Вода у Криму для Путіна – не першочергове завдання, – розвідка

Однак, попри це у Росії моніторять ситуацію стосовно української інфраструктури, а особливо – південних територій та акваторій Чорного й Азовського морів. Про це в інтерв’ю "Обозревателю" розповів представник Головного управління розвідки Міноборони Вадим Скібіцький.

Позиція: У якому випадку Україна готова відновити водопостачання до Криму: відповідь Данілова

Це питання стратегічного значення. Якщо ми говоримо про те, чи важлива для режиму Путіна вода у Криму – це не першочергове завдання. На першому місці для нього військова складова, яка дозволятиме РФ реалізовувати свої національні інтереси. Як у регіоні Чорного моря, так і далі,
– запевнив експерт.

Скібіцький уточнив: з 2014 року по 2019-й Росія збільшила в окупованому Криму чисельність своїх військовослужбовців – з 10 – 12 тисяч до 32 500. Тобто після анексії півострова їх стало більше у 2,5 раза.

Ба більше – на цьому окупанти не збираються зупинятися: угруповання військ РФ буде нарощуватися і надалі. Росія збирається вийти на чисельність у 40 тисяч військових на території Криму.

Чому водопостачання у Криму є дискусійним питанням:

• Річ у тім, що до 2014 року Україна забезпечувала 85% потреб півострова у прісній воді. Її подавали через 400-кілометровий Північно-Кримський канал, однак після анексії Україна водопостачання припинила.
• Криза з водою у Криму настала у 2018 році. Тоді півострів накрила сильна засуха. Зокрема, пересохла одна з найбільших річок Криму – Біюк-Карасу.
• Через нестачу прісної води ґрунти на півострові стають засоленими і неродючими. А у січні 2020 року представники окупантів у Криму взагалі заявили, що стан з водою на півострові катастрофічний – її вистачить на 90 – 100 днів.