Керування дронами, такмед і стрільба: як у Львові реформували "Захист України" й чому це важливо

Коли я навчався у старшій школі, в Україні вже кілька років тривала війна, яку тоді іменували різними абревіатурами. І, здавалося б, на предметі "Захист вітчизни" ми, як майбутні призовники, захисники своєї країни, мали б навчитися того, що нам допоможе в цьому.

Натомість за 2 роки ми "погралися" з одяганням протигаза на швидкість й один раз кілька хвилин потримали в руках автомат.

Можливо, раніше в більшості з нас були ілюзії про те, що вміння надавати домедичну допомогу, орієнтування на місцевості, знати військову тактику та, врешті, користуватися зброєю нам не знадобляться. Однак тепер усі переконалися – ми повинні знати, як себе захистити. І повинні вчитися цієї справи ще в школі.

Зараз Міністерство освіти і науки України намагається здійснити реформування дисципліни в школах. Сьогодні ми розповімо про зміни цього предмета на прикладі Львова – тут вони відбулися ще до урядової реформи з ініціативи самої місцевої влади.

Як відбувається патріотичне виховання школярів у Львові, як вдалося реформувати викладання "Захисту України" і як цей досвід можуть використати інші громади – читайте у матеріалі 24 Каналу.

Цікаво Евакуація з Маріуполя, однолітки-зрадники та квартири "Азову": інтерв'ю з Героєм України Вогом

Чому Львів почав реформувати "Захист України"

Коли розпочалася повномасштабна російсько-українська війна, стало очевидним те, чого в Україні не помічали роками: надто мало громадян справді вміють правильно поводитися зі зброєю чи надавати першу допомогу при пораненні. І справді, "Захист вітчизни" у школах був частіше "халявою", ніж змістовним предметом. Те ж можна сказати здебільшого і про навчання на військових кафедрах студентів денного навчання в університетах.

Так, ми встояли. Однак наявність таких знань могла б змінити багато речей. Що казати про 2022 рік, якщо у вересні 2024 року після терористичного удару по Полтаві багато поранених померли через втрату крові, бо їм вчасно не надали необхідну допомогу – бракувало турнікетів та людей, котрі вміють ними користуватися.

Та й не варто тішити себе ілюзіями – навіть коли закінчиться гаряча фаза війни, Росія як загроза для нашої держави, на жаль, не зникне. Ймовірність протилежного надто низька.

Тому ще у 2022 році міська рада Львова почала працювати над реформою дисципліни "Захист України".

Ми живемо на території, яку завжди можуть намагатися загарбати. Росія була і буде нашим ворогом наступні роки, якщо не століття. І вижити ми можемо лише за умови, що будемо достатньо сильними, щоб бути готовими обороняти нашу країну. І ці навички потрібно давати дітям ще зі школи. Тому в нас у Львові з початку великої війни почався процес переформатування патріотичного виховання – сьогодні маємо 14 відповідних центрів,
– розповідає міський голова Львова Андрій Садовий.

Андрій Садовий / Фото ЛМР

У 2022 році процес запустили. За словами директора департаменту освіти та культури Львівської міської ради Андрія Закалюка, концепцію потрібно було зробити з нуля. Місця патріотичного виховання назвали центрами, прописали положення їхньої діяльності та почали вести діалог з директорами львівських шкіл щодо розміщення центрів та їхньої організації.

Водночас мер Львова каже, що спершу освітяни не розуміли, що задумала міська рада.

Коли ми спілкувалися з освітянами на початку вторгнення, вони не до кінця розуміли, яку мету ми переслідуємо. Коли ж воно все запрацювало і діти із задоволенням ідуть на заняття в центри патріотичного виховання – всі розуміють, що ми були праві,
– каже Андрій Садовий.

У 2023 році в місті з'явився перший центр національно-патріотичного виховання. У травні цього року запрацює уже 15-й. Обійшлися вони міському бюджету в близько 30 мільйонів гривень.

Як створити центр військово-патріотичного виховання

Директор департаменту освіти та культури Андрій Закалюк каже, що найважчим було наважитися на таку зміну, адже реформа предмета "Захист України" передбачає повну зміну усталених речей.

Уявіть – ви ходите собі до школи на цей предмет раз на тиждень, вас вчить трудовик і фактично ви нічого не робите. А тут вам треба іти в іншу школу на цілий день. Так, раз на місяць, але на весь день,
– каже Закалюк.

