Чи можна виплакати всі сльози і чи плачуть чоловіки: добірка найпопулярніших міфів

Чи, якщо поплакати, то це зможе зарадити горю? Чи може людина виплакати всі свої сльози, чи плачуть чоловіки та чи справді дитячий плач треба просто перечекати – про це і не тільки у програмі "Обережно, міф" на 24 каналі.

Радимо прочитати Їсти і не п'яніти: міфи про алкогольне отруєння та чому розсіл не допоможе

Міф 1. Сльозами горю не зарадиш

Психологиня Оксана Зінько зауважила, що сльозами горю не допомогти. Але це допоможе нашому внутрішньому світу його пережити.

Водночас завідувач кафедри офтальмології НМАПО ім. П.Л.Шупика Сергій Риков вважає, що в такий спосіб можна горю зарадити. Адже сльози не вигадані людиною, вони стосуються центральної нервової системи.

Коли я розумію, що в моїй родині сьогодні роковини якоїсь жалобної події чи навпаки нас стало більше, я можу дозволити собі насититися цими почуттями. Ми так багато чого собі забороняємо,
– наголосила Зінько.

За словами професора, саме науковці придумали слово "катарсис". Тобто, коли стає легше, як людина поплаче.

Міф 2. Чоловіки не плачуть

Психологиня відзначила, що це є нездоровим стереотипом. Для соціуму було б дуже зручно, щоб чоловіки не плакали. Адже хтось має лишатись і бути сильним в якійсь ситуації. Те, що чоловіки рідко плачуть, пов'язано з формуванням ЦНС, характеру людини, соціуму.

Зоопсихолог Сергій Клочко пояснив, що за даними наукових досліджень, вони – менш емоційні. По всьому світу чоловіки плачуть у 5 разів менше, ніж жінки.

Довідка. Міжнародні дослідження підтверджують, що не всі люди однаково плаксиві. І біологічна стать має значення. Наприклад, у США жінки плачуть в середньому 3,5 раза, а чоловіки – 1,9 раза на місяць. Але ще сильніше на сльозливість впливають культурні та вікові відмінності. Так, китаянки плачуть навіть менше, ніж представники чоловічої статі з Америки – 1,4 раза на місяць. А болгарським чоловікам достатньо й одного разу на рік.

На думку психологині, сила чоловіка не в тому, що він себе зупиняє в сльозах. Можливо, його сила внутрішня і мудрість буде більшою, якщо він дозволить собі проемоціювати при оточенні. Тож коли в першому класі хлопчикам говорять не плакати, бо "ти – мужчина", це виглядає небезпечно для їхнього психоемоційного майбутнього.

Міф 3. Дитячі сльози треба просто перечекати

На першому році життя у дитини сліз мало. Вони починаються виділятися з 3 – 4 років. Через плач малюки про щось інформують. Хочуть повідомити своїм батьками чи оточенню, що їм тепло, холодно, голодно, нудно. І щоб уберегти себе, вони використовують плач.

За допомогою плачу діти намагаються про щось інформувати батьків / Фото Healthline

Однак Оксана Зінько відзначила, якщо дитина виховується в гіперопікаючій сім'ї, то плач буде вже стилем маніпуляції і варіантом отримати те, що може і не дуже потрібно дитині.

Втім лишити дитину сам на сам з її сльозами – це не виконувати свою батьківську функцію.

Міф 4. Людину в сльозах треба обійняти та заспокоїти

Психологиня пояснила, що в суспільстві прийнято так говорити: "А чого ти ревеш? Зупинися!". Втім це не для того, аби людині стало легше, що вона не плаче. А через те, що той, хто опиняється поруч в ці моменти, не може прийняти такі емоції.

Сльози для того, хто плаче, можуть бути про щось одне. А для того, хто є свідком, можуть бути зовсім про інше,
– розповіла вона.

Відтак не потрібно втішати за допомогою будь-якого фізичного контакту. Не потрібно робити якісь погладжування. Адже ми не знаємо, який в цієї людини контакт зі своїм тілом.

Міф 5. Можна виплакати всі сльози

Офтальмолог повністю заперечив таке твердження. Сльоза фізіологічно виділяється всередині ока в порожнині – десь 1 мілілітр в день, щоб око функціонувало. Воно без сльози загине, пересохне, скрутиться і стане меншим. Відтак людина осліпне.

Цікаво Якого кольору сніг насправді: неочікувані факти, про які ви досі не знали

Оксана Зінько висловила дещо іншу думку. Виплакати всі сльози можливо – в розумінні прожити ту ситуацію. Наприклад, якщо мовиться про втрату рідної людини. В перші місяці сліз було більше, а через рік – вже менше. А через 10 років – кількість значно зменшиться.

Сльоза – це шуба для ока. Щоб воно не замерзало взимку, то виділяється дуже багато сліз. Це потрібно, аби не з'явилася крига.

