Усі претензії до добросовісних покупців: чому українські курорти лише для обраних
"Вино і море – це найкращий відпочинок у світі"- так приваблюють туристів виноробні регіони Франції, Португалії, Італії та десятків країн світу, яким природа подарувала таке вдале поєднання. Те саме можна сказати і про українське Коблеве.
Тільки от заплатити за можливість відпочити на унікальних українських землях, доведеться, скоріш за все, колишнім та чинним чиновникам, що стали власниками цих унікальних земль, та ще й безкоштовно.
Читайте також: В Україні існує два Верховних Суди: чому держава платить суддям, які не судять
В 2000 роках у Коблево в гонитві за коштовними гектарами місцеві чиновники сільської ради роздавали державні землі, хоча й не мала на них ніякого права. Частина земель, яку віддала сільська рада у приватну власність – це були державні землі, які відведені для рекреаційного призначення. Сьогодні у приватних руках пляжна територія, гектари соснового бору Очаківського лісгоспу та більша частина земель лісового фонду.
Роздавали за схемою — надання ділянок фіктивним "потребуючим" громадянам, які швидко кілька разів їх перепродавали, а кінцевий власник "за збігом" виявлявся прокурором або суддею та лише розводив руками: "які до мене претензії, я добросовісний покупець".
Природний ландшафт спочатку перетворили на штучні ці лісові насадження, а потім сказали "тут вже нічого цінного нема, давайте ми роздамо і будемо забудовувати",
– сказав еколог Олег Деркач.
У Коблевській міській раді запевняють, що лісове господарство дало згоду на передачу земель, але документів немає.
На той час, наскільки я пам’ятаю, лісове господарство надавало листи про свою згоду. У лісхоза крім планшета – немає конкретних документів! Їх немає! Ми кажем: покажіть нам, ви ж нам дали листи, вони підшиті у нас у справі в наших рішеннях,
– прокоментувала секретар Коблівської сільської ради Світлана Талоха.
У сусідньому селі Рибаківка, в 25 кілометрах від Коблева, можна знайти вражаючі краєвиди, але вони всі у приватній власності, ні одного гектара землі не є державним сільської ради. Ці землі у більшості дісталися високо посадовцям, тобто, там можна знайти серед власників і прокурорів, і суддів, місцевих депутатів. Вони отримали ці землі безкоштовно і навіть не соромляться цього.
Село Рибаківка
Наприклад, я, як депутат колишнього складу, я маю земельну ділянку. Ви скажіть мені, чому моє право мати земельну ділянку на рівні з іншими селянами, які проживають у нас, в нашому населеному пункті, не мають права її мати? Але чому те, що знаходиться на перший лінії – воно має право бути, а моя ділянка – ні. Я що, не громадянин України?
– сказала секретар Коблівської сільської ради Світлана Талоха.
Більше про нечесне присвоєння унікальних українських територій – дивіться у повному випуску програми "ЦРУ".