Андрій Закалюк / Фото з фейсбук-сторінки посадовця

Звісно, створювати у кожній школі центри патріотичного виховання – дорого і нерентабельно. Тому в міській раді ухвалили рішення створювати по 1 центру на кілька шкіл. Відтак центри з'явилися на базі 14 львівських шкіл. Але навчаються усі.

У школах, при яких відкриті центри, змінили статути. Керівник центру патріотичного виховання обіймає посаду заступника директора школи. 

Для того аби забезпечити гідну оплату праці працівникам таких центрів, відведені години на "Захист України" зібрали з усіх шкіл, на які працює центр.

Крім того, потрібно було знайти потрібні приміщення, зробити там ремонт, придбати все необхідне забезпечення для навчання. А все це питання фінансів. У Львові це фінансується з міського бюджету.

Як відбуваються заняття у школярів

У центрах патріотичного виховання учні 10 – 11 класів (а також 7 – 9 за бажанням) вивчають такі модулі:

• тактична медицина;
• психологія;
• військова тактика;
• вогнева підготовка.

Заняття відбуваються у такий спосіб, що один учень відвідує їх раз на місяць, проте приходить не на 1 урок, а проводить у центрі патріотичного виховання весь день – там у нього відбуваються заняття зі всіх модулів.

Тобто кожен учень відвідує заняття із "Захисту України" 9 разів протягом навчального року. Обов'язковим є відвідування для старшої школи – 10 та 11 класів. Учні із 7 по 9 клас можуть долучитися до гуртків на добровільній основі.

Заняття в одному з центрів патріотичного виховання / Фото ЛМР

Крім того, постійно відбуваються триденні вишколи у Карпатах. Участь у них безплатна і відбувається виключно за бажанням самих школярів.

Хто працює у центрах

Майже у кожному з центрів працює 10 людей, серед яких – керівник центру, інструктори, асистенти та практичний психолог.

Більшість працівників – люди з бойовим досвідом. Однак, звісно, не всі.

Є люди з бойовим досвідом, ветерани. Але, наприклад, є медики, котрі викладають тактичну медицину. Не всі вони брали участь у бойових діях, як і ті ж психологи,
– пояснює Андрій Закалюк.

Військовій справі дітей навчають ветерани / Фото ЛМР

Звісно, педагогічна освіта не є у переліку вимог до ветеранів, які хочуть працювати в центрах, проте вони проходять педагогічні курси, аби якнайкраще працювати з дітьми.

Хоча Андрій Закалюк зізнається: охочих серед ветеранів вистачає, проте не надто багато, бо все ж небагато людей хочуть працювати у школах, бо це велика відповідальність і не найбільша зарплата. Навіть попри те, що у Львові вона найвища в Україні.

Як виглядають центри військово-патріотичного виховання

Ми відвідали Центр патріотичного виховання імені Героя України Олега Бабія у школі №49. Тут "Захист України" вивчають близько 1 000 дітей.

Консультант Центру професійного розвитку педагогічних працівників Павло Божко зауважує, що загалом 14 навчальних центрів працюють над навчанням близько 13 тисяч дітей з комунальних навчальних закладів. Однак також долучаються й учні з приватних шкіл.

За кожен напрям навчання тут відповідає досвідчений фахівець, а заняття відбуваються в дещо інтерактивній формі. У центрі кажуть, що зазвичай учні мало конспектують, а більше відпрацьовують на практиці.

Центр патріотичного виховання імені Олега Бабія / Фото 24 Каналу

За словами Божка, наявна система неідеальна, проте поки що є найкращою для ефективного навчання.

Ми шукали різні системи. Найпершою перевагою такої є те, що в одному місці ми можемо зібрати багато майна та інструкторів, у котрих щодня будуть заняття. Ми можемо забезпечити їх роботою і гідною оплатою праці. Якщо ми говоримо про розклад для дітей, то один день на місяць – це трохи мало, але наразі це єдина система, яку ми можемо використовувати,
– каже Божко.

Учні, котрі приходять на заняття в центр, мають 8 уроків, які охоплюють заняття з усіх модулів. У центрі є тактичне поле, де займаються стрільбами, є авдиторія, де можна повправлятися на дронах. Також є кабінети, де відбуваються навчання з тактичної медицини та військової тактики.

У принципі, вся робота центру досить сильно відрізняється від школи. Тут надзвичайно рідко пишуть якісь конспекти. 90% занять – це практика, де дійсно школярі відпрацьовують якісь певні практичні елементи в більшості для закріплення на м'язову пам'ять,
– каже Божко.

