Відновити кредитування: як у парламенті змінили "правила гри"

У НБУ переконані, що ці зміни до законодавства, прописані у законопроекті №6027-д, створять умови захищеності прав кредиторів, а отже – банки зможуть висувати більш лояльні вимоги до потенційних позичальників. Що сприятиме активному застосуванню кредитування як фінансового інструменту, зниженню вартості кредитних ресурсів та, відповідно, полегшенню доступу суб’єктів господарювання та фізичних осіб до користування банківськими продуктами.

Читайте також: Як відкрити ФОП в Україні: детальна інструкція

Експерти з висновками Нацбанку згодні частково.

Закон – для кредиторів та фінустанов

Експерт European Analytical Centre Вадим Бардась у коментарі 24 каналу відзначив, що дія закону в першу чергу направлена на захист прав кредиторів.

Потенційні позичальники є двох категорій: перша – хто бажає отримати позикові кошти з метою розвитку або покупки товарів тривалого користування, друга – хто має бажання "заробити на банках", не здійснюючи значного порушення законодавства. Закон орієнтований саме на другу категорію, на яку, за нашими оцінками, припадає до 30-40% в загальному портфелі комерційних банків,
– пояснив Бардась.

Серед плюсів закону, на думку експерта – тенденція щодо зміни інституціонального середовища в країні в напрямку посилення захисту кредиторів, що позитивно позначається на стані інвестиційного клімату в країні.

Новий закон краще захищатиме права кредиторів від недобросовісних позичальників

Фахівець аналітичної групи "Левіафан" Микола Мельник у коментарі 24 каналу озвучив подібну тезу: законопроект спрямований на виправлення ряду "прийомів" і "дір" законодавства, якими користувалися недобросовісні позичальники в спробах уникнути погашення кредитів. На тих, хто платить, домовляється або судиться, але "по-чесному" це не повинно вплинути.

Директор з розвитку компанії NOVBUD В'ячеслав Павлов у коментарі 24 каналу теж відзначив, що цей закон "більш жорстко регулює відносини між боржниками, поручителями і кредиторами, тим самим заповнюючи прогалини і законодавчі недоліки, якими успішно користувалися недобросовісні боржники і поручителі щоб уникнути відповідальності за невиконання взятих на себе зобов'язань. Даний документ не містить достатньої паритетності і в більшій мірі більш вигідний кредитним установам".

Що зміниться і для кого

Микола Мельник уточнив, як і на кого конкретно вплинуть законодавчі зміни.

1. Банки будуть мати доступ до реєстрів РАГС та Єдиного реєстру довіреностей. Позичальник більше не повинен бігати та сплачувати надвисокі комісії нотаріусу та реєстраторам за надання витягів з даних реєстрів, банк матиме можливість самостійно отримати таку інформацію (мінус 2 папірці та економія гаманця позичальника).

2. З моменту набрання чинності закону договори застави транспортних засобів можуть укладатися у простій письмовій формі. Позичальник більше не повинен сплачувати додаткові витрати на нотаріуса, в тому числі і за зміни до договору застави (економія гаманця позичальника та зручність оформлення).

3. Банки матимуть повноцінний доступ до Державного реєстру прав, включаючи й архівні записи Реєстру іпотек та заборон.

4. Впроваджуються електронні договори. Також – видача платіжних карток за довіреністю. Це біда бізнесу та обмеження НБУ, з якими банки та клієнти стикалися багато років.

5. Опис основного зобов’язання в договорі застави більше не обов’язковий, достатньо зробити посилання на кредитний договір. Зроблено за аналогією з іпотекою, і тепер позичальнику більше не потрібно кожного разу вносити зміни, якщо зміниться сума або строк (як мінімум мінус 4 папірці).

6. Зміна розміру зобов’язання не припиняє поруку, яка забезпечує його, але поручитель продовжує поручатись лише за первинну суму.

7. Спадщина. Тепер банк матиме право пред’являти свої вимоги, коли він тільки дізнався про отримання свідоцтва про право на спадщину, і цей строк не обмежується 6 місяцями (одна із розповсюджених схем ухилення від повернення кредиту спадкоємцями).

Новий закон зменшить кількість папірців, необхідних усім сторонам

Про нововведення стосовно іпотечного кредитування, які прямо або побічно можуть торкнутися потенційних позичальників розповів В'ячеслав Павлов.

1. Згідно з ч. 4 ст. 559 Цивільного кодексу України в 3 рази збільшено термін пред'явлення вимоги кредитором до поручителя в разі невиконання боржником своїх зобов'язань. Крім іншого, в разі ліквідації юридичної особи-поручителя або смерті фізичної особи-поручителя зобов'язання із взаємин інших поручителів не змінюються.

2. Ст. 593 Цивільного кодексу доповнено нормою, згідно з якою навіть в разі ліквідації боржника - юридичної особи солідарне зобов'язання поручителя щодо повернення заборгованої суми залишається правомочним. Також діючої залишається іпотека, яка є засобом забезпечення виконання зобов'язань.

