науковці досі досліджують колосальну магнітну буру, що вразила Землю у 2024 році: нове відкриття 

Мері Андерсон – винахідниця двірників

На початку ХХ століття кермування під час снігопаду було справжнім випробуванням. Саме такою була поїздка, яка надихнула бізнесвумен Мері Андерсон створити перший робочий прототип склоочисника.


Мері Андерсон / Фото Alabama Short Stories

Вона придумала важіль у салоні, що керував пружинним важелем із гумовою пластиною на лобовому склі. Попри те, що подібні ідеї існували раніше, лише її конструкція була практичною. У 1903 році Андерсон отримала патент, а її рішення стало основою сучасних двірників.

Якщо мова йде про надійність, то за цим параметром японським брендам немає рівних. Зокрема, SUZUKI S-CROSS забезпечений гарантією у три роки чи 100 000 кілометрів, і за цей період виробник відповідає за якість авто через офіційних дилерів в Україні.

Геді Ламарр – "мати Wi-Fi"

Як пише IMDB, Геді Ламарр увійшла в історію як акторка "Самсона і Даліли", але поза зйомками вона працювала над власними технічними ідеями. Разом із композитором Джорджем Антейлом Ламарр шукала спосіб допомогти союзникам у часи Другої світової війни. Їхнє рішення – система стрибків частот – дозволяла передавати сигнали так, щоб їх не можна було перехопити.


Геді Ламар / Фото The Guardian

Технологія, створена для наведення торпед, стала фундаментом для Wi-Fi, Bluetooth і GPS. У 2000-х Ламарр посмертно внесли до Зали слави винахідників, а за свій внесок вона отримала прізвисько "мати Wi-Fi".

Грейс Гоппер – піонерка програмування

Математикиня та офіцерка ВМС США Грейс Гоппер працювала над першим американським електромеханічним комп’ютером Harvard MARK I. Її команда розраховувала траєкторії ракет і створювала таблиці для нових видів озброєння. Гоппер також написала детальний технічний посібник для машини.


Грейс Гоппер / Фото the art america

Після війни вона відмовилася від академічної кар’єри, щоб зосередитися на програмуванні. Працюючи над UNIVAC I у 1950-х, вона розробила перший компілятор і просувала ідею програмування звичайною англійською мовою. Її підхід став фундаментом для сучасних мов програмування.

Стефані Кволек – творчиня кевлару

Хімік Стефані Кволек працювала дослідницею полімерів у DuPont, де їй доручили створити нове покоління надміцних матеріалів. Під час експериментів вона синтезувала рідкокристалічні поліаміди, з яких можна було отримати напрочуд міцні й легкі волокна.


Стефані Кволек / Фото Science History Institute

Так з’явився кевлар – матеріал, у п’ять разів міцніший за сталь. Сьогодні його використовують у бронежилетах, захисному одязі, багажі, спортінвентарі та навіть електроніці.

Марі ван Бріттан Браун – винахідниця першої CCTV-системи

Медсестра Марі ван Бріттан Браун часто залишалася вдома сама й відчувала потребу контролювати ситуацію за дверима без ризику. Разом із чоловіком, техніком Альбертом Брауном, вона розробила систему, що поєднувала кілька оглядових отворів, рухому камеру, монітори та двосторонній зв’язок.


Марі ван Бріттан Браун / Фото covesmart

Їхній винахід дозволяв бачити людей різного зросту, говорити з ними та навіть відчиняти двері дистанційно. Система мала тривожну кнопку і стала першою CCTV-моделлю. Патент, виданий у 1969 році, надихнув десятки наступних технологічних рішень у сфері безпеки.