Чи справді Україна відступила від Конвенції з прав людини: пояснюємо, що відбулось насправді
Україна переглянула положення своєї заяви про відступ від зобов'язань у межах Європейської конвенції з прав людини та пакту про громадянські та політичні права через дію воєнного стану у країні.
Про це йдеться у документі на сайті Ради Європи. Уточнюється, що саму заявку подали ще 4 квітня. Згідно з нею, Україна на час війни припинить дотримуватися низки положень Конвенції.
Дивіться також ОБСЄ знайшли компроміс з Росією: погодили рішення щодо керівництва у 2024 році
Україна подала заявку до Ради Європи про часткове призупинення дії в країні деяких пунктів Європейської конвенції з прав і свобод людини у зв'язку з воєнним станом. Йдеться, зокрема, про скасування права розпоряджатися своїм майном.
Важливо! Дане оновлення є регульованим звітом Мін'юсту, адже російська агресія та війна триває. Нових обмежень не передбачено. Навпаки, Україна переглянула та забрала деякі обмеження, про які писала у 2022 році.
Це стандартна процедура для країн, де іде війна
Міністр юстиції Денис Малюська пояснив значення заяви його міністерства до Ради Європи про частковий тимчасовий відступ від дотримання Європейської Конвенції про захист прав і свобод людини.
За його словами, Україна одразу після запровадження воєнного стану в лютому 2022 року надсилала до Ради Європи повідомлення про застосування обмежень певних прав людини — це частина міжнародних зобов'язань. Ба більше, такі ж повідомлення Україна надсилала з 2015 року – адже це стандартна процедура для всіх країн, які перебувають у стані війни.
Натомість у квітні 2024 року Україна вчергове уточнила перелік чинних обмежень і зменшила його. До міжнародних обов'язків входить і періодичний перегляд українських заяв і можливих обмежень.
"Україна у квітні не призупинила захист, а якраз навпаки – переглянула та забрала застереження щодо обмеження певного набору прав", – резюмував міністр.
Своєю чергою омбудсмен Дмитро Лубінець також зазначив, що рішення України передбачає не обмеження прав людини, а часткове скасування обмежень, які запровадили раніше.
"Тобто обмеження Україна подавала ще до цього, а поки що вони не застосовуються", – додав він.
Про які положення мова
Зазначається, що на території, де запроваджений воєнний стан, військове командування в межах тимчасових обмежень конституційних прав і свобод людини може здійснювати заходи правового режиму воєнного стану, зокрема:
- здійснювати примусове відчуження об'єктів права приватної або комунальної власності для потреб держави в умовах правового режиму воєнного стану в порядку, встановленому законом, та видавати про це відповідні документи;
- запровадити комендантську годину (заборону перебування на вулицях та в інших громадських місцях у визначений час без спеціально виданих перепусток і посвідчень) у встановленому порядку;
- встановлювати особливий режим в'їзду і виїзду, обмежувати свободу пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства;
- проводити в установленому порядку огляд речей, транспортних засобів, багажу і вантажобагажу, службових приміщень і житла громадян, за винятком обмежень, встановлених Конституцією України;
- забороняти проведення мирних зборів, мітингів, походів, демонстрацій та інших масових заходів;
- встановлювати заборону або обмеження щодо вибору місця перебування чи місця проживання осіб на території, де введено воєнний стан;
- заборонити громадянам, які перебувають на військовому або спеціальному обліку, змінювати місце проживання (місце перебування) без відповідного дозволу;
- встановити військово-житловий обов'язок для фізичних та юридичних осіб.
"Можливість застосування вищезазначених заходів зумовлює необхідність відступу від зобов'язань, передбачених статтями 12, 17, 19, 21, 25 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права та статтями 8, 10, 11 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод", — йдеться у документі.
Важливо розуміти! Україна, як держава-член Ради Європи, зобов'язана виконувати норми з дотримання прав людини, передбачені Конвенцією (ЄКПЛ). У разі порушення проти України можуть подати позов до Європейського суду з прав людини у Страсбурзі.
Утім, ЄКПЛ дає державам-членам право заявляти про аргументоване відхилення від виконання окремих зобов’язань через особливі обставити, у тому числі через військову агресію.