Які засекречені банківські дані українців потраплять до рук чиновників через субсидію

Часткове розкриття банківської таємниці Верховна Рада дозволила перед новим роком. Мовляв, це дозволить виявити "мертві душі" та шахраїв, які незаконно отримують соціальні пільги. Тож тепер держава збиратиме інформацію про всіх, хто отримує пенсії, пільги, субсидії, та зарплати з бюджету.

Мінфін дізнається в яких банках і скільки людина тримає грошей, які здійснює операції з грошима, і чи має кредити. Якщо ж субсидію отримує родина, то перевірять всіх її членів.

Банківська таємниця розкривається при оформленні пенсій, пільг, субсидії, заробітних плат тощо.

Розкривають інформацію щодо поточних рахунків, грошових операцій, депозитів, кредитів та залишків коштів.

В управлінні соцзахисту, де власне і оформлюють субсидії, від перевірки банківських рахунків відхрещуються. І роз'яснюють, що зараз у заяві жодних сум прописувати не потрібно, лише вид доходу.

Джерела надходження та суми перевірять у Міністерстві фінансів. Все автоматично звірять з податковою базою чи пенсійним фондом. Ходити по домівках і перевіряти статки родин, які претендують чи оформили пільги чиновники не будуть. Однак приховати свої статки чи дорогі покупки українцям не вдасться.

У безпеці особистих даних українців чиновники впевнені. Вся інформація надійно зашифрована. Мінфінівські сервери не мають доступу до інтернету. З даними працює лише мала група аналітиків, які дали підписку про нерозголошення.

Ризик, що банківські дані потраплять до шахраїв – мінімальні, заспокоюють експерти з кібербезпеки. Зараз інформацію набагато простіше отримати з відкритих джерел – реєстрів майна та нерухомості. Або через інтернет, де українці залишають банківські данні.

До слова, як можна зекономити на використанні електроенергії та як отримати гроші від держави на утеплення будинку – дивіться у пізнавальних інфографіках.