Перша водійка в Україні та затята кондитерка: такою Соломію Крушельницьку ви не уявляли

Вона сама керувала автомобілем, займалася спортом, фотографувала, багато подорожувала та захоплювалася кулінарією. А в її записнику збереглися десятки рецептів тортів, тістечок, пончиків, нугату та іншої випічки, пише 24 Канал.

Сама сідала за кермо автомобіля

На початку XX століття автомобіль залишався радше розкішшю та новинкою, ніж звичним засобом пересування. Для жінки, яка самостійно керувала машиною, це було ще більш незвично. 

Соломія Крушельницька не просто цікавилася автомобілями, а сама сідала за кермо. Її називають однією з перших українок, які опанували водіння, а деякі джерела – першою українкою-водійкою. 

Свій перший автомобіль співачка придбала у Віареджо після одруження з італійським адвокатом Чезаре Річчоні. Точна марка машини достеменно не встановлена: дослідники припускають, що це міг бути Ford, Benz або Fiat. 

Автомобіль був для Крушельницької не просто статусною річчю. У 1930-х роках вона подорожувала Європою зі своєю приятелькою Негрітою Кано де П'яцціні, причому за кермом, за її спогадами, була сама Соломія. 

Мала цілу колекцію кулінарних рецептів 

Мабуть, найнеочікуваніша сторона Крушельницької – її любов до кулінарії. У музеї Соломії Крушельницької зберігаються її кулінарні записи, а значна частина рецептів стосується саме солодкої випічки. 

У записнику є рецепти різноманітних тортів, тістечок, пончиків, бабок, пасок, струдлів, пляцків, медівників, булок, сирників та бізе. Є навіть кілька варіантів кремів і начинок для тортів. 

Окреме місце посідають рецепти нугату. Серед них – варіанти з горіхами та різними додатками. 

На Різдво, за музейними матеріалами, Крушельницька готувала нугат із білків, меду та подрібнених горіхів. Цікаво, що дослідники кулінарної спадщини Крушельницької наголошують: її записник не схожий на сучасну кулінарну книгу з чіткими покроковими інструкціями. Багато рецептів записані коротко, без точних пропорцій, тому розібратися з ними могла досвідчена господиня. 

Кулінарія для співачки була частиною домашнього життя. Коли вона приїжджала до родини у Львів або відпочивала в Карпатах, могла займатися господарством і готувати смаколики для рідних та друзів. У спогадах про Крушельницьку також згадують її домашню випічку. 

Вона могла пригощати гостей пиріжками та варениками, а в Італії влаштовувала музичні вечори, на яких співала українських пісень і готувала українські страви. У її архіві справді залишилася ціла гастрономічна спадщина. 

Займалася спортом і стежила за собою 

Активний спосіб життя Крушельницької теж був частиною її повсякденності. Співачка щодня робила гімнастику, грала в теніс, їздила на велосипеді, плавала та добре почувалася в сідлі. 

Для людини з таким насиченим гастрольним графіком це було важливо не менше, ніж вокальні тренування. 

Крушельницька багато подорожувала, фотографувала цікаві місця та загалом вела досить активне життя. Її сучасники згадували співачку як високу, вродливу та завжди ошатну жінку. 

Вона багато уваги приділяла зовнішньому вигляду й фізичній формі.

Її голос підкорив найкращі сцени світу 

За свою кар'єру вона виступала в Мілані, Неаполі, Римі, Парижі, Буенос-Айресі, Варшаві, Кракові, Одесі, Барселоні, Монте-Карло та багатьох інших містах. Її репертуар налічував понад 60 оперних партій. 

Особливе місце в її біографії посідає "Мадам Баттерфляй" Джакомо Пуччіні. Після невдалої прем'єри в міланському театрі "Ла Скала" опера отримала нове життя під час постановки в Брешії у 1904 році, де Крушельницька виконала головну партію. 

Саме цей виступ став одним із найвідоміших епізодів її кар'єри. 

Переїхала до Італії, але не забувала про Україну 

У 1910 році Крушельницька вийшла заміж за Чезаре Річчоні – італійського адвоката та мера Віареджо. Подружжя оселилося в Італії, де співачка продовжувала виступати та багато подорожувати. 

Та Україна залишалася важливою частиною її життя. Вона регулярно приїжджала до Галичини, підтримувала українську культуру та популяризувала українські пісні під час своїх концертів за кордоном. 

У 1939 році Крушельницька приїхала до Львова, а початок Другої світової війни фактично не дозволив їй повернутися до Італії. 

Після приходу радянської влади її львівський будинок націоналізували, залишивши співачці квартиру. Попри складні обставини, вона продовжила працювати та викладала сольний спів у Львівській консерваторії. 

У 1952 році Соломія Крушельницька померла у Львові. Її поховали на Личаківському цвинтарі поруч із могилою Івана Франка.