Відправив 40 дітей у газову камеру: моторошне життя Ліонського м'ясника Клауса Барбі

Ніколас Барбі народився 25 жовтня 1913 року в родині із досить суворими порядками. Батько був військовим, пройшов Першу світову, але залишився слід у вигляді алкоголізму та проблем із психікою. Через це страждала уся родина й зокрема Клаус, який нерідко діставав на горіхи.

Цікаво "Путін назвав мене зрадником": ексгенерал КДБ Калугін міг переїхати через скандал з Кремлем

У підлітковому віці хлопець мріяв стати академіком, вивчав теологію. Однак у 20-річному віці його плани різко змінилися. Батько помер, із грішми стало складно, а тоді саме зароджувалася ідеологія нацизму. Тож Клаус вирішив спробувати свої сили в лавах СС.

Робота в СС

Він пройшов вишкіл молодого бійця у 1922 році та почав працювати на SD-відділ, який збирав розвідінформацію. Робота в структурі Ніколасу сподобалася і він вирішив будувати там свою кар'єру. Згодом його відправили в Амстердам, де Барбі працював у одному з концтаборів, відповідав за пошук та знищення нідерландських євреїв. Такі завдання йому подобалися, оскільки він відчував владу над чужими життями.

Клаус Барбі працював у концтаборі, де знищував євреїв / Фото з Архіву департаменту Рона

"Він був садистом з голови до ніг. Барбі цього не приховував. Те, як він розправлявся із ув'язненими у своєму кабінеті, викликало страх. Це було дуже жорстоко. Дивлячись на нього було видно, що Клаусу це подобалося", – зазначив екслідер французького опору Реймонд Авбрак.

Катування дітей

Виконувати аналогічну роботу Барбі відправили в окупований Ліон 1942 року. Втім окрім євреїв, він "розбирався" і з представниками французького руху опору. Клаус організував собі штаб-квартиру, де особисто катував, допитував і вбивав усіх, кого туди приводили.

Історики схильні вважати, що Клаус Барбі особисто вбив 14 тисяч людей – це лише пораховані євреї. До кінця не визначилися з кількістю членів руху опору та інших осіб, яких він замордував, багато тіл не вдалося знайти. Нацист вішав, розстрілював, закопував у лісах та навіть замуровував у стіни своїх жертв. Особливою розвагою для нього було катування дітей та вбивство батьків у них на очах.

Барбі особисто вбив щонайменше 14 тисяч людей / Фото Getty Images

"У мене тоді було довге волосся. Він підійшов, почав ніжно намотувати моє волосся собі на руку, а коли рука дійшла до черепа, зі всієї сили потягнув мене. Почав бити і ставити одні й ті ж самі питання знову й знову, потім повалив мене на підлогу і продовжив бити. Це тривало цілий день. Мене винесли звідти з розірваними губами, пошматованим обличчям. Я вся була в крові", – розповіла потерпіла від Клауса Барбі Софія.

Після жорстокого катування, Клаус на очах 13-річної Софії застрелив її батька, а матір відправив у газову камеру. Така ситуація була для нього нормою. У 1940-х роках він особисто наказав вбити 40 дітей, віком від 4 до 17 років, у газовій камері.

Вбивство Жана Мулена

Окрім цього випадку, одним із найгірших злочинів Барбі у Франції є катування героя французького руху опору Жана Мулена. Відомо, що він піддавав його тортурам у своєму кабінеті, занурював у відро з кислотою. Жодної інформації Мулен йому не видав, тож нацист вирішив не просто вбити його, а повністю стерти пам'ять про його існування. Тіла жертви так і не знайшли.

Вбивство Жана Мулена було одним із найжорстокіших / Фото Studio Harcourt

"Я побачив його вже коли він лежав на підлозі. На голові були глибокі порізи і всюди синці. Жан практично помирав. Нам раніше доводилося бачити людей із такими травмами як у нього. Ми знали, чим все закінчувалося. Я думав його врятувати. Підійшов, намагався розбудити. Жан розплющив лише одне око, сказав щось англійською... Я нічого не зрозумів. Тоді двері закрилися і після того його не бачив ніхто", – згадав очевидець тих подій.

