"Злодії в законі": як боролися з криміналом у світі та що пропонують українцям

4 червня 2020, 18:18
Читать новость на русском

Час від часу з України депортують законників, які приїжджають до нас переважно з Грузії та Росії. Таких шанованих у вузьких колах людей приїздить до нас достатньо багато, оскільки їм тут не загрожувало жодне покарання. 4 червня Рада ухвалила закон, за яким "злодіям у законі" все ж доведеться відповідати.

Як у світі борються з "законниками" і що пропонує, ухвалений 4 червня закон, – розповідає 24 каналу юрист, кандидат юридичних наук Денис Головін.

Короновані злодії

На позачерговому засіданні Верховної Ради, депутати ухвалил закон про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо відповідальності за злочини, вчинені злочинною спільнотою. Йдеться про так званих "ворів у законі". Адже раніше у нас в країні за таке не карали. Тому сюди й полюбляли приїздити "законники" з усього пострадянського простору.

Традиційно злодіями в законі ставали ті, хто мав тюремний строк і кого "коронували" на сходці кримінальних авторитетів. Короновані законники жили "по понятіям" і дотримувались злодійських традицій. Приміром, в минулому тисячолітті для справжнього законника було неприпустимо мати сім'ю та майно. Проте часи змінювались. Ці шановані у вузьких колах люди почали з'являтись в суспільстві в оточенні прекрасних дам та жити в будинках, які вражали своєю розкішшю та помпезністю.

До теми: "Злодії в законі" в Україні підтримують зв'язки зі спецслужбами РФ, – Аваков

Приміром, в Грузії за радянських часів бути законником було модно – круте життя, дорогі авто та будинки, гроші рікою, тому не кожен школяр хотів бути космонавтом чи військовим. Опитування школярів, проведене в Кутаїсі 2002 року, показало: 25% хлопчиків сказали, що хотіли б бути "злодіями в законі", а 35% дівчаток – бажали б бути їх дружинами.

Як російська мафія стала найнебезпечнішим угруповуванням, дивіться тут:

До речі, після розпаду Союзу багато з колишніх "законників" благополучно перекваліфікувались в успішних бізнесменів.

Більшість "ворів у законі" у світі – вихідці з Грузії, де ситуація була критичною. Поліція і "законники" працювали разом, і на рекет, і на контрабанду наркотиків. Легковажне життя "ворів у законі" в Грузії закінчилося з приходом до влади Міхеіла Саакашвілі,
– розповідає Денис Головін.

Від Грузії до України

Якщо в Грузії з цим явищем доволі успішно почали боротись за часів президенства Саакашвілі, то в Україні лише в червні 2020 року парламент в першому читанні ухвалив закон про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо відповідальності за злочини, вчинені злочинною спільнотою.

Розробляючи цей документ українські депутати керувались грузинським досвідом. А в цій країні, на думку Дениса Головіна, ухвалений за ініціативи Саакашвілі закон "Про організовану злочинність", був унікальним у світовій юридичній практиці. Грузинський постреволюційний уряд взявся за боротьбу з криміналом рішуче, жорстко і демонстративно.

Законодавство: Рекет та мільйонери-бандити: як Зеленський буде боротися з криміналітетом

Передовсім, їм потрібно було вирішити проблему корупції в поліції і очистити правоохоронні органи від тих, хто співпрацював з організованою злочинністю. У ті роки в результаті так званої оптимізації правоохоронної системи кілька відомств були об'єднані під загальний дах МВС, зокрема, й міністерство держбезпеки. Були проведені реформи в прикордонній і кримінальній поліції, а колишніх даїшників на вулицях замінили підтягнуті співробітники патрульної поліції. І лише потім внесли зміни у законодавство.

Згідно з грузинським законодавством за членство в злодійському співтоваристві передбачено ув'язнення – від 3 до 8 років. "Вори в законі" (до речі, це легальний термін законодавства Грузії) відправлялися за ґрати на строк від 5 до 10 років,
– зауважує Головін.


В українських тюрмах умови перебування ув'язнених все ще жахливі / Фото Facebook міністра юстиції

Як наслідок боротьби з "шанованими людьми", з 2006 по 2010 роки 180 членів злодійського світу були затримані і засуджені, а у представників мафії і корумпованих чиновників конфіскували майно на суму в 1 мільярд доларів. Автівки – передали копам, у будинках "законників" – відкривали поліцейські відділки. Це було показово – що погано, а що добре. Так і боролися за правосвідомість грузинів.

