Допоможе відбиток пальця: Кошель відповів, як побороти кнопкодавство у Раді
У Верховній Раді знову борються з кнопкодавством. Цього разу – від системи голосувань "Рада" відключили порожні місця. Мовляв, так нардепи не ставитимуть чужі картки і не голосуватимуть за відсутніх колег.
Джерело: 24 канал
Голова Верховної Ради та загалом монобільшість за 1,5 роки роботи не зрозуміли, що проблема неперсонального голосування – це місця під балконом. Таку думку висловив в ефірі голова Комітету виборців України Олексій Кошель.
До теми Додаткові камери та прив'язані картки: як у Раді боротимуться з кнопкодавством
Місця під балконом
За його словами, кожен депутат знає, що зафіксовані факти неперсонального голосування – це лише невелика частина. Тоді, коли потрібно добрати голоси, використовують місця під балконом, які камери не фіксують.
Ми знову бачимо дешевий піар на тему неперсонального голосування. Голова ВР не пропонує єдине основне рішення – це запровадження системи Ради, яка передбачатиме голосування за відбитком пальця,
– зазначив Кошель.
Ухвалення рішення розтягують
Він також сказав, що заяви спікера нагадують процес розтягнення ухвалення рішень на довгий період. Зокрема про відбиток пальця задумались ще понад 10 років тому.
Держава виділила гроші
Держава, як відзначив експерт, виділила гроші на розробку голосування за відбитком пальця. Також відбулась модернізація цієї системи. Гроші на її доопрацювання держава також виділяла.
"Наразі все комп'ютерне обладнання закуплене. Потрібно лише ухвалити політичне рішення, доопрацювати систему. І за кілька місяців ми зможемо на неї перейти", – додав голова Комітету виборців.
Не кнопкодавство, а злочин
Кошель зауважив, що мовиться не про кнопкодавство, а про злочини через неперсональне голосування:
- підробку законодавчих актів;
- підробку рішень Верховної Ради.
"Я вважаю, що наразі не потрібне ні спеціальне рішення парламенту, ні погодження рішень з керівниками фракцій", – ствердив експерт.
Союзники – дороге задоволення
Більшість випадків неперсонального голосування невідомі. Упродовж 2020 року, за винятком квітня (коли ухвалювали коронавірусні законопроєкти), монобільшість не могла забезпечити результативне голосування своєю фракцією.
Також читайте Депутати повернулися на робочі місця: які законопроєкти розглянуть у Раді
"Тому вони шукають інші шляхи. Зокрема мають союзників, це переважно "За майбутнє" та група "Довіра", які голосують з ними унісон. Союзники – це дороге задоволення. З ними потрібно розраховуватися посадами. Тому вони й залишили запасний механізм", – також він сказав.
Чи допоможуть штрафи
За словами Кошеля, у парламенті сидять багаті люди. Тому які б не запровадили штрафи, це нікого не зупинить. Ба більше, та категорія депутатів навіть не знає розмір своєї зарплати. Тому будь-які штрафи вона може навіть не помітити.
Механізм привернення уваги
Водночас штрафи, як сказав експерт, це насамперед механізм привернення уваги громадян. "Чим більше ми бачитимемо приклади штрафувань представників фракцій та груп, тим більше це знижуватиме нашу довіру до них, їхній рейтинг", – він додав.