Жінки та мігранти під прицілом: як криза вплинула на проблему торгівлі людьми
Світ зіштовхнувся ще з одним викликом – пандемією коронавірусу, яка вплинула на всі сфери життя та діяльності окремих громадян, суспільств і країн в цілому. Проблема торгівлі людьми не є винятком.
30 липня – Всесвітній день боротьби з торгівлею людьми. Починаючи з 1991 року, від цих злочинів постраждали понад 260 тисяч українців. І якщо на початку 2000-х років переважала сексуальна експлуатація жінок, то зараз лідерує трудова серед чоловіків. З початком російсько-української війни поширеним явищем також стало використання людей у військових конфліктах.
Цікаво "Дитина під ключ" за 60 тисяч доларів: СБУ викрила схему продажу немовлят за кордон
Окрім економічних причин, які змушують шукати роботу за кордоном або в різних регіонах своєї країни, важливими факторами, що сприяють торгівлі людьми, є відсутність вірогідної інформації про можливості працевлаштування, незнання своїх прав, поширення стереотипів.
Вербування дітей, "діти-солдати", сексуальна експлуатація
Нове дослідження, опубліковане у липні 2021 року Управлінням ООН з наркотиків і злочинності (УНЗ ООН), який охоплює період з 1 квітня 2020 року до 31 березня 2021 року, зазначається, що 17 країн потрапляють до категорії третього рівня. Тобто вони не повністю відповідають мінімальним стандартам протидії торгівлі людьми та "не докладають значних зусиль робити."
До них належать Гвінея-Бісау, Малайзія, Афганістан, Алжир, Бірма, Китай, Коморські острови, Північна Корея, Куба, Іран, Нікарагуа, Росія, Південний Судан, Сирія, Туркменістан і Венесуела.
У дослідження також зазначено, що 15 урядів "мають урядові збройні сили, поліцію чи інші сили безпеки, або урядові групи, що підтримуються урядом, які вербують або використовують дітей-солдатів".
Наприклад, в Індії та Непалі деякі молоді дівчата з бідних і сільських районів були змушені вийти заміж, щоб допомогти своїм сім'ям. Також у США, Великобританії та Уругваї домовласники змушували своїх орендарів (часто жінок) займатися з ними сексом, якщо вони більше не могли платити за оренду.
Також повідомляється, що в Гаїті, Нігерії малі банди, що діють в таборах для ВПО, скористалися зниженням безпеки й захисту, щоб змусити жителів підкорятися платним сексуальним актам.
Вплив COVID-19 на торгівлю людьми
У звіті 2021 року висвітлюються "монументальні" виклики, які відкрила пандемія COVID-19. Зазначається, що торговці людьми скористалися глобальною кризою та втратою доходів людей, а також збільшенням часу, який дорослі та діти проводили в Інтернеті.
Виконавча директорка УНП ООН Гада Валі зазначила, що “пандемія збільшила вразливість до торгівлі людьми, роблячи її ще важчою для виявлення жертв, які намагаються отримати допомогу та доступ до правосуддя”. Вона закликала міжнародну спільноту вжити заходів, щоб захистити вразливі групи населення планети від наслідків пандемії.
Виконавча директорка УНП ООН Гада Валі / Фото – іноземні ЗМІ
Представник управління ООН з питань наркотиків та злочинності Іліас Чаціс заявив, що “торговці полюють на уразливість та часто заманюють своїх жертв з фальшивими обіцянками працевлаштування”. За його словами, пандемія призвела до значних втрат робочих місць у багатьох секторах, і це створює можливості для “злочинних мереж скористатися відчайдушними людьми".
Діти все частіше стають жертвами торгівлі людьми
- За оцінкою Міжнародної організації праці щороку приблизно 1,2 млн дітей у всьому світі стають жертвами торгівлі людьми, в основному з метою комерційної сексуальної експлуатації чи примусової праці.
- Злочинці використовують соціальні медіа та інші інтернет-платформи для вербування нових жертв та отримують вигоду від підвищеного попиту на матеріали сексуальної експлуатації дітей (дані ООН).
- Через блокування та обмеження послуг протидії торгівлі людьми, жертви мали ще менше шансів врятуватися від своїх торговців людьми. Коли кордони закриті, багато врятованих жертв торгівлі людьми були змушені залишатися на кілька місяців у притулках тих країн, де їх експлуатували, а не поверталися додому.
- Основні послуги, які надають підтримку та захист, на які покладаються жертви, були скорочені або навіть припинені.