Ліонський м'ясник

Відтак у Франції Клаус здобув позивний Ліонський м'ясник. Про нього знали у всій Німеччині та в окупованих країнах. Він став свого роду легендою і жахіттям одночасно, якому було однаково, застрелити чи депортувати дитину. Про помилування дорослих, тим паче євреїв чи ворогів нацизму не могло бути й мови.

За все життя, незалежно від країни перебування, Барбі вдавалося вийти сухим із води. Він був втіленням нацистської ідеології, вважав себе надлюдиною.

Трупи членів опозиції викидали як лушпиння від картоплі. Скидали в якусь яму і не звертали більше уваги. Вони вважали їх сміттям,
– пояснив родич однієї із жертв нациста Джуліан Фаве.

Втеча від трибуналу

Друга світова війна закінчилася і на військових злочинців чека трибунал. Вироки були доволі однозначними – смерть або довічне ув'язнення. Втім дехто таки утікав від відповідальності, і Клаус Барбі був одним із таких осіб. Йому допомогли американські спецслужби, які виконували операцію "Скріпка" – визбирували "цінних" нацистських науковців, інженерів та військових. В обмін на співпрацю та дослідження, США допомагали їм приховати минуле.

Важливо Спецоперація "Необхідна лють": як США не залишило шансів СРСР у Гренаді

Схожі програми були і в совєтів, і в британців, але їм не вдавалося завербувати настільки розумних та цінних людей, як американцям. Зокрема на розвідку США працював Рейнхард Геллен, якого Білий дім найняв для спостереження за комуністами. Згодом він заснував шпигунське крило "Організація Геллена", де в післявоєнній Німеччині працювали нацисти і яке потім переросло у сучасну німецьку спецслужбу BND.

Одним із найуспішніших досягнень програми "Скріпка" стало вербування німецького вченого Вернера фон Брауна, головного конструктора нацистської ракети Фау-2. Саме він став засновником американської космічної програми, а завдяки його роботі Армстронг висадився на Місяць.

Німець Вернер фон Браун заснував американську космічну програму / Фото NASA

Американські спецслужби не обділили увагою і Ліонського м'ясника. Однак спочатку він планував утекти, не хотів здаватися американцям у полон. Сховатися не вийшло - його видало татуювання на руці, яке носили нацисти. Замість того, щоб арештувати його, Вашингтон дав Клаусу роботу, бо наближалася Холодна Війна, а те, що м'ясник купався у крові невинних людей, нікого не цікавило.

Ми дуже мало знали про СРСР. До біса мало знали про їхню армію, тактики, специфіки роботи і так далі. У зв'язку із цим на наші спецслужби був постійний тиск. Їх змушували шукати краще і дізнаватися більше,
– акцентував ексспівробітник Агентства з контррозвідки Джим Мілано.

Робота на американські спецслужби

Працювати із американськими спецслужбами Барбі почав у 1947 році. Під їхнім протекторатом він частенько навідувався до Німецької Демократичної Республіки, де спостерігав за комуністами. Доповідав про ситуацію з "червоними" у країнах Європи та вибивав інформацію, катуючи людей.

Водночас Франція поступово знаходила колишніх наці та готувалася їх судити. Не могли знайти лише Барбі, який був для французів головною ціллю. У Білому домі не зізнавалися, що зловмисник у них:

• щоб не провокувати міжнародного скандалу й не порушувати відносини між країнами;
• щоб він раптово не знайшов спільної мови з комуністами в Парижі.

"Французькі відомства й спецслужби мали слабкий захист, там усюди нишпорили комуністи. Якби ми віддали їм Барбі, вони б випитали в нього усе, дізналися про наші плани, операції й методи роботи", – повідомив ексспівробітник Агентства з контррозвідки Євген Колб.

Нове життя у Болівії

Розвідка Франції "копала" інформацію про Барбі всюди, де тільки могла, і врешті знайшла. Тоді ж американські спецслужби організували його втечу до Болівії в обмін на продовження там антикомуністичної діяльності.

Таємними шляхами його вдалося вивезти. Французам сказали, що він утік сам. Так з'явився Клаус Альтман із новим життям та новими завданнями. У Південній Америці після війни переховувалося багато німецьких військових злочинців, тож знайомства й допомога Барбі прийшли доволі швидко.

У Південній Америці з'явилося близько 50 тисяч нацистів, які створили цілу мережу. Вони були в поліції, силах безпеки й армії, навчилися жити в тіні й керувати різними процесами. Барбі обожнював такий стиль життя і швидко призвичаївся,
– зазначив дослідник Герберт Джон.

