Люди в центрі змін: проректор Кухарський пояснив, чому ЛНУ має прямувати цим шляхом
Формування університету майбутнього – це не лише про візії, а про щоденну роботу з людьми. Від викладачів і дослідників до працівників адміністрації, технічних служб, бібліотек, музеїв чи ботанічного саду – усі вони щодня формують те середовище, що визначає якість освіти, науки та повсякденного досвіду студентів.
На цьому наголошує проректор Львівського національного університету імені Івана Франка (ЛНУ) Віталій Кухарський.
Дивіться також Лісовий розповів, скільки студентів і коли пройдуть військову підготовку
Участь у міжнародних проєктах, створення інноваційних курсів, адміністрування цифрових рішень, акредитація освітніх програм, викладання іноземною мовою є одними з пріоритетів для формування чіткої політики винагороди за внесок у розвиток університету. Ці підходи мають бути доповнені прозорими механізмами фінансової мотивації для гарантів і робочих груп освітніх програм.
Проректор закликає до створення системи розвитку компетенцій для викладацького і адміністративного персоналу. Адже школи лідерства, підтримка жіночого представництва в управлінні та науці, відкриті конкурси на всі адміністративні та керівні позиції формують нову культуру прозорості та відповідальності.
Один із ключових викликів для українських університетів – створити умови, за яких викладачі зможуть зосередитися на головному у своїй роботі. Зменшення адміністративного навантаження включає перехід до електронного документообігу, автоматизацію типових процесів і делегування непрофільних функцій.
Не менш важливо – переосмислити саму структуру викладацького навантаження. Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо підтримки наукової роботи в закладах вищої освіти" відкриває гнучкі можливості для залучення до викладання фахівців-практиків – без обов’язку провадити наукову діяльність.
На думку проректора Кухарського, якісна освіта починається з простого запитання: чи зручно тим, хто її забезпечує? Потрібне не лише планування часу, а й середовище, яке дозволяє працювати ефективно – викладати, досліджувати, розвиватися.
Серед пріоритетів – сучасні офіси, навчальні простори, модернізація застарілих приміщень, стабільний високошвидкісний інтернет, резервне живлення, надійна техніка й доступ до всіх необхідних інструментів.
Зокрема, сучасна LMS, інтерактивні платформи для гібридного навчання, доступ до провідних наукових баз, використання інструментів штучного інтелекту – усе це має бути не винятком, а стандартом.
А важливими елементи, що напряму впливають на щоденну ефективність, на думку прореректора є зони відпочинку, підтримка ментального здоров’я, профілактика вигорання, інфраструктура для працівників із дітьми та доступність простору для людей з інвалідністю.
Крім того, інтеграція у світову академічну спільноту включає системну роботу з міжнародними рейтингами, участь у професійних об’єднаннях, співпрацю з європейськими університетами. Це і спільні програми, і академічна мобільність, і грантові ініціативи. Університет має бути присутній на таких майданчиках, як Європейська асоціація міжнародної освіти (EAIE), брати участь у створенні подвійних дипломів, міжнародних дослідженнях і короткострокових стажуваннях.
Проректор Кухарський додає, що важливо не лише брати участь у проєктах, а й розвивати інфраструктуру для цього: цифрові сервіси на кшталт Erasmus Dashboard, підтримка мобільності, співпраця з бізнесом і фондами, просування освітніх програм на глобальному рівні.
Таке залучення – не про престиж заради престижу. Це шлях до нових ресурсів, до взаємного навчання, до того, щоб українські університети були частиною світового академічного ландшафту – і зберігали при цьому власну унікальність.
Найкращі зміни – ті, які працюють не лише на стратегічному рівні, а відчуваються в щоденній роботі. І саме такими мають стати зміни в університетському середовищі – реальними, відчутними й орієнтованими на розвиток,
– підсумовує Кухарський.