Захід – між страхом та надією: у The Guardian проаналізували продовження правління Ердогана

Однак на виборах переміг саме чинний лідер Реджеп Тайїп Ердоган. Тож тепер, як зазначили у ЗМІ, Захід опинився між страхом і надією щодо подальшого курсу держави.

Варте уваги Понад 20 років при владі: що відомо про Реджепа Ердогана, який втретє став президентом Туреччини

Страх та надія Заходу

Зокрема, переобраний президент може відсунути країну-члена НАТО далі від ліберального світського Заходу, наблизити її до Росії. Або ж натомість "може бути більш відкритим до альтернатив".

Захід сподівається, що надалі Ердоган не зможе балотуватися знову. Відтак він може звільнитися "від необхідності потурати націоналістичному електорату своєї держави" і вести свою політику без огляду на президентські амбіції у майбутньому. А значить й бути більш відкритим для переконань держав Заходу.

Також, як зазначили у ЗМІ, у ширшому плані Захід підтримує плани Ердогана знизити напруженість із сусідами. Мовиться, зокрема, про Саудівську Аравію, Сирію, Єгипет і Вірменію.Тож у деяких аспектах навіть переобрання Ердогана є благом для західних країн.

Натомість важливо, щоб переобраний президент не потрапив у руки Путіна. При цьому, як зазначили у The Guardian, мало хто із західних дипломатів налаштований оптимістично.

У минулому він (Ердоган – 24 Канал) перетворив транзакціоналізм майже на форму мистецтва, а потім майже на ідеологію. Але останнім часом це переросло в справжню антипатію до західних цінностей і зарозумілість,
– сказав один з них.

Ба більше, під час кампанії міністр внутрішніх справ Ердогана Сулейман Сойлу сказав, що нібито кожен, хто демонструє прозахідні тенденції, є зрадником. Не відомо, чи ці слова не були лише передвиборчою риторикою, однак вони відображають мислення Туреччини.

Питання Швеції буде одним з перших випробувань

У The Guardian зазначили, що одним з перших випробувань для Ердогана буде саміт НАТО, адже там його попросять зняти вето Туреччини на членство Швеції в Альянсі. Наразі Швеція, де проживає багато курдів, намагається раціоналізувати деякі вимоги Ердогана щодо них. При цьому з екстрадицією 140 курдів, чиї імена, як зазначили у ЗМІ, так і не були передані шведському уряду. 

Також Стокгольм на догоду Анкарі посилює антитерористичні закони та готовий вивчити докази того, що курдська громада у Швеції стала великим джерелом фінансування Робітничої партії Курдистану, яку ЄС і Туреччина визнали терористичною організацією. Однак варто зауважити, що правий шведський уряд не може наказати своїм суддям екстрадувати курдів.

За даними ЗМІ, питання вето членства Швеції в Альянсі також зв'язують з заблокованими США продажами зброї Туреччині, "не кажучи вже про майбутній статус батареї ракет С-400, купленої Анкарою в Росії". Однак Штати таки готові зняти блокування, схвалити продаж літаків F16 на 20 мільярдів доларів і відкрити нову главу з Туреччиною.

Для цього президент США спершу повинен переконати керівників комітетів із закордонних справ Палати представників і Сенату схвалити продаж. Республіканський голова комітету із закордонних справ Палати представників Майкл МакКол зазначив, що: "Нас запевнили, що після виборів, незалежно від переможця, Швеція буде визнана союзником НАТО", тож він натякнув на гнучкість у питанні продажі зброї.

Однак при цьому демократи у Конгресі США хочуть ширших гарантій щодо того, що Туреччина припинить свої загрози Греції. Тож у ЗМІ розмови про мораторій на військові навчання в Егейському морі назвали багатообіцяючими.

Ердоган та його зв'язки з Росією

Також у ЗМІ відмітили й зв'язки переобраного президента з його російським колегою. Зокрема, ще під час передвиборчої кампанії Ердоган зазначив, що Туреччина та Росія мають особливі стосунки, а також згадав про особисті зв’язки з Путіним. На думку чинного президента Туреччини, це нібито дає йому хорошу позицію, щоб виступати посередником у війні в Україні.

Раніше посадові особи США приїздили до Анкари з закликами до Ердогана придушити турецький бізнес, який діє як канал для обходу західних санкцій проти Росії на підтримку України. Однак підняті питання турецьких угод з оштрафованими російськими компаніями, торгівлі з країною-агресоркою продукцією західного виробництва та експорту до Росії так званих товарів подвійного використання не отримали особливого ефекту.

"Туреччина просто не бажає вводити санкції проти Росії, а Вашингтон не бажає вводити додаткові санкції проти Туреччини, побоюючись, що це підштовхне Ердогана в обійми Путіна", – підкреслили у ЗМІ.