Як змінювалися зарплата, кількість населення, президенти: 30 років незалежності України у цифрах

19 серпня 2021, 10:00
Читать новость на русском

Україна святкує 30-ту річницю незалежності. За ці роки ми обирали президентами 6 людей і двічі змінювали політичний курс країни на Майданах. Мінімальна зарплата зросла у 400 разів, курс долара – майже у 15, натомість кількість населення скоротилася на 20%. Водночас українці всі ці роки продовжували прославляли рідну землю, посідаючи перші сходинки у міжнародних змаганнях.

Про те, як від 1991 року змінювалися зарплата та курс, на скільки зменшилася чисельність населення, про кількість президентів та членів уряду, перемоги на Євробачення та медалі на Олімпіаді читайте у матеріалі.

Зверніть увагу 30 років Незалежності України у фото: як це було

Заробітна плата

Джерело: Вікіпедія

Починаючи з 1991 року, українці отримували зарплату в карбованцях. Гривню офіційно ввели в обіг лише у вересні 1996 року. Тоді мінімальна заплата становила 15 гривень, а середня – 125,23 гривні або ж 68,45 долара.

З липня 2000 року роботодавці були зобов'язані платити працівникам щонайменше 118 гривень, середня ж заробітна плата сягнула 231,04 гривні, водночас у доларовому еквіваленті зменшившись до 42,47 долара.

За наступні 4 роки мінімальна зарплата зросла вдвічі та у 2004 році становила 237 гривень, середня тоді була 590,53 гривні або 11,02 долара.

З грудня 2008 року мінімалку підвищили до 605 гривень, у середньому ж українці заробляли 1 808,92 гривні у місяць або 343 долари.

До грудня 2012 року мінімальна заробітна плата досягла 1 134 гривень, а середня – 3 031,92 гривні або 379,42 долара, а станом на грудень 2016 року – 1 600 та 5 187,33 гривні або 203,02 долара відповідно.

З 1 січня 2020 року гарантований мінімум становив 4 723 гривень, а з 1 вересня – 5 000 гривень. У середньому українці того року щомісяця отримували 11 596,60 гривні або 430,21 долара. У співвідношенні до американської валюти це – максимум за всі роки незалежності.

З 1 січня 2021 року мінімальна зарплата становить 6 000 гривень.

Тобто за роки незалежності мінімальна зарплата зросла у 400 разів, однак і базові товари та послуги стали значно дорожчими.

Цікаво! За інформацією Держстату, у 1996 році 100 гривень було достатньо, щоб купити майже річний запас хлібу, адже цих грошей вистачало на 313 півкілограмових хлібин. Тепер же ж 100 гривень вистачить хіба що на тиждень – 6 хлібин за цінами.

Статистика Прикордонники розповіли, скільки людей перетнули український кордон за 30 років незалежності

Курс долара

Джерело: Мінфін

Від початку впровадження гривня була досить міцною валютою – її офіційний курс до долара становив 1,8 гривні. Однак українські гроші пережили кілька серйозних девальвацій – у 1998, 2008 та 2014 роках.

  • У 1998 році гривня почала знецінюватися, до 1999 року впала майже у 3 рази, тоді курс став приблизно 5 гривень за долар і залишався на цьому рівні майже 10 років.
  • У 2008 році світ охопила потужна фінансова криза, зачепила вона й Україну. Наприкінці року курс впав з 5,05 до 8 гривень за долар. Далі ситуація знову стабілізувалася аж до критичного для України 2014 року.
  • Після втечі президента Віктора Януковича і політичної нестабільності гривня знову почала здавати позиції. До кінця року за долар потрібно було викласти 15 – 16 гривень.

У лютому 2015 року Національний банк перейшов до формування плаваючого курсу, відмовившись від політики фіксованого курсу. Наприкінці місяця гривня впала до історичного мінімуму – долар коштував понад 30 гривень.