Спецв'язниця для "законників"

Цікаво, що "законників" грузини саджали в спеціальну в'язницю, де перебували винятково засуджені за такі ж злочини. Це робилось тому що у звичайній в'язниці вони мали б привілейоване становище – інші засуджені були б їх обслугою.

Варто прочитати: Нацполіція почала полювання на іноземних злочинців та злодіїв у законі

Представники нинішньої правлячої партії Грузії називають епоху Саакашвілі "дев'ять років кривавого режиму" і говорять про системні порушення прав людини, тортури ув'язнених і політизацію грузинської поліції в ті роки. Після зміни влади була проведена масштабна амністія, в результаті якої на волі опинилися приблизно половина ув'язнених. Тоді серед звільнених виявилися і "вори в законі", які відбували покарання не тільки за свій кримінальний статус, але і за наркозлочини. Їм дали добу на те, щоб вони залишили Грузію. Вони й переїхали до України та Росії. Як наслідок, в Україні час від часу ловлять та депортують злодіїв у законі, а вони згодом повертаються назад.

Щоправда, експерти кажуть, що при написанні законопроєкту деякі моменти Махеіл Саакашвілі все ж запозичив із закону про вплив на рекетирів і корупцію, ухвалений в 1970 роках у США для боротьби з мафію. В ньому передбачалось посилення покарання за участь у організованій злочинності і пом'якшення покарання за співпрацю зі слідством. Під дію цього закону підпадали: азартні ігри, рекет, фальшимонетництво, грабіж, вбивство, вимагання, торгівля людьми тощо. Таким чином, в ньому перерахували фактично всі види діяльності мафії. Завдяки цьому закону вдалось затримати членів Коза-Ностри.

Новації українського законопроєкту

Ухвалений в українському парламенті закон пропонує чимало змін. Передовсім в законі чітко прописали що означає термін злочинний вплив. Йдеться про будь-які дії людини, яка завдяки авторитету, іншим особистим якостям чи можливостям, сприяє, координує або інакше впливає на злочинну діяльність, організовує або безпосередньо розподіляє кошти, майно чи інші активи (доходи від них), спрямовані на забезпечення такої діяльності.

Під поняттям "вора в законі" слід розуміти людину, яка завдяки авторитету, іншим особистим якостям чи можливостям, здійснює злочинний вплив і координує злочинну діяльність тих, хто здійснюює злочинний вплив.


Злодій, навіть якщо він і "в законі" має бути загратованим / Фото Facebook міністра юстиції

За що пропонує карати ухвалений закон:

  • Створення та керівництво злочинною спільнотою або злочинною організацією, або її структурними частинами – карати позбавленням волі строком від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна.
  • За участь у злочинній організації ув'язнювати на строк від 5 до 12 років з конфіскацією майна. Якщо вищеперераховані злочини вчинив службовою особою з використанням свого становища, тоді доведеться сісти у в'язницю на строк від 8 до 13 років з конфіскацією майна.
  • Створення злочинної спільноти (йдеться про об’єднання двох чи більше злочинних організацій) та керівництво нею карається тюремним строком від 10 до 15 років з конфіскацією майна. Якщо це робиться людиною, яка перебуває у статусі "вора в законі", тоді покарають на строк від 12 до 15 років з конфіскацією майна.
  • Натомість депутати пропонують звільняти від кримінальної відповідальності того, хто до повідомлення йому про підозру у вчиненні цього злочину добровільно поінформував про створення злочинної організації або участь у ній та активно сприяв її розкриттю. Щоправда, це пом'якшення не стосується організатора або керівника злочинної організації.
  • Пропонують депутати карати й за організацію або сприяння у проведенні злочинного зібрання (сходки). За це ув'язнюватимуть на строк від 7 до 12 років з конфіскацією майна.

Кожна країна унікальна в плані законодавства і те що працює у одній правоохоронній системі, не факт що буде мати зиск у інших. Саме тому Україна має прийняти такий закон, який буде притаманний саме нашому правовому середовищу. Треба напрацьовувати свій досвід,
– вважає Денис Головін.

До речі: У Києві затримали 2 злодіїв у законі і російського кримінального авторитета

Тож, лише після ухвалення закону, який запроваджуватиме в Україні покарання для "злодіїв у законі" та початку його дії, можна буде говорити – чи зможе він подолати таке ганебне явище.

Детальніше про захист своїх прав можна прочитати в Telegram-каналі Дениса Головіна