З криками "бандерівець" у російській колонії вбили підлітка з України

З обставинами цього вбивства спробували розібратись журналісти російської "Новой газеты".

За даними видання, Віталій Поп помер ще 25 листопада. Батькам хлопця повідомили про його смерть на два дні пізніше, а тіло не видають досі.

Із Закарпаття хлопець переїхав на Кубань до батьків, які мали там невеликий бізнес. Саме ж подружжя переїхало до Росії ще раніше, звідти походить мама хлопця. У Росії Віталій "зв'язався з поганою компанією" і брав участь у розбійному нападі на магазин. Після цього він отримав 4 роки 8 місяців колонії.

Вночі 25 листопада у колонію привезли і побили одразу 7 підлітків. Там їх змусили зайти в душову і роздягнутися. Після цього співробітники колонії побили усіх "новеньких", однак найбільше дісталось українцеві.

Більше за інших били засудженого Віталія Попа, який відмовлявся віджиматися і присідати; називали його бандерівець, хохол; він просив співробітників "не бийте, вистачить, вистачить", але співробітники продовжували побиття, ставали йому на голову і тиснули на неї ногами; погрожували йому, що змусять його "жерти лайно і мити туалет"; відтягнули його в бік туалету і продовжували побиття, в результаті чого той знепритомнів,
— розповідали інші побиті підлітки.

Свідчення щодо цього інциденту зафіксовані в акті Громадської спостережної комісії по Краснодарському краю Росії.

Після побиття Віталій помер. Тіло сина батьки бачили лише на фото і відео.

Сімох співробітників колонії, серед яких і в.о. начальника, заарештували на два місяці. За цим фактом порушили дві кримінальні справи — за статтями про навмисне заподіяння тяжкої шкоди здоров'ю, яка призвела до смерті постраждалого, і про перевищення службових повноважень із заподіянням тяжких наслідків.

Зараз у всіх обставинах злочину розбирається ціла бригада інспекторів.

У батьків вбитого хлопця є бажання поховати його в Україні, однак від цього їх усі відмовляють. У випадку перевезення тіла на Закарпаття цей інцидент може набути ще більшого міжнародного розголосу. Саме цього, припускають у виданні, найбільше побоюються причетні до злочину.