Ярема розповів, що заважає розслідуванню вбивств на Майдані

15 листопада 2014, 11:55
Читать новость на русском

Джерело:

Дзеркало Тижня

Генеральний прокурор України Віталій Ярема розповів, що після вступу на посаду склав "список справедливості", який містить близько 30 подій, які вимагають негайного розслідування. Першими в списку йдуть події на Майдані (листопад 2013 - лютий 2014 рр.).

Як пише Віталій Ярема в статті "Список справедливості" для тижневика "Дзеркало тижня. Україна", опублікованій в суботу, майже 140 днів чинна команда Генеральної прокуратури працює над розкриттям злочинів Януковича і колишніх високопосадовців. За його словами, було відкрито 500 кримінальних проваджень, опитано 4 тисячі свідків, проведено тисячі експертиз "в умовах прихованого саботажу, неофіційної протидії, опору напівреформованої системи, змушеної розслідувати злочини, до яких була безпосередньо причетна".

Ярема повідомляє, що для встановлення обставин масового вбивства слідчі допитали понад 2000 свідків, провели понад 300 оглядів місць подій, одягу, речей, відеозаписів, понад 70 обшуків, понад 700 судових експертиз та близько 1000 порівняльних досліджень вогнепальної зброї.

Дивіться також: У Києві презентували книгу про Майдан

За словами Яреми, серйозною проблемою для слідства стало те, що велику кількість документів було знищено в період з 18 до 23 лютого.

У період із 19 по 23 лютого 2014 р. практично в усіх правоохоронних структурах було знищено більшу частину документації, що стосувалася їхньої діяльності з протидії протестним акціям. Було спалено, викрадено чи пошкоджено тисячі документів, одиниць техніки, баз даних, — наголосив генеральний прокурор.

Окрім цього, була вивезена і прихована значна кількість вогнепальної зброї, яка перебувала на озброєнні спецпідрозділу "Беркут" і з якої могли розстрілювати майданівців.

Ще одним важливим фактором, за словами Яреми, є те, що значний обсяг інформації було втрачено через неможливість негайного обстеження місця загибелі учасників акцій протесту.

Через відомі обставини слідчо-оперативні групи із затримкою від 4 до 32 діб отримували можливість обстеження місць масового розстрілу... У зв'язку з цим втрачалася величезна кількість доказової бази, яка виявляється й фіксується під час огляду місця події, і яка дозволяє вже на початковому етапі отримувати дані щодо безпосередніх обставин злочину та осіб, причетних до нього.

До слова, Міністерство культури має намір організувати пам'ятні заходи до річниці початку подій на Майдані Незалежності 21 листопада.