Згодом нацвалюта зміцнилася. Протягом останніх років долар то дорожчає, то дешевшає, однак різких стрибків вже не було. Щоправда, у 2019 році відбулося неочікуване зміцнення гривні, середньорічний курс до долара становив 24.

У кризовий через пандемію коронавірусу 2020 рік гривня знецінилася, проте не настільки катастрофічно, як очікували експерти. У січні 1 одиниця американської валюти коштувала 23,5 гривні, у грудні – 28,5 гривні. Саме в останні два місяці року ціна досягла свого піку.

У перший день 2021 року долар можна було купити за 28,27 гривні. Відтоді валюта то дешевшає, то дорожчає, однак наявна тенденція  до зміцнення гривні.

До теми! У 2021 році уряд очікує, що середньорічний курс буде на рівні 28 гривень за долар. А наприкінці року становитиме 28,60 гривні.

Демографічна ситуація

Джерело: Держстат

Наразі в Україні проживає приблизно на 10 мільйонів менше людей, ніж було у перші роки незалежності. До цього призвели багато чинників: спад народжуваності, старіння населення, погіршення здоров'я нації, економічна нестабільність у країні, міграційні процеси.

Найбільшу кількість населення в Україні зафіксували в 1993 році – 51,87 мільйона людей.

За оцінкою Державної служби статистики, станом на 1 січня 2021 року чисельність наявного населення з врахуванням тимчасово окупованої території Донецької та Луганської областей, але без Криму, оновила історичний мінімум за роки незалежності та становила 41,59 мільйона людей:

  • чоловіки – 19,2 мільйона (46,3%),
  • жінки – 22,22 мільйона (53,7%).

Середній вік українця (представники обох статей) – 42,1 року, чоловіків – 39,2 року, жінок – 42,1 року.

Довідка. За інформацією Мін'юсту, протягом останніх 30 років на світ з'явилося 13 мільйонів 649 тисяч громадян України. За роки незалежності органи державної реєстрації актів цивільного стану зареєстрували понад 9 мільйонів 812 тисяч нових родин.

Дізнайтеся більше Які зміни відбулись в освіті за 30 років Незалежності: головні реформи та події

Українські президенти

Наразі державу очолює вже 6 президент.

  • Першим главою незалежної України був Леонід Кравчук. На посту президента він перебував з 5 грудня 1991 року по 19 липня 1994 року.
  • Далі найвищу державну посаду обійняв Леонід Кучма. Він залишався президентом впродовж 2 каденцій – до 23 січня 2005 року.
  • Після цього українським лідером на наступні 5 років – до 25 лютого 2010 року – став Віктор Ющенко. Він прийшов до влади внаслідок подій на Майдані, які назвали Помаранчевою Революцією. Тоді вдалося захистити країну від руху до Москви.
  • Однак згодом проросійські сили таки дісталися до найвищих державних посад. Країну очолив Віктор Янукович. Український народ рішуче виступив проти нього та відмови від європейського напрямку розвитку. У результаті політик втік з країни 22 лютого 2014 року. Опісля країну тимчасово очолив Олександр Турчинов.
  • П'ятим главою держави був Петро Порошенко – до 20 травня 2019 року.
  • Його на посту замінив Володимир Зеленський, який залишається чинним очільником країни.


Перший президент незалежної України Кравчук складає присягу / Фото Вікіпедія


Присяга Володимира Зеленського / Пресслужба Офісу Президента

Цікаво! Зеленський є наймолодшим президентом країни, посаду він обійняв у віці 41 року, натомість найстаршим під час вступу на пост лідера держави був Віктор Янукович – йому було 59 років.


Вік кожного з президентів України під час вступу на посаду / Інфографіка 24 каналу

Скликання Верховної Ради

Джерело: Верховна Рада

В Україні засідає та викону законотворчу функцію Верховна Рада 9-го скликання.

