Як депутати віртуозно спаплюжили реформу Конституційного суду

12 квітня 2017, 12:01
Читать новость на русском

Верховна Рада відмовилась приймати оновлену редакцію закону “Про Конституційний суд”, витративши на розгляд поправок понад 8 годин. Закон передбачав надання українцям реальної можливості напряму звертатися до Конституційного суду, але і надавав КСУ низку привілеїв. Чому народні депутати так і не підтримали оновлену редакцію закону – читайте у матеріалі сайту "24".

Відомо, що сьогодні у Конституційному суді застрягло 86 конституційних скарг від громадян, які чекають на свій розгляд. Однак ця цифра могла би бути в десятки разів більшою, якби був прийнятий закон про порядок зверення громадян до КСУ.

Ідея цього закону, за словами одного з його авторів, нардепа від "Народного Фронту" Леоніда Ємця полягає у наповненні змістом 55-ї статті Конституції України, яка лише надає право громадянам звертатися до Конституційного суду. Але не пояснює порядок цього звернення.

Право на звернення в Конституційний суд закріплене в Основному законі

Конституція України гарантує права громадянину, але через відсутність окремого закону немає можливості їх забезпечити. Юридично тут не причепишся – все по закону, а по факту, люди, дійшовши до останньої інстанції, залишаються без рішень,
– пояснює джерело в державних органах юстиції.

Як поховати позитивну ініціативу

Якби цей законопроект зосередився суто на прокладанні шляху громадянам до Конституційного суду, то шанси на його прийняття істотно виросли, а жодна критика була би млявою та нечутною.

Натомість автори запропонували законотворцям, окрім конституційної скарги громадян, затвердити новий порядок конкурсного обрання на посаду судді КСУ, збільшення матеріального забезпечення та дозволити суду власноруч ухвалювати свій регламент роботи. Також лобісти закону причепили до нього неприємний "хвіст" прикінцевих положень, що містив норми з абсолютно інших законів.

Відповідаючи на критику Леонід Ємець зазначив: "У цьому законі основним є конституційна скарга від громадян. Це головне, на що слід звернути увагу при підтримці чи відхиленні законопроекту".

Попри це, навіть у провладних фракціях знайшлося кілька депутатів, що висловили сумнів з приводу доцільності надання Конституційному суду широких можливостей саморегулювання.

Опоненти закону вважають, що не можна надавати такі "суперпривілеї" суду, який залишається у тому ж складі, який підтримав узурпацію влади Віктором Януковичем у 2010 році. У "Батьківщині" додають, що держава має спочатку відновити довіру до Конституційного суду, а вже потім приймати подібні закони.

Багато нардепів не розібравшись у суті, не читавши закон, вирішили не голосувати, спираючись на заяви окремих нардепів чи ЗМІ. Той, хто не проголосує сьогодні, той позбавляє людей права на скаргу, а все інше Конституційний суд якось переживе,
– зазначив один з авторів законопроекту Ємець.

У свою чергу нардеп Віктор Чумак, який є правником зі стажем, озвучив такі головні хиби закону: непрозорий конкурс, таємність призначення суддів на посади, а також права прийняти власний регламент.

У Конституційному суді досі сидять люди, які дозволили Януковичу узурпувати владу

Крім того, для багатьох депутатів, у тому числі з коаліції, стали відкриттям суми забезпечення суддів КСУ. Цей закон передбачив підняття зарплати судді КСУ до 360 тисяч гривень на місяць і утриманням на пенсії на 288 тисяч щомісячно.

У "Народному фронту" заявили, що високі зарплати є найбільш дієвим корупційним запобіжником, мовляв, бідні судді ніколи не будуть чесними.

Норма про забезпечення суддів КСУ також обурила Руслана Сидоровича з "Самопомочі", який значиться автором законопроекту про Конституційний суд. За його словами, документ був спотворений Радою з судової реформи і затверджений комітетом з правової політики. Також нардеп висловив обурення з приводу внесення до прикінцевих положень норм законів про нотаріат, омбудсмена та інших.

Його колега по парламенту на умовах анонімності розповів, що така практика законотворчості існувала завжди. Нардепи та урядові лобісти на різних етапах розгляду законопроекту часто "чіпляють" до законів норми з інших законів, аби доповнити їх, покращити, або навіть нейтралізувати. Це використовується, як і з добрими намірами, так і з поганими. Робиться так, коли окремо закон не має шансів бути проголосований.

"Вони вирішують проблему з доступністю послуг для громадян у державних нотаріальних конторах. Це тема нашого комітету і тут немає ніякої політики", – захищав "причеплені" норми, ще один "фронтовик", член правового комітету Ігор Алєксєєв.

Після вибіркового розгляду понад 1 тисячі поправок до закону, які частково були прийняті, а більшість відхилені, закон перетворився у кашу. Голова комітету правової політики Руслан Князевич визнав, що закон повністю розбалансований і суперечливий в багатьох місцях.

Було вирішено повернути його назад до комітету і доопрацювати. Двічі Андрій Парубій ставив цю пропозицію на голосуваня, але голосів не вистачило. Закон відхилено.

Наразі право звернення до Конституційного суду залишилося за президентом та нардепами. А депутати з більшості вже пообіцяли прийняти закон виключно по конституційній скарзі громадян – без хвостів, регламентів та високих зарплат для суддів КСУ.

Читайте також: Яценюк розбрату: чому коаліція не змогла перезавантажити Рахункову палату