Зверніть увагу! За життя людина встигає виплакати в середньому 70 літрів сліз, тобто 4,5 мільйони сльозинок. Це разом із тим, що тече від вітру, нарізання цибулі, під час перегляду сентиментальних фільмів та в моменти розпачу.

Міф 6. Сльози від цибулі, суму та щастя – схожі за складом

Сльоза – це практично плазма крові, яка також солонувата. Адже основний склад сльози – вода і близько 4,5 натрій хлору.

Коли ми говоримо, що щось "чисте, як сльоза", то вже поширюємо побутовий міф. Адже, крім води та солі, кожна крапля сльози містить

• цілий коктейль електролітів і жирних олій;
• понад 1,5 тисячі різних білків.

Аналізи довели, що емоційні сльози суттєво відрізняються від тих технічних, що зволожують око щодня. В них присутні гормони, що розслабляють та знімають біль, а після кількох хвилин плачу весь організм залучається в процес та отримує полегшення, подібне до наркотичного.

Сльози відрізняються за своїм складом / Фото Shutterstock

І не дарма кажуть, що сльози бувають холодні, пекучі, солодкі та гіркі. Адже, залежно від внутрішнього стану та зовнішніх умов, організм людини замішує цей коктейль щоразу з незначними змінами в інгредієнтах, деякі з яких ми навіть можемо відчути на смак.

Міф 7. Сльози можуть бути симптомом хвороби

За словами психологині, сльози без причини – це дзвіночок. Але важливо звертати уваги на тривалість і інтенсивність. Сльози можуть бути симптомом певного психоемоційного захворювання чи стану.

Крім психічних та неврологічних проблем, надмірна сльозливість може свідчити про:

• запальні захворювання ока;
• приховану алергію;
• нестачу вітаміну В12;
• гіперфункцію щитовидки;
• діабет;
• та навіть рак слізної залози.

Міф 8. Сльози прояснюють погляд

Сергій Риков підтвердив, що сльоза покращує зір. Ми кліпаємо тоді, коли пересихає рогівка, відтак виникає потреба її зволожити. Людина зосереджується і забуває 18 разів на хвилину кліпати, і от тоді відчувається печіння в очах, бо рогівка висохла.

Очі пересихають з віком, особливо у жінок, а також при роботі з хімічними подразниками чи необхідністю постійного напруження зору. Як ось у хірургів чи програмістів. І позбутися синдрому сухого ока дуже непросто. Втім там, де одні бачать проблему, інші знаходять бізнес-можливість. Продажі штучних сліз вже сьогодні становлять понад 3,5 мільярди доларів, і цей ринок невпинно зростатиме.

Штучні сльози рятують шахтарів та альпіністів, допомагають акторам на зйомках емоційних крупних планів та військовим снайперам на бойових чергуваннях. Втім, як і будь-які ліки, їх не варто призначати собі самостійно. І тим більше не варто намагатися вичавити з себе сльозу через силу з терапевтичною метою: це не спрацює.

Справді, вдавані сльози – це більш прикро, ніж справжній плач. Особливо, коли плаче той, хто насправді є винуватцем ситуації: крокодилячі сльози. Але чи плачуть взагалі крокодили? Чому стали приказкою саме сльози цих рептилій? Скільки насправді "кіт наплакав"? І від чого плаче оленятко Бембі?

Міф 9. Крокодили оплакують своїх жертв

Зоопсихолог розповів, що тварини можуть плакат з різних причин. Наприклад, коли втрачають потомство чи коли бобер втрачає своє житло. Вони страждають, тож через це справді плачуть. Однак коти цього майже не роблять, адже в них сльозотеча виникає дуже рідко.

Кіт наплакав, бо скільки того кота і того ока. Зрозуміло, що там 0,02 мілілітра на день,
– зазначив професор Сергій Риков.

А крокодилячі сльози таки існують. Крокодил плаче під час поїдання своєї жертви. Так він її оплакує. Втім насправді це є особливістю травної системи плазунів.

Читайте також Як тварини бачать світ: цікава добірка порівняльних картинок

Крокодилячі сльози бентежили науковців з давніх-давен. Ще на початку нашої ери Плутарх відзначав, поведінка злочинців, що розкаялися, подібна саме до цих хижаків. Міф з часом зміцнів, обріс новими подробицями, та став приказкою ледь не в усіх мовах світу.

Але лише у 2007 році вчений з Флориди Кент Влієт зумів зафільмувати процес харчування кайманів та алігаторів і з'ясувати, що саме відбувається.

Цікаво. Прадавні рептилії виділяють сльози весь час протягом перебування на суші, аби вберегти око від пересихання. А коли випадає нагода поїсти на березі, крокодили поспішають, ковтають жертву не пережовуючи. Відтак закашлюються, і сльози рефлекторно виступають на очах. Так буває і з людьми, що вхопили завеликий шматок.

Утім є у сліз крокодила інша поетична властивість – вони слугують поживою для тропічних метеликів та бджіл.