"Чорна княгиня": яка українка була найбагатшою, але й найбільш нещасною жінкою свого часу
Здавалося б, гроші, титул і величезні маєтки можуть забезпечити безтурботне життя. Та доля цієї жінки доводить протилежне: за розкішшю і статусом ховалася історія, у якій було чимало особистих трагедій.
Її називали "Чорною княгинею", а статки робили однією з найбагатших жінок свого часу. Хто вона була та чому життя української аристократки виявилося зовсім не таким щасливим, як можна було б подумати, пише 24 Канал.
Шлюби з примусу та кривава боротьба за посаг
Гальшка Острозька народилася у 1539 році й після смерті батька, князя Іллі Острозького, залишилася єдиною спадкоємицею величезних волинських земель. За її посаг розгорнулася справжня політична війна між найвпливовішими родами Речі Посполитої та королівським двором.
Коли дівчині виповнилося 14 років, її дядько, Василь-Костянтин Острозький, силою видав її заміж за князя Дмитра Санґушка. Попри обставини, пара закохалася одне в одного, але шлюб тривав лише кілька тижнів.
Польський король і магнати визнали це вінчання незаконним. За молодятами влаштували погоню: князя Санґушка наздогнали у Чехії та жорстоко вбили, а юну вдову повернули назад.
Чому княгиню назвали "Чорною"?
Невдовзі королівський двір змусив Гальшку вийти заміж вдруге – за набагато старшого за неї польського графа Лукаша Ґурку. Княгиня категорично відмовилася визнавати цей союз і навіть намагалася сховатися у домініканському монастирі у Львові, який згодом брали облогою.
Зрештою її вивезли до родового замку Ґурки в польському місті Шамотули. Через відмову коритися чоловікові, Гальшку понад 12 років тримали під замком у високій вежі. Вона мала право виходити на прогулянки лише вночі й одягалася виключно у чорне вбрання на знак трауру за першим чоловіком.
Саме за цей силует у вікні вежі місцеві жителі прозвали її "Чорною княгинею".
Спадок, що змінив українську освіту
Свободу княгиня отримала лише після смерті Лукаша Ґурки. Змучена роками ізоляції, вона повернулася на рідну Волинь. У 1579 році Гальшка склала свій знаменитий заповіт.
Усі свої особисті кошти – рекордні на той час 6 000 кіп литовських грошей – вона відписала на розвиток госпіталю та розбудову православної школи в Острозі.
Саме ця фінансова підтримка дозволила її дядькові заснувати Острозьку академію – перший вищий навчальний заклад у Східній Європі.
Сьогодні в Національному університеті "Острозька академія" досі шанують пам'ять меценатки. Щороку серед студенток обирають "Гальшку року" – як символ не лише жіночої краси, а й незламності духу та інтелекту.