Керівник центру Олег Кристиняк каже, що до них навчатися приходять діти різного віку на добровільній основі. Наймолодший пілот БпЛА зараз у другому класі. І загалом діти в молодшій школі на дронах літають краще, ніж старшокласники. З наявних у школі – як FPV, так і DJI Mavic.

А є і такі екземпляри / Фото 24 Каналу

Крім того, є чимало зброї – страйкбольні рушниці, муляж автомата нового зразка, навчальні гранати. Є каски, бронежилети та комбінезони,  також турнікети та інші необхідні речі для надання першої допомоги.

Як виглядає центр патріотичного виховання у Львові / Фото 24 Каналу

Однак що важливо: патріотичне виховання відкриває дітям істину – потрібно знати як історію, так і математику, і географію та інші предмети в школі.

Маємо співпрацю із Силами безпілотних систем, у нас вже було два заняття, де бійці з досвідом розповідали, що дрони – це не так просто і потрібно знати математику, географію. Діти інколи думають, що математика не потрібна, бо ми вміємо рахувати, історія не треба, бо ми не живемо минулим. То ж ми зараз намагаємося це перекроїти,
– каже Олег Кристиняк.

Керівник центру відзначає, що нещодавно відбулося опитування серед учнів про роботу центру. І здебільшого вони бачать тільки один недолік – заняття відбуваються рідко. Та поки що опцій збільшити частоту занять немає.

При цьому, як зауважують і Павло Божко, і Олег Кристиняк, у навчанні програма одна для всіх, тобто розподілів занять чи навантажень за статтю немає. І взагалі, Божко підкреслює, що дівчата стріляють набагато влучніше за хлопців. А ось Кристиняк не приховує свого захоплення: дівчата з довгими нігтями часом розбирають і збирають автомат швидше, ніж він – досвідчений військовослужбовець. 

Крім навчання у центрі, учні на добровільній основі можуть також взяти участь у триденних вишколах у Карпатах. Близько 100 дітей на 3 дні вирушають в табір в гори, аби відпрацьовувати навички, які опанували в центрі. Зазвичай на такі поїздки охочих не бракує. І навіть наше спілкування з Павлом Божком було обмеженим у часі, бо він мав готуватися до виїзду за кілька годин після нашої зустрічі.

У чому труднощі реформування 

Мер Львова Андрій Садовий каже, що найбільшою складністю є те, що для повної реформи у всеукраїнському масштабі кожна громада повинна зрозуміти, навіщо потрібні ці зміни. Адже повна зміна предмета, який у нормативній програмі лише раз на тиждень, виглядає як щось марне.

Замість одного вчителя "Захисту України" потрібно мати кілька фахівців з різних напрямків, бо одна і та ж людина не може навчити тактичної підготовки, тактмеду, управління дронами, психології тощо.

Заняття із "Захисту України" в одному з центрів / Фото ЛМР

Тобто потрібно шукати шляхи для змін, потрібно витратити кошти на матеріальне забезпечення і потрібно вкладати в патріотичне виховання чимало зусиль.

Я вважаю, що якщо ми хочемо вижити як держава – ми повинні це зробити. Тому мені важливо, щоб зараз на це звертали більше уваги. Можна приїхати до нас, подивитися і зробити навіть краще, ніж ми. Нам не треба, щоб нас хвалили – треба, щоб щось змінилося,
– наголошує Андрій Садовий.

Водночас директор департаменту освіти та культури ЛМР Андрій Закалюк каже, щодо змін, які варто ще втілити у підході Львова до "Захисту України" – ідеологічна складова. Тому що діти вчаться багатьох практичних навичок, проте не завжди розуміють ідеологічне підґрунтя. Через це в планах є задум щодо того, щоб влаштувати в центри також капеланів.

І про що говорять і в мерії, і в центрі патріотичного виховання: потрібно збільшувати години фізичного виховання у школах. Поки що у Львові лиш змінили підхід до нього – замість уроку 45 хвилин відбуваються півторагодинні заняття.

Тобто така реформа потребує суттєвих змін у самому підході. Міністерство освіти намагається впровадити модель, котру створили у Львові на всеукраїнському рівні, проте це складно. Поки самі громади не розумітимуть важливості військово-патріотичного виховання – реформа на рівні держави фактично неможлива. У час війни Україні складно буде забезпечити відкриття сотень чи навіть тисяч центрів з повним забезпеченням усіма необхідними засобами для навчання. Тож аби реформа дійсно була успішною, місцеві органи влади повинні бути зацікавленими у змінах.