Пандемія також призвела до того, що у деяких країнах правоохоронці зі спеціалізованих підрозділів з питань протидії торгівлі людьми були призначені виконувати свої регулярні обов'язки для контролю національних зусиль, спрямованих на стримування поширення COVID, надаючи торговцям людьми можливість діяти з меншим ризиком виявлення.
У дослідженні сказано, що досвід попередніх природних та техногенних катастроф показує, що жінки найчастіше страждають під час криз. Статус мігранта, етнічна приналежність та інвалідність, а також загальний соціально-економічний статус – характеристики, які в поєднанні з гендером можуть посилити вразливість жінок. У 2020 році 114 мільйонів людей втратили роботу; більшість тих, хто втратив засоби до існування, були саме жінки.
Яка ситуація в Україні?
Торгівля людьми була і залишається актуальною проблемою для України. За оцінками Міжнародної організації з міграції, понад 260 тисяч українців постраждали від торгівлі людьми, починаючи з 1991 року.
На сьогодні Україна є однією з основних країн походження постраждалих від сучасного рабства в Європі. Лише із січня по червень 2020 року МОМ в Україні ідентифікували понад 800 постраждалих від торгівлі людьми та надало їм допомогу. І якщо на початку 2000 років переважала торгівля людьми з метою сексуальної експлуатації, то зараз лідирує трудова експлуатація.
До речі, в Україні з’явився документальний аудіосеріал про торгівлю людьми "Зі мною це не станеться". Він розповідає реальні історії українців, які перебували у трудовому або сексуальному рабстві, під тиском та погрозами розповсюджували наркотики, займалися контрабандою і були залучені до перевезення нелегальних мігрантів. До створення аудіосеріалу команда проєкту залучила фахівців із правоохоронних органів та громадських організацій, які протидіють торгівлі людьми.
Послухати аудіосеріал, а також інші аудіопроєкти можна абсолютно безкоштовно у мобільному додатку MEGOGO у розділі "Аудіо" на смартфонах на базі iOS та Android та в автомобілях з аудіосистемою Android Auto та Apple CarPlay.
В яких країнах українці зазнають експлуатації?
Постраждалі від торгівлі людьми, яким допомогла МОМ у першій половині 2020 року, зазнали експлуатації у 22 країнах, зокрема й в Україні.
Дані Зарплати жінок виросли, але все одно менші, ніж у чоловіків
Російська Федерація залишається головною країною призначення: 55% постраждалих, яким допомогло Представництво МОМ в Україні, зазнали експлуатації саме там. Друге місце посідає Польща – 28,7% постраждалих. Торгівля людьми всередині України, включно з анексованим Кримом та непідконтрольними урядові територіями Донецької та Луганської областей, – у цьому рейтингу на третьому місці із показником 8%.
Серед постраждалих, ідентифікованих МОМ в Україні, переважають чоловіки (71%). Переважна більшість (97%) постраждалих, виявлених у першій половині 2020 року, були продані з метою трудової експлуатації.
Так, у доповіді Єврокомісії щодо боротьби з торгівлею людьми у 2020 році, до "ТОП-5" країн ЄС за кількістю громадян, що стають жертвами торгівлі, ввійшли Румунія, Угорщина, Франція, Нідерланди та Болгарія. П’ятірка країни, що не входять в ЄС, щодо кількості жертв торгівлі людьми в ЄС були Нігерія, Китай, Україна, Марокко та Індія. У доповіді сказано, що до середовищ високого ризику належать проституція, супровідні агентства та послуги, послуги масажу, бари та нічні клуби.
"Основа причина – економічне становище"
Президента ГО "Ла Страда – Україна" Катерина Черепаха зазначає, що від торгівлі людьми може постраждати будь-яка особа. За її словами, є низка причин, чому люди потрапляють у такі ситуації. Але одна з основних – економічне становище.
Люди шукають, як покращити свій матеріальний стан і погоджуються на різні пропозиції щодо роботи, які в реальності виявляються зовсім не тими, що їм обіцяли з самого початку.
Однак, каже експертка, обізнаність громадян у порівнянні з попередніми роками щодо таких ситуацій значно підвищилася. Але особи, які займаються торгівлею людьми, також постійно змінюють свої стратегії, тенденції та форми експлуатації. Катерина Черепаха каже, що експлуатація чоловіків з України – тенденція не лише останніх років.