У Болівії нацист зарекомендував себе як людину, обізнану у військовій справі. Він налагодив стосунки з політичними та кримінальними авторитетами, працював на два фронти - постачав зброю і припаси злочинцями, а уряду допомагав навчати армію й спецслужби.

Клаус душив опозицію, викрадав журналістів та інакодумців – догоджав політикам. Не забував і про роботу на американський фронт – стежив, щоб у Болівію не просочилися комуністи. Існує версія, що він був причетний до вбивства Че Гевари – організував його викрадення і страту у 1967 році.

"У Болівії Барбі виконував ті ж завдання, що й в Ліоні. Він був кимось на кшталт голови гестапо. Був членом відомства, яке відповідає за знищення людей, злам різних рухів – демократичних насамперед. Брав участь у фізичних розправах", – підкреслив дослідник Кай Германн.

Співпраця з диктатором і наркокартелем

За 20 років життя у Болівії нацист налагодив тісні зв'язки із диктатором Уго Бансером, тренував його спецслужби і таємну поліцію. Водночас він стежив за тим, щоб Бансера не скинули з престолу, хоч згодом зрадив його.

У болівійському суспільстві Барбі був настільки впливовим і важливим, що намагався ніде не виходити без охорони. Очевидно, він розумів, що із його статусом, зв'язками та минулим рано чи пізно про нього дізнаються і виведуть на чисту воду. Однак таке життя не завадило йому налагодити контакти з наркокартелями у сусідній Колумбії, зокрема Пабло Ескобаром.

Читайте також Еліта збройних сил Індії: як бійці Para проходять надлюдські випробування

Зі світом наркотиків Клауса познайомив болівійський генерал Луїс Гарсіа Техада. Спочатку вони разом шукали контакти для налагодження ділових зв'язків, а вже потім разом піднімали на тому гроші. Організовували поставки листя коки і готової продукції з неї, планували військовий переворот і захоплення влади в Болівії 1980 – 1981 років. Військові генерала виступили м'язами, а Клаус був мозком – збирав найманців і керував каральними загонами.

Із 1966 року Барбі завербували німці у спецслужбу BND. Для них співпраця з екснаці була особливо болючою – громадськість говорила, що відомство напаковане нацистами і військовими злочинцями, ще й платить їм за роботу.

Барбі отримував близько тисячі марок за свої послуги. У Німецькій спецслужбі його вважали цінним працівником, але важливо було тримати все в таємниці, адже їхнім агентом була людина, яка скоїла дуже страшні злочини,
– розповів ексвисокопосадовець BND Вольберт Шмідт.

Викриття Барбі

Вистежити й викрити особу Клауса Барбі спецслужбам вдалося у 1971 році. Допомогли в цьому журналісти, які у 1972 році взяли в нього інтерв'ю. Розпитували про роботу на СС, тортури. Клаус намагався викрутитися, казав, що його переплутали з іншим, але було пізно.

Французи змогли дізнатися про звички, улюблені місця та переміщення Барбі. Вони просили у Болівії видати їм Ліонського м'ясника, оскільки у Парижі його засудили. Уго Бансер вважав його надто цінним, тож відмовив та приставив до свого протеже цілодобову охорону з 12 військових.

Спецслужби викрили Клауса Барбі 1971 року / Фото Getty Images

Після захоплення влади Луїсом Гарсією Техадою Барбі нічого не загрожувало. Втім діяльність нового президента сподобалася не всім, тож у Болівії знову відбувся переворот і до влади прийшли противники нацистів. Клауса арештували і 1983 року відправили до Франції під суд.

Я не знаю нічого, про що ви мене питаєте. Поняття не маю. Ви говорите про події, які відбулися дуже давно. Я мешканець Болівії. І якщо вже мене й судити, то лише за болівійськими законами. Але я ні в чому не винен. Навіщо мене кудись екстрадувати?,
– переконував тоді Клаус Барбі.

На суді виявили, що Барбі переховувався не сам. Американські спецслужби офіційно принесли свої вибачення. Нацистові пригадали усі злочини та засудили до довічного ув'язнення. Решту свого життя Клаус Барбі провів за ґратами, але жодного разу не попросив вибачення за скоєне та намагався довести свою невинуватість.