"Іноагент", ворог Путіна та загроза для Кремля: перше інтерв'ю стрімера Хесуса українським ЗМІ

Хесус (Олексій Губанов) – російський відеоблогер та стрімер з Росії, відомий своєю проукраїнською позицією. Свої погляди сформував у 2012 році, а після окупації Криму усвідомив, що Росія – країна без вибору.

У 2025 році Москва визнала Хесуса "іноагентом". Зараз він проживає у США, проводить стріми зі зборами для українських військових та вже встиг відчути на собі усі випробування з боку російської влади.

Про молодь та російських блогерів, які підтримують Володимира Путіна, "іноагентів", опозицію, вибори в Росії, бажання провести стрім з Лебігою та інше – читайте в інтерв'ю 24 Каналу.

Дивіться також "Наближаємося до переламного моменту": експерти припустили, скільки ще може воювати Росія 

"Чий Крим?": бліц опитування

Чий Крим?

Крим – український. Без "але", без "якщо". 100%. Це факт міжнародного права.

Росія – окупант та агресор?

Безумовно. Окупант та агресор.

Чи може Україна бити по російській території? Чи має таке право?

Абсолютно.

Слава Україні!

Героям слава!

Зверніть увагу! Під час подкасту з Сергієм Стерненком Михайло Лебіга висловився про Хесуса. За словами Лебіги, Хесус – єдиний російський стрімер, який обрав правильну сторону та висвітлює війну у своїх відео. Лебіга пояснив, що той постійно видаляє "патріотів" Росії зі стрімів та збирає кошти для українців на фронті, за що він його поважає.

Зокрема, Хесус організував допомогу людям у затоплених селах на Херсонському напрямку, надавав гуманітарну допомогу українському волонтерові з позивним "Голландець", який займається евакуацією цивільного населення із зон бойових дій.

"Не подобалося, що робить російська влада": як сформував позицію?

Розкажи про себе. Що в тебе за позиція? Як вона сформувалася? Як ти став популярним?

Своєю діяльністю я займаюся вже 13 років. Почав все це робити, коли ще жив у Росії – з 2012 року. Вже тоді в мене була певна думка. Мені не подобалося, що відбувається в Росії. Зокрема і в російській політиці. Особливо починаючи з 2014 року, коли Росія окупувала Крим. 

Відтоді я був на боці України. Виступав проти всього цього. Стверджував, зокрема й публічно, що Крим – український. Ще з тих часів. І продовжую це робити. 

Одразу хочу додати – на той момент у Росії дуже популярною була так звана опозиція. Навальний та інші. Однак я вважаю, що російська опозиція тоді припустилася великої помилки. Вони вирішили боротися проти влади мирним шляхом. Тож маємо зараз те, що маємо.

Пересічний громадянин може сказати, що якось все в тебе занадто гладко. Однак ти й українських військових підтримуєш. Бачу, що в TikTok українці багато схвально про тебе пишуть.

Так, у мене досить велика аудиторія з України на трансляціях. Я так розумію, що я просто часто потрапляю людям у рекомендації. Особливо тим, хто цікавиться політикою та живе в Україні. 

Повне інтерв'ю з Хесусом: дивіться відео

Ти говориш, що твоя позиція почала формуватися ще у 2012 році. А як і чому вона ось так в тебе сформувалася? Як ти себе почував, живучи в Росії з такою позицією, адже ти був як кістка в горлі?

Я народився й виріс у Новокузнецьку. І багато людей, які живуть поза межами Москви чи великих міст, прекрасно бачать, як живе пересічний росіянин у провінції. Життя там не дуже. Усі гроші йдуть у Москву. Столиця живе добре, а люди десь виживають. 

І це стало початком формування моїх поглядів. Мені не подобалося, що робить російська влада. Я ще тоді чудово розумів, що вони крадуть величезні гроші. А всі ресурси – нафта та інше – ідуть у їхні кишені. Вони реалізують лише свої цілі.

