Санкції проти Росії буксують: як Захід ще може вдарити по Кремлю і чому не робить цього
Запровадження нових санкцій проти Росії забуксувало. Це можна помітити по обговоренню нових обмежень, як в ЄС, так і в рамках Групи Семи.
Над санкціями проти Росії працюють як у ЄС, так і в США. Журналіст 24 Каналу Олексій Печій проаналізував, як Захід ще може вдарити по Кремлю, та чому санкції буксують.
Дивіться також ЄС та Японія виступили проти плану США щодо заборони експорту до Росії, – FT
На якому етапі санкції ЄС проти Росії
Наступний пакет санкцій ЄС проти Росії за її агресію в Україні перебуває на стадії обговорення та може бути ухвалений не раніше ніж у другій половині травня. Таку заяву сьогодні зробив глава МЗС Польщі Збігнев Рау після зустрічі міністрів закордонних справ ЄС у Люксембурзі.
"Новий пакет санкцій проти Росії все ще перебуває на стадії обговорення. Деякі країни вносять пропозиції, що повинно там бути. Як Польща: діаманти. Інші кажуть – можливо, не прямо – що діаманти скоріше ні. Я думаю, що питання буде закрите не раніше ніж у кінці травня. До цього часу нічого не варто очікувати", – сказав Рау.
Від нового пакета польський міністр очікує персональних санкцій щодо осіб, відповідальних за викрадення українських дітей, а також щодо представників російської судової системи, відповідальних за переслідування опонентів.
Окрім того, напередодні стало відомо, що Європейський Союз має намір запропонувати заборону на транзит багатьох товарів через Росію в 11-му пакеті санкцій, який зараз готують в Брюсселі.
Видання Bloomberg стверджує, що заборона на транзит поширюватиметься на численні технології та інші товари, включаючи кілька видів транспортних засобів.
Водночас не всі товари буде заборонено перевозити транзитом через Росію на шляху до третіх країн.
Тут варто пояснити: на жаль, Москві вдалося обійти обмеження на низку технологій, які потрапили під санкції. Зокрема, сучасні чіпи та інтегральні схеми, зроблені в ЄС, поставляють до Росії через треті країни, включаючи Туреччину, Об'єднані Арабські Емірати та Казахстан.
Але, є й інша схема: наприклад, компанії з Естонії та Фінляндії перевозять товари до країн Центральної Азії, і ці товари часто йдуть транзитом через Росію. Відповідно, деякі товари залишаються у Росії чи реекспортуються з третіх країн у Росію. Отже, цю лазівку пропонують нарешті закрити.
Раніше Польща, Естонія та Литва домагалися від ЄС запровадження заборони на транзит через Росію товарів та технологій, які можуть бути використані російською військовою, авіаційною та космічною промисловістю, а також товарів, які можуть сприяти зміцненню промислового потенціалу Москви.
Новий пакет запропонованих санкцій також може бути спрямований проти танкерів та суден, які не включають навігаційні системи, які дозволяють відстежувати їх переміщення.
Разом з тим, доволі спірним залишається питання запровадження санкцій проти атомної галузі Росії та заборону на купівлю російських алмазів. Вже відомо, що більшість в ЄС такі кроки не підтримала.
Частина G7 не підтримала ідею США щодо санкцій проти Росії
Водночас напередодні США запропонували на рівні G7 взагалі заборонити експорт товарів до Росії, але частина учасників Групи Семи від такої ідеї відмовилися.
Зокрема, видання FT стверджує, що ЄС і Японія виступили проти пропозиції США країнам G7 заборонити весь експорт до Росії в рамках переговорів напередодні саміту найбільш розвинутих економік світу.
Відповідно до документів, з якими ознайомилася Financial Times, заява лідерів G7, яка готується до зустрічі в Хіросімі наступного місяця, містить обіцянку замінити чинний режим секторальних санкцій проти Росії на повну заборону експорту з кількома винятками.