У 90-х роках, коли тільки починали говорити про торгівлю людьми, то в першу чергу це асоціювалося саме з сексуальною експлуатацією жінок. Але є й інші форми експлуатації, в тому числі трудової. І чоловіки й діти також потрапляють у такі ситуації,
– зазначає експертка.
За її словами, чоловіки часто не розуміли, що потрапили в торгівлю людьми і не набиралися сміливості просити допомогу.
Дані Мінсоцполітики
У 2020 році за даними Міністерства соціальної політики в Україні було встановлено 132 людини, які стали жертвами торгівлі людьми. Серед них 33 жінки та 97 чоловіків. Більшість з них зазнали внутрішньої експлуатації, однак 18 осіб використовували за кордоном. А саме в Росії, Лівані, Італії, ОАЕ, Туреччині, Малайзії, Греції, Білорусі.
Види експлуатації, які зазнали українці у 2020 році:
- 52 людини стали жертвами трудової експлуатації;
- 5 – сексуальної ;
- 2 – жебрацтва;
- 9 – втягнення у злочинну діяльність;
- 64 – використання у збройних конфліктах.
Катерина Черепаха зазначає, що з початку російсько-української війни люди були "у дуже вразливому стані й легше могли пристати на будь-які пропозиції".
За її словами, на тимчасово окупованій території України були випадки використання праці дітей-підлітків. Однак, основна проблема полягає в "надзвичайній складності збирання цих даних, їх дослідження та отримання підтверджувальних фактів для розслідування та притягнення до відповідальності винних".
Катерина Черепаха / Фото – "Політика. Гроші"
"Справи часто розвалювалися"
Залишається складним розслідування злочинів трудової експлуатації, а також їх правильна кваліфікація. Протягом довгого часу, каже Катерина Черепаха, злочини торгівлі людьми з метою трудової експлуатації перекваліфіковувалися на шахрайство.
Таких випадків було багато, але якщо подивитися на статистику, то відбиватися вони не будуть, бо вироків по таких справам дуже мало. Дуже часто ці справи просто розвалювалися,
– додала експертка.
На вразливість навіть потенційних постраждалих в Україні вплинула пандемія коронавірусу. Через суворі карантинні обмеженя виникли складнощі отримання допомоги. Люди не завжди мали змогу звернутися з заявою за допомогою до відповіднних служб.
Багато людей втратили роботу, економічний стан впав. Зважаючи на, фактично, безвихідну ситуацію, коли людина перебувала, наприклад, в іншій країні, погіршувалися умови роботи й посилювалася експлуатація,
– додає Катерина Черепаха.
Цьогоріч за даними Мінсоцполітики, встановили 24 особи, які постраждали від торгівлі людьми, станом на 30 квітня 2021 року. Серед них – 4 жінки та 20 чоловіків, діти – відсутні. Всі вони є громадянами України. Зазначається, що 22 особи стали жертвами внутрішньої торгівлі, двоє зазнали експлуатації у Словенії та Російській Федерації.
Види експлуатації, які зазнали українці у 2021 році
- Трудова – 13;
- Сексуальна – 1;
- Жебрацтво – 1;
- Використання у збройних конфліктах – 9.
За даними Мінсоцполітики найбільше жертв торгівлі людьми – з Харківської області. На другому місці Херсонська та Кропивницька – по чотири людини; на третьому – Київська та Донецька – по двоє людей. Також випадки такої злочинності були виявлені у Дніпропетровській, Луганській, Львівській, Одеській областях та в Києві – по одній людині.
Точної статистики немає
Катерина Черепаха зазначає, що уніфікованої статистики щодо торгівлі людьми в Україні немає. У Мінсоцполітики оперуються даними, скільки було отримано таких заяв, скільки виявили таких статусів і скільки було відмов. В органах Національної поліції керуються тим, скільки було відкрито кримінальних проваджень, скільки виявлего постраждалих та скільки розкрито справ.
Частина постраждалих не звертається до поліції і не отримує такий статус. Насправді кількість людей в Україні, які постраждали від цих злочинів, – набагато більша,
– каже експертка.
Люди частіше звертаються до громадських організацій, дзвонять на анонімну гарячу лінію, аніж просять допомогу в правоохоронних органів.
Люди бояться, що їм не допоможуть, що вони не зможуть нічого довести. Цей процес дуже складний. Навіть ті, які спочатку готові довести справу до кінця через затягування справи можуть втрачати терпіння, сили та ресурси, щоб це продовжувати,
– додає експертка.