Яких цькувань зазнала суддя Гольник, що відмовилась від хабара найвпливовішої людини Полтави

18 травня 2018, 23:04

Для відновлення довіри до судової влади дуже потрібна активна позиція самих суддів у протидії корупції та іншим ганебним явищам нашого правосуддя. Однак, коли такі судді з’являються, то їх радо сприймає суспільство, але вони стають ворогами для своїх колег. Суддівський корпус починає переслідувати та виштовхувати таких суддів з системи.

Сьогодні ми поговоримо про суддю-викривача Ларису Гольник з Полтави, яка відмовилась брати хабар від мера Полтави та домагається його покарання. За це вона зазнає цькувань не стільки від мера, скільки від своїх колег-суддів. А нещодавно до переслідувань долучилась і Вища рада правосуддя.

Читайте також: Як в Україні відбувається імітація та окозамилювання судової реформи

Ще у 2014 році суддя Гольник розглядала справу щодо притягнення до відповідальності за корупційне порушення мера Полтави Олександра Мамая. Спершу мер просто не ходив на засідання, а потім прийшов "домовлятись". Відповідальним за купівлю "правильного" рішення був його заступник Дмитро Трихна.


Олександр Мамай

Як тільки суддя Гольник зрозуміла, до чого йде, – одразу написала заяву у правоохоронні органи і усі зустрічі з мером та його гінцями записувались на приховану камеру. На відеозаписах зафіксовано, як Трихна пропонував 5 тисяч доларів за винесення потрібного Мамаю рішення. На цій підставі прокуратура висунула заступнику мера обвинувачення у пропозиції хабаря. Розслідування завершене, та ще у 2015 році справу передано до Київського районного суду Полтави.

Якщо Трихна таки опинився на лаві підсудних, то мер Мамай поки успішно уникає відповідальності. Справу проти нього, як організатора підкупу судді, вже навіть закривали. Шляхом неймовірних зусиль її вдалось поновити та передати у НАБУ. За останньою інформацією детективи бачать підстави для оголошення меру підозри, але прокуратура чомусь затягує з таким рішенням.

Справа Гольник дуже зацікавила громадськість та медіа. Суддя, яка не лише відмовилась від грошей, але й зафіксувала злочин з боку найвпливовішої людини у її місті – дійсно є чимось незвичним.

Гольник показала, що є чесні, принципові і незалежні судді. Тому вона отримала щиру підтримку у громадськості. Про неї писала велика кількість журналістів і, навіть, The New York Times.

Читайте також: Як домогтися покарання суддів, яких "покриває" влада

А підтримка Ларисі Гольник дійсно потрібна. Одразу після того, як про справу Мамая стало відомо публічно на суддю почались масовані інформаційні та юридичні атаки. У чому тільки суддю не звинувачували. Але оскільки судді та її родині дійсно немає чого пред’явити, то атакуючим доводилось просто придумувати, начебто, порушення з боку судді.

Насправді, приклад Гольник міг би значно підняти довіру до судової системи. Якщо б у судовій системі з’явилось хоча б декілька таких, як Гольник, то суспільство дивилось би на суд зовсім іншими очима.


Полтавська суддя Лариса Гольник

Хоча б з цих міркувань судді та судові органи теж мали би всіляко підтримувати Ларису Гольник. Мали би, проте саме від своїх колег Лариса Гольник зазнає найвідчутніших ударів, замість підтримки.

Голова суду, де працює Гольник, Олександр Струков взагалі влаштував їй справжнє цькування та переслідування. І це напряму пов’язано саме з діями Гольник як викривачки корупції. Характерно, що інші судді цього суду просто мовчать або підтримують дії голови.

Олександр Струков вже тривалий час є незмінним головою Октябрського суду Полтави. Щоб зрозуміти, що це за персонаж, достатньо згадати публічні скандали, у які він потрапляв лише за останні три роки.

У 2015 році активісти виявили п’яним за кермом одного з керівників полтавського управління Нацбанку і передали його поліції. Справу у суді розглядав саме Струков і повністю виправдав чиновника.

