Який антикорупційний орган виявився дуже чутливим до Насірова

Керівник НАБУ Артем Ситник зізнався на засіданні нашого антикорупційного комітету, що перші тривожні дзвінки – тиск з боку Адміністрації Президента – почалися після розслідування оборудок Олександра Онищенка, який був "смотрящим" Петра Порошенка за газовими схемами та відповідав за скуповування депутатів.

Зараз Онищенко переховується за кордоном, хоче легалізуватися в Німеччині та готується до оприлюднення викривальних аудіозаписів за участі Порошенка, зокрема, щодо змови з ще одним утікачем Миколою Злочевським.

Читайте також: Хто з перших осіб держави відчайдушно намагається дискредитувати НАБУ

Але по-справжньому тиск на НАБУ став нестерпним, коли вони в рамках справи Онищенка взялися за ще одного наближеного до Порошенка чиновника – главу Державної фіскальної служби Романа Насірова. Останній прославився на весь світ подорожами по судах та лікарнях під строкатою ковдрою.

Арештом Насірова НАБУ не лише усунула з теми компенсації ПДВ "смотрящего" Банкової. Вони не лише погіршили відносини Банкової з групою регіоналів "Відродження", керівник якої Хомутиннік багато років сидів на темі ПДВ та активно просував Насірова.

Взявшись за Насірова, НАБУ порушила неписані правила політичних еліт – своїх не чіпати.

Насіров був звільнений з-під варти в обмін на безпрецедентну за розмірами заставу – на рахунок Солом’янського суду міста Києва було внесено на 100 мільйонів гривень. Навзаєм Насіров повинен був виконати визначені судом обов’язки, зокрема, здати на зберігання до Державної міграційної служби України всі свої паспорти для виїзду за кордон.

У цьому – суть застави, щоб підозрюваний не зміг втекти, як це раніше багаторазово ставалося з Клюєвим, Онищенком та суддею Чаусом. НАБУ також отримали інформацію, що Насіров є громадянином Великої Британії та є власником британського паспорта, що підтверджено відповіддю компетентних органів її величності на запит детективів Національного бюро.

Подвійне громадянство не є новиною серед нинішніх чиновників – паспорт Ізраїлю є в депутата Вадима Рабіновича, російський паспорт – у мера Одеси Геннадія Труханова, грецький – у того ж таки депутата Онищенка, а в колишнього губернатора Дніпропетровської області Ігоря Коломойського було аж три паспорти – Ізраїлю, Кіпру та України.

Читайте також: Чому Порошенку вигідно провалити закон про вибори

Але тільки Насіров в даний момент є підозрюваним по справі та має виконувати приписи суду в частині запобіжного заходу.

Як виявилося, Насіров був зобов’язаний здати на зберігання до Державної міграційної служби України свій закордонний паспорт, а невиконання цих вимог стали підставою для звернення прокурора до суду з клопотанням про стягнення 100 мільйонів Насірова в дохід держави.

У червні цього року суддя Солом’янського районного суду Києва відмовив у стягненні цих грошей, оскільки начебто закордонних паспортів Насірова "анульований працівником територіального органу ДМС, шляхом пробиття понад двох отворів у машинозчитувальній зоні".

НАБУ звернулося до міграційної служби та з'ясувало, що це – неправда – вони повідомили, що в служби відсутня інформація про його анулювання. І жодних таких рішень вони не ухвалювали. Ба більше, органи Міністерства закордонних справ заявили, що закордонний паспорт Насірова є дійсним, а рішення про його анулювання працівниками МЗС не приймалося.

Очевидно, що суддя лише прикрився історією про два проколотих отвори, щоб не забирати в Насірова 100 мільйонів гривень. А тепер найцікавіше – чи направляв антикорупційний прокурор Холодницький повторне зверненя до суду про стягнення грошей з Насірова в дохід держави за невиконання приписів суду. Як виявилося – ні!

Читайте також: Які ще гріхи приховує Міністр внутрішніх справ Аваков

Холодницький повідомив на мій запит, що ними не отримано жодного нового доказу порушення Насіровим покладених на нього процесуальних обов'язків.

Тобто, перше – свідоме введення в оману щодо анулювання українського паспорта та, друге – невизнання британського громадянства, що підтверджено на найвищому рівні – це не аргументи для спеціалізованого антикорупційного прокурора?

Своїми діями – а, точніше, бездіяльністю – він підвищує ризики втечі Насірова та враховує його інтереси вище інтересів держави.

Це черговий приклад того, що антикорупційний прокурор, якому ми як депутати гарантували за законом найвищий ступінь незалежності, так і не зміг позбутися батьківської опіки з боку корумпованої влади та залишився одним із заступників Юрія Луценка.