Тиждень Генасамблеї в ООН: Україна не в пріоритеті

Говоритимуть про мир, але не про Україну

Офіційно "новий семестр" розпочався в ООН 5 вересня, однак "буря" запланована на 18 – 26 вересня.

Читайте також Про наступ вже навіть не мовиться: окупанти втратили можливість оборонятися

Цього разу говорити планують про відновлення довіри та глобальної солідарності, а ще – про прискорення реалізації Цілей сталого розвитку для "миру, процвітання й прогресу" кожного члена міжнародної спільноти.

Попри те, що 16-ю ціллю є "мир", конкретно України в загальному порядку денному наступного тижня – немає. Натомість є звичні загальні дебати, які насправді не дебати, а довгі монологи на високому рівні, дискусія щодо фінансування розвитку, саміт кліматичних амбіцій, зустріч з питань запобігання пандемії, і, навіть, окремий захід щодо боротьби з туберкульозом.

Применшувати значення тем, які планують розглянути, не варто. Втім, доки ООН намагається продемонструвати, що попри агресію постійного члена Ради безпеки світ може функціонувати "як раніше", ерозія міжнародного права триває і та сама довіра, яку планують відновити, зменшується.

З позитивного – значна кількість заходів щодо України, які хоча й не ввійшли в загальну адженду, однак будуть проведені за широкої участі міжнародних представників. Обговорювати будуть як міжнародні злочини, вчинені Росією, так і притягнення винних осіб до відповідальності та відшкодування шкоди.

Знову без Путіна

Цього року загальні дебати вкотре відбудуться без російського президента. Причина цілком зрозуміла: Владімір Путін більше не виїзний. Замість нього в Нью-Йорк полетить міністр закордонних справ Сєргєй Лавров – особа, яка також входить в санкційний список США, обмеження з якого не поширюються на подорожі до штаб-квартири ООН.

Цікаво, хто поїде на ГА ООН, якщо Міжнародний кримінальний суд видасть ордер на арешт Лаврова?

Підготовка Росії до просування пропагандистських наративів розпочалася щонайменше місяць тому. 9 серпня на сайті російського МЗС з'явилася "офіційна заява" про позицію держави на 78 сесії Генеральної Асамблеї. Серед 80 пунктів та згаданих "цілей ООН у баченні Росії" відсутнє слово мир.

Хоча Преамбула Статуту організації починається зі слів "позбавити прийдешні покоління нещасть війни", Росія пропонує "скасувати ембарго на зброю для африканських держав" та не втручатися у їхні внутрішні справи. Вона також виступає за розробку нових договірних режимів у сфері контролю над озброєннями, роззброєнням і непоширенням. Щоправда, до кінця не зрозуміло, в якому напрямку вона планує "реформу" і чи не є вона спробою "легалізації" глобальної гонитви озброєнь.

Цікаво ЗСУ підбираються до важливих транспортних комунікацій ворога

Щодо України позиція промовиста. Замість назви суверенної держави Росія надає перевагу використовувати нею ж вигадану конструкцію "київська влада", вкотре вже відкрито заперечуючи український суверенітет: "Очевидно, що "київська влада" цьому критерію не відповідає". 

Росія також наполягає, що готова до переговорів, повторюючи вже відкинуті Україною умови:

• врахування ситуації "на землі",
• визнання результатів псевдореферендумів,
• забезпечення "законних інтересів Росії".

Вона погрожує притягненням винних осіб до відповідальності за порушення міжнародного гуманітарного права та міжнародного права прав людини. Кремль бідкається, що "інституції ООН" настільки заполітизовані, що не беруть до уваги "тони доказів злочинів київської влади", які вона надсилає.

Цікаво, що нещодавно Міжнародна незалежна комісія ООН з розслідування ситуації в Україні розповіла, що намагалася встановити контакт з органами влади Росії, однак її запити залишилися без відповіді.

Дещо насторожує активна згадка Росії про справи проти неї в Міжнародному суді ООН. Слід зазначити, що після початку повномасштабного вторгнення Росія погрожувала вийти з процесу по Конвенції про запобігання злочину геноциду та покарання за нього. Однак тепер Росія наполягає, що переконає Суд, що не підтримувала тероризм, не вчиняла расову дискримінацію та не зловживала терміном.

Така зміна наративу може бути пов'язана з персональним складом Суду, який засідає нині, а також з російським впливом на відділ юридичних радників, які мають вагоме значення на зміст фінального рішення. Оскільки Росія послідовно не виконує накази МС ООН, можна припустити, що її ентузіазм, знання точної дати винесення рішень та зміна курсу становить загрозу для України й очікувати потужних висновків Суду точно не варто.

Зауважте В Україні ухвалили закон про телемедицину: чи очікувати революцію у сфері медицини

Серед іншого Росія буде просувати "плюралізм та багатополярність", розширення складу Ради безпеки через приєднання Бразилії та Індії як постійних членів, а також сваритиме ГА ООН, яка "постійно перевищує свої повноваження".

Позиція України

Україна вже звично тримає інтригу, в якому форматі виступатиме президент Володимир Зеленський – онлайн або особисто в Нью-Йорку. Водночас те, про що він буде говорити, секретом не є: формула миру, злочини росіян, зокрема, незаконна депортація та примусове переміщення українських дітей, створення спеціального трибуналу з агресії та відшкодування завданої Росією шкоди.

Існує припущення, що Зеленський також виступить на засіданні Ради безпеки ООН, присвяченому збройній агресії Росії проти України. Примітно, що паралельно, 19 вересня відбуватиметься вже 15-те засідання Контактної групи з питань оборони України на авіабазі "Рамштайн", яке обіцяє низку конкретних рішень для перемоги нашої держави.

Ініціативи, озвучені в Нью-Йорку, будуть повторені та розвинуті на Глобальному саміті миру, який Україна також планує провести восени. Серед бажаних гостей – Китай, Бразилія та Індія, які мають своє бачення врегулювання конфлікту.

"Атака миротворців"

Що точно слід очікувати від Генеральної Асамблеї – епатажних планів держав, які претендують щонайменше на регіональне лідерство. Серед них – Мексика та Бразилія. Дві країни активно агітують за територіальні поступки, зокрема, щодо Криму. Вони прагнуть залучитися підтримкою громадянського суспільства, пропонуючи замінити війну на ілюзію миру.

Ймовірно, подібна позиція буде також озвучена окремими африканськими та латиноамериканськими державами. Тож стратегічним завданням для української дипломатії залишається "завоювання глобального Півдня", голоси якого є важливими в ГА ООН.

Рекомендуємо "Вахтовий" гачок: як приручити транзитну робочу силу на деокупованих територіях

Замість висновку

З фокуса ООН поволі зникає гарантування глобального миру та безпеки. Навряд чи всередині інституції переконані, що цієї цілі вже досягнуто. Ймовірно, таким чином ООН тікає від критики та від давно назрілої капітальної реформи замість низки спроб зробити "косметичний ремонт", які призвели лише до роздування бюрократичного апарату.

Чи справді наступного тижня варто очікувати бурю або черговий вітерець – залишається риторичним питанням.