Як Порошенко бореться з антикорупціонерами

Почнемо з початку

Пам'ятаєте, як Петро Порошенко гарно цитував ідеолога сінгапурських реформ Лі Куан Ю? Про те, що, отримавши владу, треба посадити 2-3 найближчих друзів. Так от – за три роки так і не відбулося жодного антикорупційного процесу. А сам Президент невеличкими кроками все більше віддаляє країну від демократичних цінностей і наближує до авторитарного режиму. І жодний "безвіз" його не врятує. До речі, про безвіз, – через тиск на антикорупціонерів є шанс розпрощатися з ним. Адже якісна боротьба з корупцією – одна з основних вимог ЄС до України.

Читайте також: Яка справжня кількість покараних корупціонерів

НАБУ постійно надає матеріали щодо ключових корупціонерів. Однак в ГПУ та в судах не можуть чи не хочуть доводити справу до логічного кінця. Більше того, НАБУ влада намагається приборкати і позбавити незалежності. Адже вони своїми справами вже давно поперек горла представникам влади і їхнім друзям. І хоча посадити нікого не вдалося, нерви потріпали вже не одному.

За е-декларування для чиновників антикорупціонери теж поплатилися. У березні нардепи прийняли скандальний закон про електронне декларування доходів для представників громадських організацій. Саме вони – основа боротьби з корупцією – стали підзвітні владі. При чому підзвітні не лише самі ГО, але й фізичні особи, яким загрожує кримінальне переслідування. Порошенко, який спочатку підписав закон, пообіцяв удосконалити його. І справді подав пакет проектів з пропозиціями до Ради, однак нардепи проігнорували це і навіть не поставили питання на розгляд.

Системні наїзди на борців з корупцією підривають довіру до них з боку суспільства і міжнародних грантодавців. І навіть якщо вдається довести невинність, повернути підтримку людей не так легко. А боротися з корупцією реально лише спільними силами. Скільки не створюй організацій, нічого не вийде без підтримки суспільства та іноземних грошей. Чим менше люди вірять реальним борцям з корупцією, тим більше шансів з’являється у популістів типу Юлії Тимошенко чи Олега Ляшка.

Переслідування Каська і Сакварелідзе

Їм просто не дали працювати. Зараз переслідування тривають

Одразу після Майдану в українців були надії, що ми справді заживемо по новому. І якийсь час молодим і ініціативним активістам справді вдавалося щось робити. Колишній заступник генпрокурора Віталій Касько влітку 2015 року був одним із тих, кому вдалося розкрити справу "брильянтових прокурорів". Що у підсумку? Його звільнили. І досі переслідують, відкриваючи то одне, то інше кримінальне провадження.

Така ж доля спіткала й іншого заступника керівника ГПУ Давида Сакварелідзе. Він теж фігурант різноманітних справ. Обох антикорупнціонерів у чому лише не звинувачували: від державної зради до кришування олігархів. А хіба важливо у чому звинувачувати? Головне – щоб не заважали.

500 грн на 8 березня

Марушевська подала у відставку

Одними з найсмішніших, якби не так сумно, спроб тиску влади були напади на колишню голову Одеської митниці Юлію Марушевську. Вона активно боролося з корупцією на кордоні і її старання дуже швидко почали діяти. А значить – Марушевська почала заважати. Обшуки, залякування, стандартні схеми. У підсумку на неї нічого не найшли. Але працювати в таких умовах нереально і Юлія йде у відставку.

Вже після звільнення їй висунули звинувачення у незаконному присвоєні… 500 гривень! Марушевська виписала премії працівникам митниці до 8 березня. І сама опинилася у списку щасливчиків, які збагатилися на цілих п'ять сотень гривень! Через це їй навіть довелося давати пояснення в Національному агентстві з питань запобігання корупції. Щоправда, суд закрив справу проти неї. Але ефективний борець з корупцією пішла з посади.

Квартира Лещенка

Лещенко досі страждає від травлі у ЗМІ

Сергій Лещенко ще будучи журналістом займався серйозними розслідуваннями. Ставши нардепом, він продовжив боротьбу з корупцією. Адже тепер він може не лише оприлюднювати інформацію, але й безпосередньо впливати на покарання. Однак, це явно не до вподоби представникам влади.

Довіру до Лещенка вдалося підірвати всього за допомогою одного скандалу. Потужна медійна кампанія та внутрішня "жаба" українців зробили своє. Лещенка звинувачували у купівлі великої квартири в центрі Києва. Нардеп пройшов усі перевірки спецорганів, надав необхідні документи. Однак травля через квартиру не припиняється й досі. І хоча Лещенко залишається нардепом та продовжує розкривати схеми оточення Президента, довіра до нього вже не настільки сильна як раніше.

ЦПК – особистий ворог?

Мабуть, найбільше постраждали члени ЦПК

Основний удар впав на ГО "Центр протидії корупції". Її представники активно просували е-декларування, підтримують розслідування та вимагають карати корупціонерів.

Наїзди на ЦПК (керівником якої є Шабунін) почалися ще у 2016 році. Тоді їх звинувачували у привласненні грошей уряду США, які виділили на реформу органів прокуратури. Справу закрили. Але у суспільстві почала вкоренятися думка про так званих "грантоїдів". І, відповідно, підтримка антикорупціонерів почала падати. Що й потрібно Порошенку і компанії.

Далі були фільми про нібито недобросовісне використання грошей у ЦПК. А також про доходи активістів. Один з таких шедеврів кінематографу показав у стінах Ради нардеп від НФ Павло Пинзеник. Той самий Пинзеник, який з своїм комітетом нещодавно не давали зняти недоторканість з підозрюваних нардепів.

Після цього взялися за самого Шабуніна. Пам'ятаєте історію з врученням липової повістки? І хоча це потім з'ясувалося, для великої частини українців авторитет Віталія впав. Під домом керівника ЦПК також влаштовували протести. Віталій певен, що всі ці спектаклі проти нього влаштовують за прямою вказівкою Порошенка. Навіть якщо це не так, то Президент, схоже, явно не проти такого тиску на активістів…

Оточення Шабуніна вказує, що за тиском на нього стоїть нардепи з найближчого оточення Порошенка – такі як Ігор Півень та Ігор Кононенко. До нападів на антикорупціонера також напряму причетні ГПУ і СБУ. Звісно ж, останні не визнають своєї вини.

Читайте також: Суд може заборонити Шабуніну покидати Київ

Зараз Шабуніну вручили підозру про навмисне побиття журналіста Всеволода Філімоненка. Який, до речі, є журналістом лише формально. Справу перекваліфікували за ніч. Шабунін готовий нести відповідальність за побиття людини. Але скаржиться на недобросовісну роботу правоохоронних органів.

Що далі?

Отримавши безвіз та відмовившись від чергового траншу МВФ, у влади значно розв'язалися руки. Адже це було два потужних важелі впливу. Якщо Порошенко і компанія не припинять тиснути на антикорупціонерів, для України це може мати серйозні наслідки. Міжнародні партнери можуть просто відвернутися від нас.

Тим часом українцям варто перестати вестися на медійні кампанії проти борців з корупцією. Так, у них високі зарплати і нормальні умови життя. І це нормально, тільки так можна ефективно боротися з корупцією. Не варто шукати зради там, де її нема… Як і не варто вірити популістам, які обіцяють швидкі зміни на краще, не маючи при цьому розроблених механізмів, як впроваджувати це "краще". Все у руках кожного з нас.