Кремлівський карлик: топ-факти про Володимира Путіна

24 канал розповідає головні моменти із біографії кремлівського карлика.

Читайте також: "Петля затягується": що зупиняє Путіна від масштабного наступу на Україну

Що треба знати про Володимира Путіна: дивіться відео

Дитинство, юність і освіта

Володимир Путін народився у Санкт-Петербурзі в родині звичайних робітників із Тверської області. Його батько був учасником Другої світової, мама пережила блокаду. Рідні Путіна були малописемними, високих посад ніколи не займали. Він був третім сином у сім'ї. Двоє старших братів померли у дитинстві. Родина жила дуже бідно.

З дитинства Путін займався самбо. Через бідність родини тренувався у шерстяних шкарпетках замість шкіряних борцівок. Однак був перспективним спортсменом. Імовірно, саме завдяки цьому закінчив юридичний факультет. Тренуванням він приділяв більше уваги, ніж навчанню. Ще студентом вступив у КПРС і залишався її членом аж до заборони партії у 91-му році.

Путін має звання майстра спорту із самбо та дзюдо. Любить цим вихвалятися

КДБешна "Моль"

У 1973 році став майстром із самбо, був чемпіоном Ленінграда. Потрапив на роботу в Комітет державної безпеки на 4 курсі навчання у Ленінградському державному університеті. Спочатку його завербували як "позаштатного працівника" КДБ, а із 75-го року взяли у структуру офіційно. З 1985-го по 1990-й рік працював на КДБ у Дрездені. Офіційно – на посаді завідувача Будинком дружби СРСР – НДР. Під час роботи в спецслужбі отримав агентурне ім'я "Моль". У зв'язку зі своєю КДБешною діяльністю у ФРН вільно володіє німецькою. За словами Путіна, після падіння Берлінського муру сам подав рапорт про звільнення з КДБ.

Путін прослужив у КДБ майже 16 років – із 1975-го по 1991-й

Перші успіхи у політиці та звинувачення у корупції

Після цього починає працювати у мерії Санкт-Петербурга за часів Анатолія Собчака. З ім'ям Путіна пов'язують створення першої валютної біржі у Петербурзі.

Своєю політичною кар'єрою Путін багато в чому завдячує Собчаку

З 1996-го по 1998-й рік працює в адміністрації президента Росії Бориса Єльцина. А у 1998-му очолює Федеральну службу безпеки. З 1999-го паралельно обіймає посаду секретаря ради безпеки Росії.

У 1997-му році захистив кандидатську дисертацію, яка виявилася майже дослівним переказом статті "Стратегічне планування і політика" професорів Вільяма Кінга і Девіда Кліланда, написаної науковцями у 1978-му.

У серпні 1999-го року журналісти Олег Лурьє та Інга Савельєва звинуватили Путіна в корупції під час приватизації, розкраданні бюджетних коштів, зв'язках із кримінальним світом та інших протиправних діях. Але це не завадило йому стати в. о. прем'єр-міністра РФ. Згодом Єльцин оголосив його своїм наступником на посаді. 16 серпня 1999-го року Путін офіційно очолив уряд. А у новорічному зверненні Єльцин заявив, що йде у відставку, після нього в. о. стає не хто інший, як Путін.

Єльцин навіть обговорював призначення Путіна своїм наступником із тодішнім президентом США Біллом Клінтоном

Читайте також: У США розсекретили розмови Єльцина і Клінтона про призначення Путіна на пост президента

Прем'єрство катастроф і президентство агресії

За період прем'єрства Путіна Росією прогриміла серія терористичних актів – вибухи житлових будинків у Буйнакську, Москві і Волгодонську (тоді загинуло понад 300 людей), а також вторгнення бойовиків до Дагестану. Існують версії, згідно з якими Путіну це було вигідно: для створення сприятливої громадської думки перед введенням військ до Чечні та перемоги на виборах.

