Підтримка на словах та бізнес на крові: як VICI годує обіцянками покинути російський ринок

Часто таку позицію компанії займають лише для того, аби одночасно всидіти на обох стільцях. Усе б нічого, але "Вічунай груп" уже оголошувала про вихід з російського ринку, але продовжує там працювати, повідомляє 24 канал.

Цікаво Світова вигнанниця: з яких рейтингів вже виключили росію і яку "ціну" вона заплатить за це

З березня по липень 2022 року близько 3 000 іноземних компаній припинили свою роботу в Росії, а 527 зареєстрованих в країні-агресорці закордонних підприємств, припинили своє існування, про що повідомляють у Москві. Ще наприкінці травня глава МЗС України Дмитро Кулеба повідомляв, що російський ринок покинули компанії з 70 країн світу. Усі ці компанії представляють 55 індустрій.

На тлі війни в Україні, щоденних терактів російської армії проти цивільного населення та знищення наших міст та сіл робота в Росії є як аморальною, так і шкідливою для репутації. Головною причиною є те, що сплата податків у російський бюджет, створення робочих місць та інвестиції є фактично актом солідарності з убивцями та злочинцями через підтримку їхньої економіки.

Перелік компаній, які покидають російський ринок, постійно зростає. Наприклад серед нещодавніх шведська компанія Electrolux, швейцарська Logitech, фінська Nokia та її шведський конкурент Ericsson, американська Bunge, яка є виробником української ТМ "Олейна". PepsiCo також вирішило зупинити виробництво напоїв у Росії, хоч країна-терорист була третім найбільшим ринком для компанії.

Однак є ті, хто готовий стати економічним колаборантом кремлівського режиму, продовжуючи бізнес фактично на крові українців. Плями від української крові на своїй репутації такі компанії намагаються періодично приховати чи змити, але не виходить. І цьому є яскравий приклад.

На початку вересня перед муніципалітетом литовського міста Каунас пройшла мовчазна акція протесту проти того, що місцевий виробник рибопродуктів "Вічунай груп" досі не зупинив свій завод в Росії і не збирається йти з ринку країни-терориста.

Ця акція була мовчазною через те, що попередньо її заборонили проводити взагалі. Дивний випадок для демократичної Європи, однак і цьому є пояснення. Мером Каунаса Вісвалдас Матіошайтіс, віцепрезидент Ради економічного і торгового співробітництва Литви та Росії, якого називають "литовським Медведчуком" через проросійську позицію та зв’язки із російськими високопосадовцями. Головною причиною заборони була не проросійська позиція мера, а те, що він і є власником "Вічунай груп".

Як литовська компанія отримує кредити від Росії

Ці події є важливими та показовими для українців, адже "Вічунай груп" є доволі популярною в Україні. Головний продукт компанії – крабові палички VICI, присутній чи не у кожному українському супермаркеті.

Цілком логічно, що українці налаштовані рішуче проти компаній-колаборантів, які продовжують працювати в Україні. Продукції таких компаній бойкотують, проходять акції протесту, товари тих, хто продовжує роботу в росії, обклеюють попереджувальними стікерами. Також триває просвітницька робота, адже створено інформаційні ресурси, які надають перелік компаній, які продовжують працювати в Росії та платити податки в тамтешній бюджет.

Та попри те й компанії-колаборанти також не сидять на місці й витрачають чимало коштів лише на те, щоб переконати українців, що попри роботу в Росії, вони надають допомогу Україні та нашим Збройним Силам й нібито ведуть консультації щодо виходу з ринку країни-агресорки. На жаль, те, що вони залишаються на українському ринку й зберігають свою рентабельність, свідчить про те, що всі ці методи спрацьовують.

Гарним прикладом такого окозамилювання є "Вічунай груп". Та на конкретних прикладах ми доведемо, що такі дії є не лише суцільною брехнею, але й зневагою до українців.

Найперше той, хто вирішив придбати крабові палички VICI має розуміти, що він опосередковано віддає свої гроші Росії, бо платить компанії, яка побудувала свій найбільший завод у росії за державні кошти країни-агресорки. Мова йде про виробництво в Калінінградській області. Для будівництва компанія використала кредити кремлівських банків ВТБ та "Газпромбанк". Навіть її власник, про якого ми згадували вище, визнавав залежність "Вічунай груп" від цих кредитів. Тобто український покупець платить компанії, яка навіть в час повномасштабного вторгнення не відмовляється отримувати державні субсидії та нагороди від російського уряду.

10 "найкращих" заяв "Вічунай груп" про вихід з Росії

Тепер ми поговоримо трохи більше про офіційну позицію компанії щодо її роботи в Росії. Тому починаємо з брехні №1. Ще 8 березня "Вічунайс груп" повідомила про нібито призупинення діяльності в Росії. Та насправді, бізнес не лише не зупинили, але й активно розвивали – купували нову сировину, вкладали кошти у маркетинг тощо.

