Не спокушатися на соціалізм: уроки для України від батька економічної науки
Шотландський філософ Адам Сміт був першим, хто визнав ідею економічної свободи головним рушієм розвитку. Чому українцям варто прислухатися до його порад – читайте в авторській колонці для сайту 24 Каналу.
Особистий інтерес і невидима рука
"Постійне прагнення кожного громадянина покращити умови свого життя є потужним рушієм прогресу, попри марнотратство та помилки уряду", – слова з праці шотландського філософа-економіста Адама Сміта під назвою "Дослідження про природу і причини багатства народів", якою було започатковано класичну економічну науку. Його ідеї економічної свободи сформували той світ, в якому ми живемо зараз, де панує приватна власність, люди вільні проявляти підприємницьку ініціативу, а країни багатіють завдяки вільній торгівлі.
Читайте також Якщо алкоголь не знайдуть? У ДБР обіцяють невідворотність покарання судді Тандира
Адам Сміт народився в Шотландії в 1723 році. Точна дата його народження невідома, однак ми знаємо, що він був хрещений 16 червня (5 червня за старим стилем). Працював викладачем в Університеті Глазго, радником міністра фінансів Великої Британії. Першою його працею була книга "Теорія моральних почуттів", що вдало доповнює вищезгадане "Багатство народів" поглядами на моральні проблеми комерційних відносин у суспільстві.
Сміту випало жити в час початку великих змін у світовій економіці. У другій половині 18 століття Велика Британія переживала період промислової революції, що прискорила процес поділу праці. Однак у той час уряди Західної Європи керувалися принципами меркантилізму, згідно з якими добробут вимірювався балансом грошових надходжень.
Багатство розглядалося як певна фіксована сума. Тому одні країни, як вважалося, могли збагатитися тільки внаслідок біднішання інших. Це стимулювало уряди до створення великих монополій, введення жорстких адміністративних обмежень та визискування колоній.Адам Сміт запропонував кращу формулу економічного зростання: силу особистого інтересу. Замість централізованого урядового планування варто покластися на свободу окремих громадян. Національне багатство зростало б набагато швидше, якби кожний отримав можливість вирішувати, яким є найкращий спосіб використання особистих ресурсів: робочої сили чи капіталу.
Цим принципом Сміт доводив той факт, що вільна торгівля збагачує обидві сторони, не роблячи когось багатшим, а когось – біднішим. У цьому полягає знаменитий принцип "невидимої руки Сміта": реалізуючи власні інтереси, люди мимоволі задовольняють потреби всього суспільства.
Важливо Міграційні тюрми на окупованих територіях: росіяни вигадали новий спосіб ув'язнення людей
Він стверджував: "Кожна людина, доки вона не порушує закон, має право втілювати власний інтерес в будь-який спосіб, конкуруючи з іншими людьми або групами людей". Однак при цьому Сміт розумів, що економічна свобода повинна підсилюватися моральними нормами, передусім християнськими. Він визнавав, що уряд не здатний ефективно підтримувати суспільну мораль, тому закликав до свідомого вибору морального способу життя, адже без нього капіталізм приречений на поступовий занепад. Зважаючи на такий підхід Сміта, його праці високо цінуються консервативними колами філософів-економістів.
Адам Сміт і відновлення української економіки
Позаяк Україна нині перебуває у стані повномасштабної війни, зарано говорити про негайне відновлення економічної свободи на всіх рівнях. Однак після перемоги на нас чекає довгий і болісний період відбудови, планування якого має починатися вже зараз.
Історично, українцям притаманні схильність до активного підприємництва і прагнення до чітко визначених прав власності. Соціалізм і централізоване планування – основи економічної політики СРСР – були не тільки неефективними, але й неприродними формами організації господарства.
За понад 30 років після відновлення незалежності Україна досі не змогла позбутися спадку колишньої окупаційної системи, наслідками якої є неефективні пенсійна система, бюджетна сфера, податкова політика тощо.
Не дивно, що Карл Маркс і його комуністичні послідовники піддавали Адама Сміта нищівній критиці. Вони вбачали вільний ринок неспроможним розв'язувати суспільні проблеми, які натомість мають бути розв'язані державою. 70 років соціалістичного мороку яскраво продемонстрували українцям рацію Сміта. Сьогодні ж ми протистоїмо нащадкам більшовиків, які й нині використовують економіку майже виключно як засіб ведення війни.
З іншого боку може здатися, що роль держави в розбудові військово-промислового комплексу суперечить настановам Сміта. Однак він однозначно визначає захист власних кордонів як одну з трьох головних функцій держави: "Захист суспільства від вторгнення є першим з основних завдань уряду".
Рекомендуємо Путівка в пекло: куди росіяни вивозять українських дітей та як протидіяти?
Це особливо важливий принцип для України, адже ми будемо в тій чи іншій формі протистояти російській імперії до її повного розвалу. Мовиться також і про економічну безпеку, що в наших реаліях означає, наприклад, недопущення потрапляння стратегічних підприємств до рук ворожих агентів.
Проте поза трьома завданнями Сміта – оборона кордонів, правосуддя і надання суспільних благ – українські урядовці мають розуміти, що найвищі темпи економічного зростання після перемоги будуть забезпечені гарантуванням економічної свободи для всіх громадян.
Особливо неприємно нині чути про ініціативи щодо фіскалізації бізнесу, що максимально ускладнює умови роботи дрібних підприємців. Можливе скасування спрощеної системи оподаткування може стати важким ударом по шансах української економіки на швидке відновлення.
Якою складною не була б бюрократизована система державного апарату, наші урядовці повинні прагнути до її спрощення. Їхнім дороговказом має стати проста, але прекрасна настанова Адама Сміта: "Особистий інтерес громадян за підтримки якісної системи правосуддя і конкурентного середовища призводить до задоволення всіх потреб суспільства, і навіть більше".
Тож нехай 300-річний ювілей батька економічної науки стане для нас нагадуванням, що свобода і мораль є основами процвітання. І в жодному разі не можна спокушатися на соціалістичні віяння, звідки б вони не приходили: з ординського Сходу чи з "прогресивного" Заходу.