По суті в російській владі сидять бандити. Буквально ОЗУ (організоване злочинне угруповання). Їх цікавлять лише власні цілі. Особисте збагачення і так далі. Я не розумію, як узагалі можна це підтримувати. Однак, на жаль, у Росії, за моїми відчуттями, багато хто все ще підтримує чинну владу.

Наскільки я розумію, ти вирвався з того оточення і твоє життя стало кращим. Напевно, ти став більше заробляти. Багато хто може думати на твоєму місці: "Можливо, цього всього не треба було. Я просто заслуговую на краще і отримав це. А політика – не моє". Що тебе не влаштовувало в цьому шляху?

Я просто не розумію, як, особливо в такий час, можна не цікавитися політикою. Як можна від цього абстрагуватися? Це ж неможливо. Політика так чи інакше впливає на кожну людину. Особливо якщо вона живе в Росії. І мої знайомі, друзі чи просто росіяни – я їх не розумію. Як до того дійшло, що люди, живучи в такій країні, не цікавляться політикою.

"Ми ні на що не впливаємо". Найчастіша відповідь.

З такою позицією, яка у них є, вони дійсно ні на що не вплинуть. А як по-іншому? Вони ж не діють.

Скажуть, що Навальний діяв. Всі підтримували. Ось моральна відповідь.

Навальний та опозиція, як я вже казав, пропустили головний момент. У 2011 році, коли був мітинг на Болотній площі. Тоді вийшло понад 100 тисяч людей. Треба було діяти чітко та рішуче. Розповідали про крадіжки, що у Путіна є палац. І люди це нібито розуміли та мали опозиційну думку. Тоді цікавитись політикою стало трендом.

Однак вони виходили на мітинг. І що робили? Ліхтариками в небо світили. Ну що це таке? І чого вони хотіли досягти? Путін злякається й утече? Звісно, ні. А після 2022 року вся ця молодь, що була опозиційною, раптом стала патріотичною. Що раптом сталося? Мені здається, це якийсь вірус пропаганди. Чи що? І це сумно.

Твоє життя сильно змінилося, як тільки ти поступово набирав оберти в цій позиції. Чи в тебе різко все помінялося?

Коли почалося повномасштабне вторгнення в Україні, я одразу виступив проти цього. Запустив стрім в перший день. Тоді було понад 100 тисяч людей на трансляції. За відчуттями, люди в перший час були в шоку. Природно, що велика частина була ніби проти. І все було нормально.

Однак час йшов. Думка та настрої людей в Росії змінилися. В гірший бік. Люди почали "перевзуватись".

Я на той час вже не був в Росії. Переїхав в Сполучені Штати у 2021 році. Ще до повномасштабного вторгнення.

Думка людей поступово почала змінюватися. Зокрема і серед відомих людей. Наприклад, серед стрімерів. З багатьма я перестав спілкуватися. Також пішли абсолютно всі рекламодавці. Коли мене визнали "іноагентом", то багато людей взагалі бояться зі мною перетинатися, стрімити разом. Багато що змінилося.

Ти перебуваєш у своєрідній "сірій" зоні? Як я розумію, Росія тебе відкидає та ще й хейтить. До України ти теж вільно приїхати, напевно, не можеш. Хоча й підтримуєш Україну. Є різні думки в українців. Як ти відчуваєш цю ситуацію? Чи підтримує тебе українська аудиторія?

Якщо говорити про українську аудиторію, то відчуваю більше позитиву. Звісно, я не можу запитати у всіх думку. Однак так я відчуваю.

Так, бувають і ті люди, які можуть сказати щось погане в мій бік. Однак я розумію це. В Україні йде війна. У людей є емоції. Я вважаю, що українці можуть собі дозволити проявити їх. Мені може бути неприємно. Однак зараз йде війна. Як інакше?

Деякі знайомі, які живуть в Росії та спершу виступали проти війни, могли навіть щось публічно сказати. Однак потім "перевзулися". Чому? Як вони розповідають, українці там писали їм "щось погане" в повідомлення. І це стало для них причиною, аби змінити думку.

