Як соратник Порошенка Кононенко заробляв на схемах в енергетиці

29 березня 2019, 22:31
Читать новость на русском

Заступник голови фракції "Блок Петра Порошенка" та найближчий соратник президента Ігор Кононенко з бізнесменами Григорієм та Ігорем Суркісами ймовірно причетні до оборудок із виведення сотень мільйонів гривень з обленерго, контрольний пакет акцій в яких належить державі.

Журналісти програми "Схеми" оприлюднили аудіозаписи телефонних розмов, на яких фігуранти обговорюють оборудку. Аби отримати незалежну оцінку зразки телефонних розмов передали до Національного центру медіа-експертиз – освітньо-наукового центру Університету Колорадо в Денвері (США, створеного за підтримки Міністерства юстиції Сполучених Штатів Америки).

Читайте також: Протистояння силовиків: як Порошенко та Тимошенко використовують СБУ, ГПУ та МВС перед виборами

Центр досліджує збір, аналіз, інтерпретації аудіо-візуального контенту, отриманого під час розслідувань та судових процесів, співпрацює із урядом США.

Основна схема, яку розслідували журналісти полягала в тому, що кілька напівдержавних обленерго погодилися, щоб великі місцеві промислові підприємства платили за вже поставлену електроенергію не їм напряму, а приватній компанії Енергомережа, головою правління якої був бізнесмен Дмитро Крючков.


Головні фігуранти ймовірної схеми

Ця фірма, в свою чергу, потім обіцяла віддати гроші постачальнику – обленерго. Однак обленерго гроші від фірми Крючкова потім так і не отримували.

Як працювала схема

Журналісти зазначають, схема працювала завдяки злагодженій роботі або мовчазній згоді бізнесменів, депутатів, голів обласних адміністрацій, Фонду держмайна України, Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг. Події відбувалися у період весни-літа 2015 року.

Читайте також: Під грифом "таємно": як прикрили причетність Порошенка до руйнування історичної пам'ятки

Під час спілкування на аудіозаписах фігуранти обговорюють у тому числі незаконні способи отримання та збереження контролю над обласними енергопостачальними компаніями – Запоріжжяобленерго, Черкасиобленерго та Харківобленерго, контрольні пакети акцій в яких належать державі в особі Фонду державного майна України.

Багато розмов стосуються розподілу між учасниками схеми значних сум готівкою. Також деякі стосуються розподілу між учасниками схеми значних сум готівкою. На одному з аудіозаписів розмові начебто Крючков повідомляє Григорію Суркісу, що поїде до "Ігоря Віталійовича", тобто мається на увазі Кононенка, зі звітом "за минулий місяць", і відвезе "те, що йому належне".


Розмова Крючкова з Суркісом


Розмова Крючкова з Суркісом

Журналісти стверджують, що розмова Дмитра Крючкова з народним депутатом Ігорем Котвіцьким, наведена у розслідуванні, свідчить, що президент Петро Порошенко був обізнаний із ситуацією з розкраданням коштів і "дав добро".


Розмова Дмитра Крючкова й Ігоря Котвіцького


Розмова Дмитра Крючкова й Ігоря Котвіцького

Журналісти також оприлюднили аудіозаписи розмов начебто Крючкова із самим Кононенком. Соратник президента Кононенко просить у Дмитра звіти щодо його діяльності, дає вказівки та настанови і просить відзвітуватись перед Дмитром Вовком – на той час головою Нацкомісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕ), колишнім менеджером корпорації Roshen Петра Порошенка.


Розмова Дмитра Крючкова й Ігоря Кононенка


Розмова Дмитра Крючкова й Ігоря Кононенка

Як зазначається у програмі "Схем", ці записи були верифіковані за допомогою спеціалістів Національного центру медіа-експертиз Університету Колорадо в Денвері, який співпрацює з урядом США. Як зазначається, експерт досліджував голоси п’ятьох людей, не знаючи, хто вони. Це – Дмитро Крючков, Ігор Кононенко, Ігор Котвицький, Ігор та Григорій Суркіси. У результаті високий ступінь достовірності має голос Кононенка, решта – найвищий.

Ласий шмат української енергетики

В Україні існують 25 обленерго – компаній, які постачають українцям електроенергію. Щорічно кожне обленерго збирає зі споживачів мільярди гривень – тож це ласий шматок для багатьох бізнесменів. І ці структури майже повністю перейшли у приватні руки.


Головні обленерго в Україні

Проте контрольні пакети шести обленерго досі належать державі. А, отже, ухвалення рішень стосовно діяльності цих компаній залежить від влади. Той, хто прийшов до влади – отримує спокусу заробляти на цьому.
Аналіз відкритих кримінальних проваджень щодо виведення грошей з обленерго у приватні кишені за покровительством верхівки влади та телефонні розмови безпосередньо причетних до цього людей привели журналістів у Харків, Черкаси та Запоріжжя.