З восьми попередніх скликань парламенту лише половина відпрацювала належний за законом термін – другого, третього, четвертого та шостого скликань. Перше пропрацювало 4 роки, п'яте – 1,5 року, сьоме – 2 роки, восьме – трохи не дотягнуло до 5 років.

До окупації Кримського півострова Росією народних депутатів було 450, після – 423.

Протягом роботи найпершого скликання парламенту змінилося 3 спікери, в інших скликаннях – здебільшого по 2. Двічі головою Верховної ради були Іван Плющ (перше та третє скликання), Володимир Литвин (четверте та шосте скликання), Олександр Мороз (друге та четверте скликання).


Нардепи Ради четвертого скликання / Фото Photo UA

Склад уряду

Джерело: Кабінет Міністрів

Кількісний склад уряду за роки незалежності коливався від 16 до 20, однак останнім часом залишається незмінним.

Найменше міністерств було за часів прем'єрства Віктора Ющенка та Анатолія Кінаха – 16, найбільше за часів Вітольда Фокіна, Леоніда Кучми та Юхима Звягільського – 20. У Кабміні Дениса Шмигаля 19 міністерств, як було і в Олексія Гончарука, Володимира Гройсмана та багатьох інших прем'єрів.

Актуально Революція Гідності змінила мою свідомість, – ексворотар збірної України про незалежність

Два Майдани

Двічі українці виходили на Майдан, протестуючи проти чинної політичної ситуації у країні. Обидва рази це відбувалося у листопаді. Майдани у результаті переростали у серію масових акцій.

У 2004 році протести проти фальсифікації другого туру президентських виборів привели на пост глави держави Віктора Ющенка. У 2014 році вимоги активістів змінювалися під час протесту: у результаті Україна не тільки підписала Угоду про асоціацію з Євросоюзом, але і змінила свого президента.

Помаранчева революція, а саме так назвали події 2004 року, була мирною, тоді не постраждала жодна людина, будівля чи навіть автомобіль. Однак у 2013 році, за Революції Гідності цю історію, на жаль, не вдалося повторити. Тодішня влада перейшла межу та почала спрямовувати зброю у сторону свого народу. Взимку 2013 – 2014 років за Україну віддали життя приблизно 100 Героїв, яких назвали Небесною Сотнею.

Проросійську владу вдалося повалити, пройшли демократичні вибори. Однак східний сусід не витримав успіхів України та "запустив лапи" на українські землі, окупувавши Крим та розв'язавши війну на Донбасі.


Помаранчева революція / Фото "Галінфо"


Революція Гідності / Фото Liveam.tv

Невтішні дані! В ООН на запит "Радіо Свобода" підрахували, що з квітня 2014 року до кінця червня 2021 року 42 – 44 тисячі людей стали жертвами бойових дій на Донбасі. З них приблизно 13,2 – 13,4 тисячі людей загинули. Йдеться про понад 3,4 тисячі цивільних людей, приблизно 4,2 тисячі українських військових та 5,8 тисячі бойовиків. Решта отримали різного ступеня травми.

Ставлення українців до НАТО

Джерело: Центр Разумкова

Результати соціологічних опитувань Центру Разумкова свідчать, що у 2000 році 46,2% респондентів уважали НАТО агресивним блоком, у 2001 таких було 48,1%. У 2002 році ситуація відчутно змінилася, а кількість тих, хто вважав Альянс агресивною структурою скоротилася до 32,6%.

Згідно з даними опитування, яке провела фірма Socis у червні 2002 року, 38% респондентів підтвердили свою довіру до НАТО, 34 % висловили недовіру, 28% не визначилися. На конкретне запитання – про вступ в НАТО позитивно відгукнулися знову 38%, негативно – 23 %, не визначилися –39%.

У червні 2006 року вже 64,4 % громадян не підтримували НАТО. Зростання кількості противників вступу в Альянс відбувалося внаслідок визначення тих, хто раніше вагався з вибором.