У 1999 році починається Друга російсько-чеченська війна, а у 2000-му Путін вперше стає президентом РФ. Діставшись найвищої посади в країні, він одразу ж почав посилювати тиск на олігархів, зокрема на Бориса Березовського та Володимира Гусинського. Під удар потрапляють і так звані "незалежні" ЗМІ, які насправді контролювалися приватними особами.

У тому ж році затонув підводний човен "Курськ". Лише через чотири дні після трагедії Путін дав команду почати повномасштабну рятувальну операцію.

Абсолютно непрофесійно Путін поводиться і під час захоплення чеченськими терористами глядачів мюзиклу "Норд-Ост" у будинку Театрального центру на Дубровці, що в Москві. Тоді із 900 заручників загинуло понад 150 осіб. Інформацію про трагедію замовчували. Її відлуння не вплинуло на популярність Путіна серед населення, і через 4 роки на виборах його підтримало понад 70% виборців.

Трагедія "Норд-Осту" не змусила росіян задуматися над наслідками президентства Путіна

У 2007 році з'являється так званий "План Путіна". З лозунгом "План Путіна – перемога Росії" він проводить у парламент партію "Єдина Росія". Між іншим, коли Путін її очолив, він не був членом цієї політсили.

У 2008-му Росія нападає на Грузію. Цього ж року наступником Путіна у кріслі лідера РФ стає Дмитро Медведєв – абсолютно ручний президент, яким Путін керує, лише формально виконуючи обов'язки прем'єр-міністра.

Після виборів у 2012-му Путін і Медведєв просто міняються кріслами. Путіна неодноразово звинувачували у надмірному тиску на великий бізнес, розквіті корупції та бюрократії. Як приклад – судові процеси над російським олігархом, екс-главою нафтової компанії "ЮКОС" Михайлом Ходорковським, які набули світового розголосу та були позначені як політично замовлені та юридично безґрунтовні. У 2013 році, перед Олімпіадою у Сочі, Путін помилував Ходорковського, після чого той емігрував на Захід.

Читайте також: Макрон розкрив підступний план Путіна

2014 рік: путінська Росія окуповує Крим та розпочинає жахливу війну на території українського Донбасу. Відтоді РФ постійно потрапляє під санкції інших країн. Це вкрай негативно впливає на економіку країни, яка поступово стає вигнанцем на світовій політичній арені. Поки на сході України продовжується війна, президент Росії розпочинає військову інтервенцію в Сирію (2015 рік). Цього ж року стає відомо про смерть головного політичного опонента Путіна – лідера російської опозиції Бориса Нємцова, тіло якого знайшли 27 лютого на Великому Москворецькому мосту поблизу Кремля. Більшість аналітиків упевнені, що наказ кілерам про вбивство Нємцова віддав Путін.

У 2015 році Путін знищив свого останнього політичного суперника в Росії – Бориса Нємцова

Однак і цього разу важка економічна ситуація в Росії та агресивна поведінка Кремля на міжнародній арені не зупиняє росіян голосувати за свого "старого-нового" лідера. Так, у 2018 Путін вчетверте отримує перемогу на виборах президента. Цього разу його начебто підтримали понад 76% виборців.

Постскриптум

Голова інвестиційного фонду Hermitage Capital Білл Браудер, якого називають "ворогом Кремля №1" через його антипутінську діяльність, запевняє, що російський президент зберігає на рахунках у швейцарських банках 200 мільярдів доларів!

Дії Путіна журналісти та політичні діячі неодноразово характеризували як тероризм, а його режим у світі прирівнюють до фашистського. Низка громадських організацій вимагають визнати главу Кремля воєнним злочинцем. Трибуналу над Путіним в Гаазі чекають у багатьох країнах світу, куди встигла дістатися рука Кремля.

Читайте також: Путін воліє бачити довкола своєї держави крижану смугу підкорених земель, – Олланд

Більше про відомих політичних діячів України та світу читайте у рубриці Персона.