В чому загроза монополізації влади в руках однієї партії
Новоспечені депутати уже зіткнулися і з першими проблемами роботи в Раді. Одним – тісні крісла, іншим – тугі кнопки. Звичайно ж, багато невдоволених робочим днем до ночі. Крім побуту і розпорядку виникають проблеми із законотворчістю.
Поки Слуги народу одностайно тиснуть на кнопки, решта народних обранців навіть чітко не можуть дати відповідь на питання – то в опозиції вони чи ні.
У новій же Раді більше 300 депутатів – без досвіду. Але так само чекають команди від керівництва фракції і голосують підозріло одностайно. Скажений принтер законів, припускають експерти, працюватиме до перших спроб лобіювати законопроекти.
Це не завжди може вписуватися в інтереси Зеленського або Богдана, і ми можемо побачити певні судоми всередин фракції "Слуга народу",
– розповів політолог Михайло Басараб.
Ще один виклик для нової Ради – чіткої конструктивної опозиції. Опозиціонерами проголосили себе фракції "Опозиційний платформа – За життя" і "Європейська солідарність". Проте перші критикують владу через те, що не отримали її самі, а другі – оскільки її втратили.
Ситуативно разом з провладною фракцією зараз на кнопки тисне "Батьківщина". А "Голос" буде підтримувати тільки ті ініціативи, які поділяє.
Позиціонування повинно бути чітким, тим більше, коли конкуруєш із сильнішим політичним гравцем,
– додав Михайло Бесараб.
Без жодного опору, Рада може ухвалити справді реформаторські закони. Бо є і політична воля у керівників, і ресурс влади. Проте є у цьому і ризики, наголошує експерт, навіть без змін до Конституції, монополізація влади в руках однієї політичної сили може призвести до ігнорування демократичних процедур.