Тобто просто якісь повідомлення та коментарі в інтернеті вплинули на їхню думку. Це тупо і несерйозно. При цьому вони вимагають від українців ставитися до росіян типу з повагою та розуміння. Хоч в Україні щодня лунають вибухи, гинуть люди. Вони не готові ставитися до українців з розумінням та сприймати їхні емоції. І ще й ображаються на коментарі. Це дивно.

"Не було вибору": про російських блогерів, які підтримують Путіна

У тебе рекламодавці скоротилися, ставлення погіршилося. Ти за цей вибір віддав ціну у виглядів грошей, друзів, спілкування. Переїхав у США ще раніше. Водночас багато медійних людей з Росії кажуть, що вибору у них не було. Наприклад, Kyivstoner в інтерв'ю Дудю говорив так щодо російського блогера Амірана. Що це за позиція?

Та маячня все це. Що означає – не було вибору? У всіх є вибір. Особливо у медійних людей в Росії. Все це смішно. У них є вибір. Особливо якщо вони відомі та мають гроші.

Як у них може не бути вибору? В мене ж є. Я обрав. Я не те що сидів та обирав. Не думав. Просто прийняв рішення та все. 

В того ж Амірана є вибір. У нього американська "грін карта". Він має можливість поїхати та займатися чимось в Америці. Однак він вирішив залишитися. Йому там зручніше. Є гроші, зв'язки і так далі. Вибір у нього був. Він його зробив.

Думаєш, що вони все це розуміють і просто вмикають дурника? Багато з медійних людей Росії займають позицію російської пропаганди, яка може суперечити сама собі. Навіть буває, що два "зетники" сваряться, бо їхні наративи не сходяться. В тебе не було сумнівів колись, що, можливо, ти щось там не зрозумів?

Абсолютно жодних сумнівів. Ось у цьому й проблема – самі пропагандисти в Росії можуть між собою сваритися. Їхня пропаганда настільки брехлива, що вони самі починають у ній плутатися. 

Не розуміють, що на порядку денному. Їм зверху приходить щось одне, а потім інше. Вони вже не знають, як це до купи скласти. Там розповідають про нібито "нацистів в Україні" і так далі.

Я був в Україні двічі. Жодних там нацистів не бачив. І ставлення до мене було нормальне. Тому, звісно, я чудово розумію, де брехня, де правда. Правда – в Україні.

Чому не відбулось інтерв'ю з Раміною?

Було несподівано отримати відео від військових з подякою тобі? Можливо, є ще якісь історії?

Мені періодично під час стріму донатять ті, хто служить в українській армії, дякують. І тоді, коли мені ще відео скинули, я був приємно здивований.

Мені приємно це бачити, тому що я тоді розумію, я все роблю абсолютно не дарма. Це мене мотивує продовжувати це робити.

Ти намагався потрапити в український медіапростір. Навіть домовлявся про інтерв'ю з Раміною. Проте ця історія нічим не закінчилась. Чому?

Так, вона мені свого часу написала і запропонувала взяти у мене інтерв'ю. Вона спілкувалась з Денисом Христовим, а він їй розповів про мене, що ми разом купуємо машини.

Вона написала мені, ми намагалися домовитися, де зустрітися, можливо, в Європі. А потім все затихло.

Після вона провела опитування у себе в інстаграмі, чи варто брати у мене інтерв'ю, враховуючи те, що росіянин. В підсумку люди проголосували проти.

Було трохи неприємно, чесно кажучи. Однак це жодним способом не вплинуло на мою позицію. Я й далі продовжив підтримувати Україну та донатити.

Зараз журналісту не можна перебувати в умовній "сірій зоні" та бути нейтральним. Проте, наприклад, Юрій Дудь намагається говорити, що Путін поганий, Росія напала на Україну, але при цьому він заявляє, що росіяни нібито перебувають у заручниках. Про яких росіян він говорить – про тих 700 тисяч, що підписали контракт з російською армією? І тут виникає багато питань.

