Про те, кого називали "некоронованим королем Русі", розповідає керівник Центру вивчення спадщини Острозької академії Ярослава Бондарчук у статті, опублікованій у журналі "Світогляд".
Дивіться також Відповідь вас здивує: чому немовлята на середньовічних картинах виглядають як старі чоловіки
Кого величали "некоронованим королем Русі"?
Князь Василь-Костянтин Острозький, якого величали "некоронованим королем Русі", залишається однією з найвизначніших постатей української історії XVI – XVII століть.
Князь походив зі старовинного роду, корені якого сягають галицько-волинської гілки Рюриковичів. Він був сином великого гетьмана литовського Костянтина Івановича Острозького та його другої дружини Олександри Слуцької.
Політична та військова кар'єра князя розвивалася стрімко. У 1550 році за участь в обороні прикордонних земель від татарських набігів він отримав звання старости володимирського та маршалка Волинської землі. У 1553 році одружився з Софією Тарновською, донькою великого коронного гетьмана Яна Тарновського.
Василь-Костянтин Острозький / Портрет князя
У грудні 1559 року Василь-Костянтин був призначений київським воєводою – найвищою посадою в Руській Литві. Фактично протягом півстоліття, аж до своєї смерті він став справжнім володарем українських земель. Він єдиний в Україні володів титулом князя-державця. Його політичний вплив був настільки великим, що посли європейських держав радили монархам обов'язково з ним рахуватися, а самого Острозького двічі висували кандидатом на польський престол – у 1573 та 1586 роках.
Князь створив справжню "маєткову імперію", до якої входили 80 міст, 2760 сіл і 60 тисяч підданих. Річні прибутки від цих володінь сягали 10 мільйонів злотих.
Особливе місце в житті князя посідала турбота про православну церкву та національну культуру. У 1576 році в Острозі ним було засновано першу вищу школу на східнослов'янських землях – Острозьку академію. Також Василь-Костянтин був ініціатором видання Острозької Біблії.
Острозька академія / Фото з Facebook
Як князь рятував Київ від татарських набігів?
На сайті Острозької академії зазначається, що Василь-Костянтин Острозький неодноразово ставав на захист Києва від татарських набігів. Зокрема, у 1578 році він сплатив татарам 3 тисячі дукатів, аби врятувати місто від розорення.
Обіймаючи посаду київського воєводи, Василь-Костянтин Острозький доклав значних зусиль до відновлення Київщини та самого Києва, які у XVI столітті часто потерпали від нападів і перебували в занепаді. Він також активно сприяв культурному розвитку міста, зокрема підтримував та розвивав такий важливий духовний осередок, як Києво-Печерська лавра.
Загалом завдяки його діяльності українські землі наприкінці XVI століття, отримавши хоча б частковий захист від татарських нападів, змогли розвиватися відносно нормально, як у господарському, так і в культурному плані.
Саме це створило передумови для так званого "українського відродження" кінця XVI – початку XVII століття.
Якими були статки Василя-Костянтина Острозького?
За словами історика Олександра Алфьорова, найбагатшою людиною в історії України був Василь-Костянтин Острозький. Його річний дохід сягав близько 19 мільйонів злотих, що еквівалентно більш як 50 тоннам золота.
Князю належала майже половина Волинського воєводства, що робило його одним із найвпливовіших магнатів свого часу. Водночас значну частину своїх багатств він інвестував у розвиток освіти, науки та української культури.
За його правління відбулося культурне піднесення.Історик Михайло Грушевський називав діяльність Острозького "першим національним відродженням України".