Повна заборона на експорт включатиме винятки для сільськогосподарської, медичної та іншої продукції. За словами двох чиновників, таку пропозицію зробили США. Зокрема, США запропонували таке посилення санкцій через те, що Росія все ж знаходить лазівки для обходу санкцій.
Отже, аналітики FT вважають, що така позиція ЄС та Японії вказує на те, що G7 стає все складніше запроваджувати нові обмеження.
Угорщину, яка заграє з Росією, можуть покарати
Однак є і певна хороша новина щодо тих країн в ЄС, які все ще заграють з Путіним. Напередодні, Угорщина знову встрягла у скандал.
Віцеспікер парламенту Угорщини Дора Дуро заявила, що вступ України в НАТО можливий тільки після того, як Росія підпише документ, яким підтвердить свою згоду на це.
Як відомо, Росія і НАТО ніколи не укладали угод, які б передбачали, що Альянс не буде розширюватися, або що буде розширюватися за згодою РФ, яка не є членом Альянсу.
Тому такі слова угорської посадовиці просто абсурдні, хоча і співзвучні з російською пропагандою.
Однак вже зовсім скоро Угорщина може поплатитися за свою проросійську політику. У Європарламенті лідери майже усіх політичних груп виступили із закликом до Єврокомісії не задовольняти запити Угорщини на додаткові європейські кошти.
Вони виступили з такою ініціативою через питання до демократії, верховенства права і дотримання прав людини в Угорщині. Депутати нагадали, що Будапешт проігнорував низку зауважень із Брюсселя, отже на їх думку це унеможливлює позитивну оцінку щодо перших виплат за Фондом відновлення та стійкості, або так званим ковідним фондом.
Депутати Європарламенту закликали зупинити виплати Угорщині до того моменту, поки Будапешт не виконає абсолютно всіх необхідних зобов'язань.
Україна представила своє бачення санкцій
Та, попри гальмування запровадження нових санкцій, в Офісі Президента запропонували Заходу власне бачення щодо додаткових обмежень.
Міжнародна робоча група щодо санкцій проти Росії при Офісі Президента представила новий план дій з метою подальшого посилення санкційного тиску на Росію.
На сайті ОП мовиться про те, що новий план має бути якомога швидше донесений до світових лідерів.
Україна очікує на внесення до наступних санкційних пакетів російських пропагандистів, які підтримують агресію. Також Україна очікує запровадження санкцій стосовно російських спортсменів, яких країна-агресор використовує як інструмент для пропаганди своєї війни.
Втім, також варто запровадити нові обмеження і щодо тих галузей і сфер, які вже підпадають під західні санкції, але недостатньо.
"Посол Майкл Макфол наголосив, що, попри значний обсяг виконаної роботи в контексті санкційної боротьби, доволі багато напрацювань ще необхідно реалізувати. Мовиться про найболючіші точки російської економіки, на які слід натиснути, щоб знизити потенціал Росії до військових дій.
Зокрема, пан Макфол акцентував важливість подальшого запровадження санкцій щодо енергетичного комплексу Росії та оборонної промисловості, обмеження використання фінансових інструментів, питання конфіскації активів Центробанку Росії та їх подальшої передачі Україні, а також інші сфери", – мовиться у повідомленні ОП.
Іншими словами, пропонується накласти обмеження на абсолютно всі російські нафтогазові компанії, включаючи "Газпром", ЛУКОЙЛ та "Татнафту".
Повністю припинити прямі постачання газу з Росії до ЄС. Однак, враховуючи, що в ЄС ще є країни, які вимушено купують енергоресурси у Росії через високу залежність, такі поставки мають йти винятково через Україну.
Також Україна пропонує запровадити повне ембарго на російську металургійну продукцію, ювелірні вироби та постачання в Росію високотехнологічної продукції, яка допомагає російським військовим. А також повністю заборонити росіянам в'їзд до ЄС та інших країн санкційної коаліції за туристичними візами.