З Росії "з любов'ю": як прискорити вихід західного бізнесу з Росії
Один із наріжних каменів перемоги України та всього цивілізованого світу над Росією – це успішна санкційна політика проти агресора, щоб позбавити його ресурсів на ведення цієї "людожерської" війни. Своєю чергою санкції не можуть бути результативними без повного виходу західного бізнесу з російського ринку. А з цим досі не все гаразд. Далі читайте в ексклюзивному блозі для сайту 24 Каналу.
"Принцип Меркель" тримає бізнес у заручниках
З економічного погляду, ринок Росії досить невеликий. Особливо порівняно з ринками США чи Китаю. Тож чіплятися за нього західному бізнесу безглуздо.
Актуально Змусити ворога заплатити: як Україна шукає шляхи управління російськими активами
Проблема в іншому. Довгий час Росія більш ніж успішно використовувала стереотип, що якщо країни успішно торгують та інвестують в економіки одна одної, то вони не воюватимуть. Такий собі "принцип Меркель", завдяки якому Росія сьогодні фактично взяла іноземний приватний бізнес у заручники.
Користуючись недалекоглядною позицією європейських політиків, Кремль заохочував Захід інвестувати мільярди у "демократичну" Росію. Після 24 лютого 2022 року поставив бар'єр на вихід західного бізнесу з "російської імперії". Фактично покинути російський ринок можна лише залишивши всі активи та списавши вкладені інвестиції. Багато бізнесів уже вийшли звідти з великими втратами.
Водночас не всі хочуть чи можуть собі таке дозволити. Наприклад, Leroy Merlin (Франція), Raiffeisen Bank (Австрія) та подібні до них міжнародні бізнеси, перебуваючи в заручниках, змушені виконувати вимоги терористів, що засіли в Кремлі. Але це пів біди, адже їхня робота фінансує ведення війни Владіміром Путіним і пробиває вирву у західних санкціях проти Росії.
Хоча ситуацію досить просто виправити:
- перший крок – визнати проблему. Приватний бізнес розвинутих країн опинився у заручниках у терористичного угрупування "Росія";
- другий крок – підставити плече. Наші західні партнери дещо кривлять душею, коли кажуть, що на порятунок бізнесів грошей у держав ЄС немає. У критичній ситуації одна невелика Швейцарія змогла влити 50 мільярдів франків для вирішення фінансових труднощів Credit Suisse і 100 мільярдів для вирішення питань UBS протягом дня.
Уряди країн Заходу мають взяти на себе відповідальність
Отже, на вирішення кризових питань ресурси є. Справа за малим – визнати, що західний бізнес у Росії перебуває у кризовій ситуації та взяти на себе частину відповідальності за те, що відбувається. Адже уряди тієї ж Франції, Німеччини або Австрії стимулювали приватні компанії своїх країн інвестувати в Росію. Можливо, навіть давали якісь гарантії.
Читайте також Російські еліти думають, що все зрозуміли, але це не так
Відповідно, логічно виглядатиме наступний крок – формування держпрограм чи кредитних ліній урядів країн ЄС для компенсації збитків приватного бізнесу через вихід із російського ринку. Це дозволить їм уникнути кризи ліквідності, пов'язаної з покинутими активами.
Паралельно західний бізнес за підтримки своїх урядів має об'єднатися для подання позовів до міжнародних судів щодо компенсацій за рейдерські дії уряду Росії та до російських олігархів, які за дорученням Кремля займалися рекетом щодо європейських, американських чи азійських компаній. До тих же Алєга Дєріпаски чи Владіміра Потаніна.
Так, забезпечення прийняття таких рішень потребує кількох років кропіткої юридичної роботи. Однак вирву у західних санкціях буде закрито. Після перемоги України ці збитки відшкодовуватимуться завдяки активам Росії та олігархів-агентів, які працюють на Москву. Адже весь західний світ разом з Україною працює на поразку Росії у розв'язаній нею загарбницькій війні.