3. Доповнення до ст. 5 Закону про іпотеку тепер регулює питання реконструкції предмета іпотеки, створення нових об'єктів або споруд на земельній ділянці, що належить кредитору на правах власності або перебуває в його користуванні: всі реконструйовані, новостворені об'єкти нерухомості будуть вважатися предметом іпотеки відповідно до іпотечного договору.

Ризики закону

Вадим Бардась вказав мінусом відсутність заборони для комерційних банків використовувати одноразові та приховані комісії, що відповідно могло би підвищити довіру зі сторони позичальників. Ризиками – порушення Конституції України щодо прав громадян на недоторканість житла, оскільки банки тепер зможуть забрати нерухомість без судового рішення, що порушує баланс прав кредиторів та позичальників. Також Закон порушує права поручителів, котрі тепер не звільняються від відповідальності при зупиненні поруки і будуть відповідати всім свої майном, а не лише об’єктом поруки. В результаті даний нормативно-правовий акт розширює можливості для здійснення рейдерства в Україні.

Кому закон ускладнить життя

Тим, хто судиться з банками, і намагався для цього використовувати слабкі місця законів. Микола Мельник акцентував, що закон, всупереч широкому обговоренню проблеми, не порушує конституційний принцип заборони зворотної дії законів у часі.

Якщо суд вже йде – він триває за старими правилами, якщо якісь дії вже були проведені раніше, а новий закон їх забороняє – то старі дії не відкочуються. Йдеться тільки про те, що через три місяці після його підписання і за новими, і старими договорами будуть працювати нові правила гри,
– пояснив Мельник.

Відповідно до прийнятих змін, уточнив експерт, очікується, що банки стануть більш захищені, а отже, відповідно, знизять ставки кредитування, які є відображенням ризиковості операцій. Зараз хороші позичальники змушені платити і за себе, і за того хлопця, який ухиляється від зобов'язань. Крім того, очікується збільшення довгострокового кредитування – авто, іпотека, оскільки "прикриті" найчастіше використовувані схеми.

Іпотечне кредитування – розцвіте?

В'ячеслав Павлов натомість не бачить можливостей ухваленого закону, незважаючи на його назву, для стимулювання ринку іпотеки, оскільки не полегшує умов для отримання іпотечного чи іншого кредиту пересічному українцеві. Як, втім, і не спрощує зобов'язання по його виплаті.

Цей Закон захищає банки. А в умовах дорогих кредитів і низької довіри населення додаткове бюрократичне навантаження на позичальника, встановлене ​​в Законі, може знизити кількість тих, хто хоче стати власником житла за допомогою іпотеки,
– переконаний В'ячеслав Павлов.

На сьогодні для розвитку іпотечного кредитування необхідна економічна і політична стабільність в країні, поліпшення умов кредитування. А саме: зменшення процентної ставки при збільшенні терміну погашення позики. Зниження процентної ставки – наприклад, до 15% – і збільшення терміну надання кредиту на 25 років призведе до відчутного зростання кількості позичальників для придбання житла: в найкоротші терміни їх число може збільшитися з 5-7% до 12-13% і буде продовжувати рости, додав Павлов.

Він підсумував: ідеальний ринок для покупця має на увазі кілька альтернативних способів стати власником квартири: і забудовники, і покупці потребують повноцінного відновлення іпотеки, що зробить житло більш доступним для громадян України.

Чи законопроект – остаточна панацея для ринку кредитування?

Вадим Бардась так само головною перешкодою відновлення кредитування вказав високу процентну ставку, розмір якої створює для позичальників, особливо в роздрібному сегменті, високе боргове навантаження. Тому темпи відновлення кредитування в першу чергу залежать від розміру облікової ставки НБУ, економічного зростання та покращення добробуту населення. Якщо у 2017 році кредитний портфель комерційних банків показав 3-відсотковий ріст, то в поточному році поки такої динаміки не спостерігається. Не останню чергу на зменшення чисельності якісних позичальників впливає підвищення вартості комунальних послуг та зростання податкового тиску в економіці, пояснив експерт.

Банки не поспішають знижувати вартість ресурсів через доступність ОВДП, по яких уряд виплачує до 18% річних. Як наслідок, проблема не може бути вирішена лише посиленням захисту прав кредиторів. Тим не менше, можна очікувати зниження попиту на кредити, оскільки посилення відповідальності змусить позичальників спочатку вивчити власний фінансовий стан і не поспішати з отриманням позики,
– уточнив Бардась.

Микола Мельник відзначив, що з боку парламенту наступним логічним кроком є ​​ухвалення законопроекту 2456-д про захист прав споживачів фінансових послуг. Оскільки на ринку є і "погані" позичальники, яких врегулює 6027-д, але є і "погані" банки та фінустанови, для посилення відповідальності яких спрямований 2456-д.

Однак є питання і до НБУ – він не повинен захоплюватися надмірним пресингом на банки, змушуючи їх капіталізуватися, натомість – має створювати умови для розвитку.