Хто такий Дмитро Крючков

Дмитро Крючков – колишній народний депутат. Із 2006 року півтора року був у фракції "Блоку Юлії Тимошенко", працював у комітеті з питань паливно-енергетичного комплексу. У 2014 році став керівником приватної компанії "Енергомережа". І вже за рік вона взяла під контроль роботу кількох обленерго.

У квітні 2018 року у Німеччині його затримали за запитом українських правоохоронців. ​Детективи НАБУ й антикорупційні прокурори підозрюють його у розкраданні коштів "Запоріжжяобленерго", понад 60% акцій якого належать державі.


Дмитро Крючков

Маловідоме прізвище Крючкова фігурує й в інших розслідуваннях правоохоронців, а втрати держави оцінюються у мільярди гривень.

Детектив НАБУ Роман Войтюк називає суму заподіяних збитків, яка фігурує в провадженнях: "На даний час Національним бюро розслідуються кримінальні правопорушення, з яких вбачається, що Крючковим, а також іншими особами заподіяно збитків на загальну суму понад 1,4 мільярда гривень".

Крючков Дмитро Васильович діяв не одноособово, йому надавались вказівки іншими особами, і він ці вказівки виконував. На даний час ми встановлюємо всіх причетних осіб, у тому числі – які давали ці вказівки,
– додав детектив НАБУ.

​У 2016 році Крючков був оголошений у розшук.

​Самого Крючкова не сприймають як самостійну фігуру, зазначив головний редакто інтернет-видання "Наші гроші" Олексій Шалайський: "Всі розуміють, що Крючков – це представник чиїхось інтересів. Є проблема, щоб чітко сказати, чиї інтереси представляє Крючков чи будь-хто інший подібний на нього. Це такий перехідний прапор. Люди, які є "смотрящімі", і люди, які керують фірмами, на які перекидається віз з грішми".

Для того, щоб знайти самого Дмитра Крючкова, журналісти "Схем" вирушили до Німеччини. Після затримання його місцевими правоохоронцями у 2018 році, він пробув у в’язниці всього місяць. Відтак, німецький суд випустив Крючкова під заставу у 100 тисяч євро, взявши зобов’язання, що він не залишатиме Німеччину, поки вирішується питання його екстрадиції в Україну.

Від минулого літа Дмитро Крючков зареєстрований у німецькому Мюнхені – за адресою Törringstr. 10 у доволі заможному районі. Але там його не виявилось.

Читайте також: Керівники Академії аграрних наук зухвало розграбовують державну землю: резонансне розслідування

Натомість, вже коли журналісти приїхали до Мюнхена, їхні джерела у правоохоронних органах повідомили – Дмитро Крючков віднедавна знову під вартою. Він відмовився від спроби отримати політичний притулок і добровільно погодився на так званий екстрадиційний арешт: хоче щоб його скоріше повернули в Україну.

На свої екстрадицію Крючков чекає у в’язниці Штадельхайм – одній з найбільших у Німеччині. Номер його телефону неактивний, адже ув’язнених обмежують в користуванні мобільним зв’язком. Для того, щоб відвідати його у в’язниці, потрібно отримати дозвіл на спілкування у Генеральній прокуратурі Мюнхена – і далі призначити дату зустрічі в тюрмі.

Натомітсь "Схемам" вдалося відшукали номер Світлани Кузьмінської – колишньої очільниці "Черкасиобленерго", яка мала близькі стосунки з Крючковим.


Світлана Кузьмінська

​Вона вважає, що Крючков фактично добровільно закрив себе у тюрмі: «Він був потрібен Україні, а тепер Україна його не забирає. Тобто, він перебуває зараз поки під вартою, до середи адвокати чекають, так сказали: потім будемо подавати клопотання про те, щоб його випускали, оскільки він сам себе добровільно, виходить, закрив у тюрмі".

Проте свою можливу участь у схемах Крючкова та Суркісів Світлана Кузьмінська заперечує.

Реакція Кононенка

Як повідомила речниця першого заступника голови фракції "Блок Петра Порошенка" Ігоря Кононенка Христина Зеленюк, сам народний депутат прокоментує ситуацію в понеділок, 1 квітня, адже на такі запити офіційно дається п'ять робочих днів.


Ігор Кононенко

За її словами, журналісти "Схем" надіслали запит пану Кононенко за кілька годин до виходу програми в ефір.

"Ігор Вітальович їм погодився надати відповідне інтерв’ю у понеділок. Схеми, відповідно, вчинили не досить правильно, тому що вони нам надіслали запит тільки опівдні вчора, а опублікували розслідування вже о 20.30. А законом надається п’ять днів на відповідь. І ми їм відповіли, що чекаємо їх на інтерв’ю у понеділок", – зазначила Зеленюк.

Більше – дивіться у програмі.