У 2009 році тільки 17,4% українців були за приєднання до Альянсу, 59,9% – проти. У 2013 долучитися до НАТО хотіли 18% опитаних, 67% – проти. Але після початку російської агресії на Донбасі та анексії Криму у 2014 році ситуація кардинально змінилася.

У листопаді 2015 року кількість прихильників вступу в НАТО сягнула 48%, перевищивши частку противників – 33%. Незначні коливання результатів упродовж наступних 5 років (2016 – 2021 роки) свідчать про стабілізацію рівня суспільної підтримки.

Наразі, відповідно до останнього опитування Центру Разумкова, Україну в Альянсі бачать 54% українців, проти вступу – 31, не визначилися з вибором 15%. 


Кількість прихильників Альянсу зросла після 2015 року / Фото НАТО

Ставлення до вступу в ЄС

Джерело: Центр Разумкова

Відповідно до результатів опитувань, починаючи з 2002 року (саме тоді соціологи почали проводити дослідження на цю тематику) кількість прихильників євроінтеграції постійно переважала над її противниками. Водночас підтрмика проєвропейського курсу то зростала, то падала.

Найнижчим був показник у вересні 2005 року – 40,1%, найактивніше вступ в ЄС підтримували у листопаді 2020 року – 65,1% опитаних.

Окремі опитування у 2005, 2009 і 2012 роках фіксували майже однакову кількість прихильників і противників вступу до ЄС, хоча перших завжди було більше.

Після Революції Гідності в українському суспільстві сформувалася чітка проєвропейська більшість – понад 50%. 

В останні ж півтора року відбулося нове статистично важливе зростання підтримки вступу до ЄС. Станом на березень 2021 року 58,8% українців вважають, що країні слід долучитися до лав Євросоюзу, водночас 26,4% переконані, що туди не потрібно вступати.

Спілкування українською мовою

За 30 років незалежності, за даними досліджень Інституту соціології НАНУ, кількість тих, хто спілкується вдома українською, зросла, однак не надто відчутно – на 14%. У 1992 році таких було 36,8%, у 2020 році – 50,8%.

Водночас кількість тих, хто спілкується у родині російською, майже не змінилася: 29% і 27,6% відповідно.

Однак в побуті української мови стало більше – завдяки переходу двомовних родин винятково на державну. Якщо в 1992 році або однією, або іншою мовою – залежно від обставин – розмовляла третина українців, то тепер — 21,3%.

Крім того, змінилося сприйняття громадянами України української мови як рідної. У 1992 році 62% жителів країни назвали такою українську, а у 2020 році – 77,3 %.


Як поступово перейти на українську мову / Інфографіка 24 каналу

Не оминайте увагою Про нас знає і чує світ: 30 культурних досягнень в Україні, якими можемо пишатись

Дві перемоги на Євробаченні

Джерело: Вікіпедія

Україна є єдиною країною на Євробаченні, яка щоразу виступала у фіналі протягом усіх років участі в конкурсі.

Дебютувала країна на пісенному конкурсі у 2003 році. Її представив співак Олександр Пономарьов із піснею Hasta la vista. Тоді виконавець  посів 14 сходинку.

  • Уже наступного, 2004 року Руслана Лижичко з піснею Wild Dances розірвала сцену у Стамбулі та принесла Україні перемогу й право на проведення ювілейного 50-го пісенного конкурсу Євробачення.


Кадр з виступу Руслани на Євробаченні / Офіційний сайт Руслани

  • У 2016 році був ще один тріумф України. Тоді Джамала з піснею "1944" забезпечила країні другу перемогу.


Джамала реагує на перемогу / Фото ТаблоID

Крім того, українські виконавці двічі посідали 2 сходинку – Вєрка Сердючка з піснею Dancing lasha tumbai та Ані Лорак (після початку війни на Сході стала на сторону окупанта) з Shady lady, а також один раз 3 – Злата Огневіч з композицією Gravity.

У 2021 році український гурт Go_A з піснею Шум посів 5 місце, спричинивши справжній фурор у світових чартах. Пісня українською мовою стала популярною по всьому світу.

