Тут залишаться ті, кому це дійсно потрібно, – Портников про еміграцію українців

Про це журналіст Віталій Портников пише на сторінках видання Ліга.NET

З легкої руки одного з блогерів тема еміграції стала мало не головним доказом невдач українських реформ – бачите, мовляв, скільки людей їде. А це означає, що жити стало важче, що не можна себе реалізувати, що корупція, що немає впевненості в завтрашньому дні. Ось коли ми побудуємо золотисте Ельдорадо, еміграція відразу ж припиниться... Подібний тон дискусії – ще одне свідчення дрімучої радянської провінційності, в якій продовжує жити частина нашого суспільства. Це в радянські часи еміграція викликала одночасно осуд і заздрість – з одного боку, людина, якій вдавалося залишити першу в світі країну переможного соціалізму, вважався відщепенцем, з іншого – дуже хотілося знайти єврейських родичів і опинитися на його місці. Те, що еміграція – це невід'ємна частина світової цивілізації, нікому не приходило в голову. Але нам-то має прийти? Адже якби не було еміграції, не було б ні Сполучених Штатів, ні Канади, ні Латинської Америки, ні Австралії, ні Нової Зеландії – не було б половини світу, в який ми емігруємо! Ця половина населена мігрантами та їхніми нащадками,
– пише Віталій Портников.

Як приклад він наводить і колишнього президента Франції Ніколя Саркозі, чиї предки – вихідці з Угорщини та Магрибу. Чи новообраний Президент США Дональд Трамп, який є потомком емігрантів з Шотландії та Німеччини. Його дружина, яка стала першою леді США – сама емігрантка зі Словенії.

Читайте також: П'ята міграційна криза в Україні: що це означає для влади

"Зауваження про те, що причиною еміграції з України є низькі темпи реформ і відсутність перспектив для виживання, взагалі не витримують жодної розумної критики. Не в тому сенсі, що реформи йдуть дуже швидко і людям легко. А в тому, що ніякі – навіть дуже успішні реформи – не зупиняють міграцію. Хотів би нагадати, що в Польщі українці нерідко займають місця поляків, які виїхали працювати в інші країни Європейського Союзу. Мем про "польського сантехніка", який позбавить роботи англійців і французів – одна з найважливіших дискусійних тем в Європі останніх десятиліть. Але ми ж, здається, вважаємо польські реформи зразковими? Ми хочемо на них рівнятися? Ми хочемо увійти в Європейський Союз і НАТО? І тим самим легалізувати право на вільну роботу в країнах ЄС для всіх громадян нашої країни? Тоді що ми заспіваємо про еміграцію в разі успіху реформ, коли вона збільшиться в рази? Той, хто мені не вірить, нехай просто перевірить цифри виїзду громадян з Польщі та країн Балтії – і заспокоїться", – переконує журналіст.

Щодо Ізраїлю, який ставлять в приклад патріотизму та державного будівництва, то Віталій Портников зазначає, що там теж не все гладко, і чимало ізраїльтян емігрує, для прикладу, в Канаду. Сам же успіх будівництва єврейської держави пов'язаний з тим, що в країну приїхали люди, які були готові будувати і захищати Ізраїль.

"Причина успіху Ізраїлю – позитивна селекція, приїзд в майбутню країну тих, хто прагнув до її створення. Причиною успіху України – як і багатьох інших країн, які в непростих умовах зважилися на творення власної державності, – стане негативна селекція. Тобто від'їзд тих, хто не може або не хоче будувати в екстремальних умовах. Не має ніякого значення, хто ці люди – фахівці в передових галузях, до яких ще не доросла наша економіка або чорнороби, які будуть отримувати значно більший дохід за свою працю за кордоном. Важливо – що вони знайдуть себе, а країна – знайде себе. Знайде багато в чому завдяки цьому розставанню. Тут залишаться ті, кому це дійсно потрібно. Ті, хто може реалізуватися саме на українській землі. А уявлення про цю самореалізації можуть бути найрізноманітніші", – зазначає Віталій Портников.

Читайте також: Промовиста цифра: скільки українців попросили притулку в Росії

Відтак процес еміграції є притаманний для країн, які розвиваються. Ще нещодавно португальці їхали у Бразилію чи Анголу на заробітки, ірландці покидали свою Батьківщину, яка тепер стала "меккою" для заробітчан з Польщі та країн Балтії.

Перед нами будівництво, яка через десятиліття важкої роботи, розчарувань і удач обов'язково увінчається успіхом. І нехай наші внуки запросять на святкування цього успіху онуків тих, хто сьогодні покидає нашу країну в пошуках кращої долі,
– підсумував Віталій Портников.