Напій як частина ідентичності: культура кави у кримських татар
Кава є частиною багатьох культур світу. Проте не можна забувати, що цей напій також становить неабияку частину спадщини Криму та корінного народу півострова.
За останні десятиліття кав'ярні стали важливим елементом громадського простору в українських містах, перетворивши споживання кави на життєво важливий аспект дозвілля. Однак традиція кавування в Україні сягає глибини століть: історичні записи свідчать, що перші кав'ярні з'явилися в Криму в період пізнього Середньовіччя, розповідають Тренди 24.
Дивіться також Скільки потрібно варити каву в турці
Кава як частина кримськотатарської культури
Практика споживання кави, відома під місцевою назвою "кахве", прийшла до Кримського ханства з Османської імперії і швидко вплелася в тканину соціального, побутового та церемоніального життя.
Історики зазначають, що саме завдяки культурній та торговельній взаємодії з кримськими татарами та турками-османами козацька старшина вперше познайомилася з кавою на початку XVIII століття, що сприяло подальшому вкоріненню цього напою в українську культуру.
За визначною культурною традицією, відвідувачів кримськотатарських домівок зустрічають теплою гостинністю, в основі якої лежить кава. Відома кава для кримських татар – більше, ніж просто освіжаючий напій. Вона втілює багату культурну спадщину. Незалежно від того, хто відвідувач – друг чи новоприбулий – кримськотатарські сім'ї традиційно пропонують свіжомелену каву як привітальний жест.
Кримські татари готують каву зазвичай без цукру. Чорна називається "теміз кхаве". Її подають разом з солодощами або домашнім молочним цукром.
Раніше для кавування сервірували маленький низький столик – кхона. Гості сідали на підлогу, вкриту подушками, або на низькі диванчики – сет. Перед початком кавування руки омивали в мідному тазі, для цього використовували йибрик – спеціальний глечик, потім подавали ельбез – спеціальний рушник.