"Паляниця" – далеко не єдина: вчителька здивувала, які слова зовсім не можуть вимовити іноземці
Багато іноземців зізнаються, що деякі слова українською вони можуть без проблем прочитати, але правильно вимовити виходить далеко не з першої спроби. Причина – у незвичних звуках і поєднаннях приголосних, яких немає в багатьох інших мовах.
Найвідомішими прикладами стала "паляниця" та кілька інших фраз у російській інтерпритації, але і для носіїв інших мов часто українські слова вимовити непросто. Які слова найчастіше вимовляють із помилками і чому так відбувається 24 Каналу пояснила вчителька української мови Валентина Заєць.
Після початку повномасштабної війни слово "паляниця" стало відомим у всьому світі. Однак, за словами вчительки, воно далеко не найскладніше.
Найбільшу проблему створює не саме слово, а поєднання звуків, яких немає в багатьох мовах. Іноземці часто кажуть "паляніца", "паланіця" або пом'якшують приголосні там, де цього не потрібно,
– пояснила Валентина Заєць.
Слова, на яких найчастіше "ламається" язик
За словами вчительки, особливо складними для іноземців є слова:
- Укрзалізниця – довге слово зі скупченням приголосних;
- під'їжджати – одразу апостроф, "ї" та подвійне "дж";
- дзюрчати – поєднання "дзю" майже відсутнє в більшості мов;
- дзьоб – складний м'який звук "дзь";
- роздзвонити – поєднання "здзв";
- бриньчати – важко вимовити через "ньч";
- щебетати – звук "щ" для більшості іноземців є незвичним;
- знеструмлення – складне через скупчення приголосних;
- наддніпрянський – подвійні приголосні та "ддн";
- збіжжя – звукосполучення "жж";
- п'ятсот п'ятдесят – справжній виклик через апострофи та повтори;
- шістсот шістдесят шість – скоромовка навіть для українців;
- найменшовартісніший – дуже довге слово з великою кількістю приголосних.
Українська мова має багато скупчень приголосних, звуки "дз", "дж", "щ", м'які приголосні та апостроф. Для людини, яка виросла, наприклад, із англійською чи іспанською мовою, це незвична артикуляція,
– додала експертка.
Чому так відбувається?
За словами викладачки, проблема не в тому, що українська "надто складна", а в особливостях мовного апарату.
Ми з дитинства звикаємо до певного набору звуків. Якщо в рідній мові людини немає, наприклад, звука "и" або поєднання "дзь", мозку й мовленнєвому апарату потрібно буквально навчитися нового руху,
– пояснила вона.
Експертка радить не заучувати складні слова окремо, а слухати живу українську мову та повторювати за носіями.
Правильна вимова формується через практику. Якщо людина регулярно спілкується українською, навіть такі слова, як "Укрзалізниця" чи "дзюрчати", з часом перестають бути проблемою,
– підсумувала пані Валентина.