Go_A увійшов у список 10 найкращих виступів Євробачення-2021 за переглядами на YouTube. Всього за місяць SHUM підкорила світові чарти Spotify та iTunes і посіла 1 місце у світовому рейтингу вірусних композицій.

А ще композиція – перша україномовна пісня, яка потрапила в рейтинг Billboard 200.

Участь в Олімпіадах

Джерело: Національний олімпійський комітет

У 1994 році Україна вперше взяла участь в Олімпійських іграх окремою командою. Відтоді її спортсмени змагаються у всіх літніх і зимових Олімпійських іграх.

Загалом на всіх літніх Олімпіадах Україна здобула 139 медалей: 35 золотих, 36 – срібних та 68 – бронзових. На зимових Олімпійських іграх за роки незалежності вдалося вибороти 3 "золота", 2 "срібла" та 3 "бронзи".

За кількістю медалей найуспішнішими були Олімпіади в Антанті у 1996 році – 23 медалі, Сіднеї у 2000 році – теж 23. За місцем у загальному рейтингу найвищої позиції Україна досягла в Антанті – 9, найгіршим є результат Олімпіади-2020 у Токіо – 44 місце.


На Олімпіаді в Токіо Україна здобула 13 медалей та посідала 44 місце / Фото "Чемпіон"

Важливо! Україна також брала участь у 6 літніх і 5 зимових Паралімпійських іграх. Вперше країна виступала на іграх у 1996 році й відтоді не пропустила жодної Паралімпіади. За свою історію завоювала загалом 464 медалі (374 на літніх і 90 на зимових).

Ознайомтесь Історії, які ми проживали: 30 найкращих книг, які вийшли в Україні за час незалежності

Золотий м'яч

У 2004 році форвард "Мілана" і збірної України Андрій Шевченко став володарем найпрестижнішої індивідуальної нагороди у футбольній Європі –  Золотого м'яча. За українця віддали голоси 40 з 52 респондентів, 27 з них поставили Андрія на перше місце. У результаті Шевченко отримав переможні 175 балів.

Раніше володарями Золотого м'яча ставали Олег Блохін та Ігор Бєланов, однак це було ще до проголошення незалежності.

Чемпіони з боксу

Джерело: офіційний сайт братів Кличків

За 30 років незалежності Україна мала 12 чемпіонів світу у професійному боксі. Однак найвагоміший внесок зробили брати Клички – Віталій та Володимир. Саме з їхніми іменами, окрім Андрія Шевченка, Україна й досі асоціюється в багатьох іноземців.

Обидвоє успішно дебютували у професіональному боксі у листопаді 1996 року в Німеччині. Віталій виграв 27 боїв поспіль, а Володимир – 24. Кличко-старший має унікальний рекорд з 27 поспіль виграних поєдинків достроково.

  • Віталій один з небагатьох боксерів, який ніколи не був навіть у нокдаунах попри дві поразки технічним рішенням. Бій за титул WBC з Ленноксом Льюїсом у 2003 році назавжди увійде до класики світового боксу.

Український боксер володів титулами чемпіона світу WBO та WBC. За версією WBC за українцем закріплений статус "Вічного чемпіона".

  • Кличко-молодший зазнав 5 поразок і після кожної невдачі в українця переставали вірити. Однак він повертався ще сильнішим та здобував перемоги.

Володимир зумів зібрати титули WBA, WBO, IBF. Він став рекордсменом за кількістю переможених суперників за титул чемпіона світу у важкій вазі – 23.

Клички стали першим братами-боксерами, які одночасно утримували всі найпрестижніші титули чемпіона світу.


Брати Клички / Фото Вікіпедії

У матеріалі описана лише частина важливих подій України за роки незалежності. Віримо, що незабаром цей список доповнить ще одне, однак потужне та остаточне, досягнення – вигнання окупанта з українських земель та повернення Криму та частини Донбасу.