Сам Струков теж не церемониться з поліцією. У мережі доступне відео хамської поведінки голови суду у відповідь на намагання поліцейських зафіксувати порушення з його боку.

Відео хамської поведінки судді Струкова щодо дій правоохоронців

До речі, у цій ситуації Струков повністю уник покарання і навіть намагався покарати поліцейських, які "насмілились" скласти на нього протокол.

А от з журналістами Струков не любить спілкуватись. У відповідь на прохання прокоментувати справу Гольник голова суду буквально втікав від них та ховався у кущах біля суду. Смішно, якби не було так сумно.

Читайте також: Як відбувається оцінювання українських суддів: деталі фейкового процесу

Апогеєм діяльності Струкова як голови суду є саме його переслідування судді Гольник. Він влаштував їй нестерпні умови праці, звинувачував у неіснуючих порушеннях. Дійшло навіть до рукоприкладства та публічних принижень з використанням нецензурної лексики.

Нещодавно на суддю Гольник напали і побили. Її закривавлені фото побачила уся Україна. І суддя однозначно пов’язує цей напад з діями мера Мамая та голови суду Струкова.


Напад на суддю Гольник

Незважаючи на це все, Лариса Гольник не здається і продовжує використовувати усі юридичні інструменти, щоб винних було покарано.

Єдиним органом, який може покарати та звільнити Струкова з посади, є Вища рада правосуддя. Гольник подала скаргу, і Рада відкрила дисциплінарне провадження проти Струкова. Одразу після цього почався новий виток атак на суддю-викривача. Проти Гольник порушено кримінальне провадження за те, що вона звернулась зі скаргою на дії Струкова.

Так, вам не здалось. Є кримінальна справа за те, що Гольник подала на Струкова скаргу у Вищу раду правосуддя. За звичайних умов така ситуація неможлива. Очевидно Струкову довелось використовувати свої зв'язки, щоб порушити справу. І це кримінальне провадження активно використовується для залякування свідків, які готові підтвердити протиправну поведінку Струкова.

Окрім того, Струков подав на Ларису Гольник зустрічні скарги у Вищу раду правосуддя. Він звинуватив суддю у порушенні суддівської етики через те, що вона та її чоловік розповідають про цю справу у Facebook.

Читайте також: Як працює Вища рада правосуддя: факти про темні сторони діяльності суддів

Лариса Гольник дійсно не мовчить, є активною у Facebook та публічно називає речі своїми іменами. Вона критикує не лише Струкова, але й поведінку інших суддів, закликає їх не мовчати. Зверталась з публічним зверненням до президента, де відкрито розповідала про усі внутрішні проблеми судової системи. Такі дії судді дуже підтримуються громадськістю, бо це потрібно для руйнування кругової поруки та протидії корупції у судах.

Мабуть, саме це так лякає не так Струкова, як Вищу раду правосуддя. Уся її діяльність доводить, що завданням Ради є збереження існуючої кругової поруки у судах та тримання суддів у покорі. Тому рада не лише порушила дисциплінарну справу проти Гольник, але й прямо вказала у своїй Ухвалі, що "поширення негативних оцінок стосовно іншого судді неминуче підриває авторитет правосуддя".

Тобто авторитет правосуддя підриває не хабарництво, не свавільні рішення, не хамська поведінка, не повна безкарність, не статки, які явно не відповідають доходам, а поширення правдивої інформації про ці факти. Особливо обурює, коли під такою Ухвалою бачиш підписи Павла Гречкіського та Лариси Швецової. Нагадую, Гречківський є підсудним у справі про хабар у розмірі 500 тисяч доларів. А Швецова отримала висновок про недоброчесність від Громадської ради доброчесності.

Отже, 23 травня Вища рада правосуддя буде вирішувати, кого покарати – голову суду Струкова за те, що системно переслідує суддю-викривачку, чи Ларису Гольник за те, що домагається покарання корупціонерів та публічно розповідає про проблеми судової системи. На моє переконання, Лариса Гольник має шанс виграти лише за умови максимальної уваги до процесу з боку громадськості та медіа. До чого усіх і закликаю. Боротьба за чесні суди триває, і справедливість однозначно переможе.