Таких складних операцій не було 100 років: у ГУР розповіли, як висаджувалися на Тарханкуті

Це була одна з найнебезпечніших операцій, адже спецпризначенцям довелося плисти кілька годин. Про деталі висадки розповів Віктор Торкотюк – командир підрозділу ГУР "Артана", який брав участь у спецоперації на мисі Тарханкут. 

Усе про спецоперацію У Криму майорів прапор України та був бій: що відомо про спецоперацію ГУР та ВМСУ на півострові

Одна з найнебезпечніших спецоперацій

Охочих висадитися у Криму було понад 100 осіб, тому ГУР довелося проводити етап відбору. Ця операція була надскладною, адже на гумових човнах треба було подолати понад 200 кілометрів за 5 – 6 годин, а на озброєнні – лише стрілецька зброя (автомати, кулемети й ПЗРК). 

Підрозділ "Артана" відіграв роль прикриття з моря для ударного угруповання десанту розвідки, тому це було особливо небезпечно, адже бійці завжди залишалися на воді в прямій видимості від берега. 

Офіцер ГУР на ім'я Тимур ступив на півострів одним із перших. Він розповів, що насправді зон висадки десанту було декілька, проте не все публікують у мережі, адже від цього залежить безпека українських бійців. Втім, Тимур розповів, що під час спецоперації вдалося знищити патрульний автомобіль окупантів, а також місце розташування одного з підрозділів російської армії. Тоді ліквідували близько 30 окупантів, які спеціалізувалися на радіо­електронній розвідці та конт­ролі повітряного простору. 

Поки одна група спецпризначенців нищила ворога, інша залишала подарунок на пам'ять – встановлювала прапор України з емблемою ГУР. Спецоперація тривала близько 30 хвилин, але була однією з найнебезпечніших за останні 100 років. 

Уся операція тривала близько пів години. При цьому Тимур натякає, що висадка і всі наступні події відбувалися за підтримки місцевого населення.

Операції такого рівня складності не проводилися у світі років 100,
– говорить командир "Артана". 

Росіяни підняли авіацію, коли спецпризначенці ГУР відходили

Коли спецпризначенці завершували операцію, російські військові підняли у небо свої винищувачі. Окупанти почали бити по човнах українських військових. Саме під час маневру й ухиляння від чергового російського снаряда, у воду впав боєць з позивним "Конан". Тоді командувач прийняв непросте рішення – рухатися далі, адже, якби човен повернувся за спецпризначенцем, то росіяни б знищили човен з усіма, хто був у ньому. Тому було ухвалено рішення пливти якомога далі. 

Коли російська авіація припинила вогонь й повернулася в Крим, спецпризначенці ГУР повернулися за "Конаном", проте не знайшли його. Тоді на пошуки відправили ще 2 спеціально підготовлених катери, один з яких був пофарбований у помаранчевий (так позначають судна, які транспортують поранених), проте ворог знову відкрив вогонь. 

Тоді спецпризначенці подумали, що "Конан" загинув, але боєць не здавався. Він протримався у воді 14 годин. Його вдалося знайти лише тоді, коли Військово-морські сили направили у зону зникнення спецпризначенця безпілотник – тоді й з'ясувалося, що "Конан" вперто бореться за життя й чекає порятунку. 

Він понад пів доби провів у морі – там і спав, пив солону воду. Його врятувало те, що він був у рятувальному жилеті та гідрокостюмі. У нього була і висока температура, і зневоднення. Але зараз він одужує і вже готовий воювати,
– розповів Віктор Торкотюк.