Брехня №2. Через тиждень компанія оголосила, що начебто процес виходу з російського ринку триватиме нібито від 3 до 4 місяців. Цю ж заяву повторили і в квітні. Тобто компанія мала б покинути ринок Росії ще у червні. Однак цього так і не сталося.

Брехня №3. 2 травня компанія заявила, що найняла найкращих консультантів, але на процес пошуку нових покупців потрібні ще 3 місяці. Тобто вони б мали покинути російський ринок у серпні, однак і цього теж не сталося. 

Брехня №4. Після хвилі скандалів в Україні та Литві "Вічунай груп" 18 травня заявила, що вже є список із 30 покупців та через 2 місяці, тобто наприкінці липня, будуть підписані договори купівлі-продажу. Однак і цього також не сталося.

Брехня №5. Уже на початку червня компанія заявила про інтенсивні перемовини з покупцями і пообіцяла до кінця літа завершити повний вихід з російського ринку. Та нічого не відбулося, тому у серпні "Вічунай груп" заявили про те, що нібито консультанти не беруться прогнозувати, скільки ще часту потрібно на підписання усіх договорів.

Брехня №6. У липні компанія ще раз заявила про те, що продасть свої активи до вересня. Та, як не дивно, цього також не сталося і не лише у липні чи серпні, але й у вересні. Водночас "Вічунай груп" відмовилася називати нову дату продажу.

Брехня №7. Ще у березні компанія заявляла про повне припинення закупівлі сировини для свого заводу в Калінінградській області. Тоді "Вічунай груп" переконувала, що працює на запасах сировини, аби розрахуватися з постачальниками та європейськими фінансовими партнерами. Та через 3 місяці компанія визнала, що нібито змушена купувати сировину та забезпечувати виробництво й прикрила це тим, що нібито лише так можна якнайшвидше виконати всі зобов'язання та покинути Росію.

Брехня №8. У тій же заяві за 15 березня компанія заявила про припинення інвестиції у виробництво, логістику, торгівлю, маркетинг. Попри це "Вічунай груп" брала на роботу нових співробітників та інвестувала у маркетинг, зокрема – у нову упаковку крабових паличок VICI для російського ринку. Крім того, у своєму повідомленні 18 липня "Вічунай груп" визнала, що під час повномасштабної війни користувалася субсидіями російської влади пояснивши отримання цих грошей "умовами ведення бізнесу вільної економічної зони, які забезпечують інвестиції іноземних компаній і робочі місця в Калінінградській області". Мова йде про 14 мільйонів євро. Таким чином, компанія визнала факт інвестицій і створення робочих місць у Росії.

Брехня №9. У своєму повідомленні від 18 липня компанія назвала неправдивою опубліковану у ЗМІ інформацію про постачання своєї продукції на захоплені території України або деякі спеціальні об’єкти чи організації Росії, зокрема "Кремлівський буфет". Однак ТОВ "Балтко", що є структурою "Вічунай груп", постачало свою продукцію безпосередньо у ФДБУ "Комбінат харчування №4" та ФДБУ "Комбінат харчування "Кремлівський". Це підприємства, що входять у склад Управління справами президента Росії. Крім того, компанія була постачальником Санкт-Петербурзького гірничого університету, яким керує Володимир Литвиненко, науковий керівник Путіна, який тричі очолював його передвиборчий штаб. Після 2014 року "Вічунай груп" не припинила постачати продукцію в Крим і Донбас. Наявна вона в окупованих Криму та Донбасі й зараз.

Брехня №10. Чи не в кожному своєму офіційному повідомленні компанія переконує, що підтримує українських борців за свободу, засуджує російську агресію та продовження бойових дій в Україні. Однак у той же час кожен день роботи компанії приносить у бюджет країни-агресора 400 тисяч рублів податків. Такі дані навів литовський журналіст та друг Україна Андрюс Тапінас. Тобто – це два залпи РСЗВ "Град" по українських містах. Нескладна арифметика свідчить, що вже сплачено понад 400 таких залпів.

Мабуть, список подібних брехливих заяв можна скласти для кожної з кількох десятків компаній, що намагаються водночас працювати в Україні і Росії, хоча навіть у цьому ряду "Вічунай груп" виділяється цинізмом і зневагою до аудиторії. Звісно, бізнес має керуватися міркуваннями раціоналізму і вигоди, але ця вигода не має ґрунтуватися на крові та стражданнях мільйонів людей. Бути поза політикою сьогодні вже не можна. Україна і Росія сьогодні – це плюс і мінус. Обрати серединку не вийде. Вибір між Україною та Росією сьогодні це вибір між людськими цінностями і варварством. І кожний великий бізнес буде вимушений цей вибір зробити. І брехати українцям у VICI – не вдасться.