Згодний, що "сірої зони" не існує. Як я розумію, Дудь говорить про тих росіян, які, мабуть, проти війни. Однак проблема у тому, що вони становлять меншість серед російського населення. 

Раніше я вважав, що в Росії залишилось радянське покоління, на яке не варто сподіватися. Більшість з них підтримують Путіна, російську владу. Проте я думав, що молодь – це майбутнє, вони прийдуть, щось зроблять. Однак ні.

На жаль, так стало, що за доволі короткий термін молодь "перевзулась". Можливо зіграв той фактор, що молоді росіяни побачили реакцію українців, які писали певні речі на їх адресу, образилися. Хоча я вважаю, що безглуздо під час війни звертати увагу на це.  

Також, можливо, зіграли роль санкції проти Росії. Я читав коментарі росіян, що, мовляв, до чого вони тут? Буцімто їм щось там заблокували, але вони звичайні люди, вони нічого такого не зробили та не взяли до рук зброю.

Після цього вони почали змінювати свою думку, стали патріотами Росії. Зараз їх там багато, хоча, якщо розібратися, у чому причина цього патріотизму? 

За останні 4 роки життя в Росії погіршилося. Було прийнято багато законів, обмежень, блокувань, поправок. Також підвищилися податки. Росіяни тепер платять гроші за цю війну, і вона продовжується їхнім коштом. А вони й далі продовжують аплодувати цьому, любити Путіна. Це абсолютно незрозуміло, це якийсь вірус, хвороба.

Як Хесус довів, що вибори в Росії – це вибори без вибору?

Рік тому ти взяв інтерв'ю у Бориса Надєждіна, кандидата в президенти Росії. Що це взагалі було?

Проблема у тому, що в Росії взагалі не можна говорити про чесні вибори. Чи про референдуми, наприклад, про той, що проводився в окупованому Криму. Хто повірить, що там були справжні результати?  

Тому моєю ціллю на той момент було допомогти Надєждіну зібрати підписи. Інакше він навіть не зміг би балотуватися, брати участь у виборах. Він хотів спробувати зібрати 100 чи 120 тисяч підписів.

Я вирішив його підтримати, щоб наочно показати людям, що навіть якщо ми зберемо всі ці підписи, російська влада знайде причини для того, щоб не допустити Надєждіна до виборів. Оскільки зі всіх кандидатів у президенти він мав самі антивоєнні переконання.

Я розумів з самого початку, що його все одно не допустять до виборів. Бо вибори в Росії – це вибори без вибору. Однак мені хотілося зробити так, щоб він зумів зібрати підписи. 

А потім так званий ЦВК (центральний виборчий комітет, – 24 Канал) в прямому ефірі відмовив йому у реєстрації щодо участі у цих виборах. Це було дуже смішно. Система вчергове показала, яка вона і як вона працює.

Багато хто був здивований, коли побачили цю позицію. Там серед кандидатів ще була Катерина Дунцова.

Її навіть не допустили до збору підписів. 

Чи були в тебе думки, що втягуєшся у гру та стаєш частиною системи? Тому що, якщо опозиціонера Бориса Нємцова вбивають у центрі Москви, то що вже говорити про Надєждіна та Дунцову? Водночас в  українському інформаційному середовищі була сформована думка, що це був великий фейк, щоб призвати росіян йти на вибори і в такий спосіб легітимізувати цей процес.

Якщо говорити про Надєждіна та Дунцову, то не думаю, що їхнє висування у президенти було спробою призвати електорат. Їх в принципі не допустили до виборів. Дунцовій не дали навіть зібрати підписи, а Надєждін зібрав, але йому відмовили.

А загалом зрозуміло, що вони – частина всієї цієї системи. В Росії вже давно немає опозиції як такої. Її повністю витиснули. Найсильніших – вбили, хто слабше – кинули за ґрати. Хтось зміг виїхати за кордон. Всіх визнали "іноагентами", екстремістами, терористами.

Також з Росії витиснули усі незалежні ЗМІ, визнали "іноагентами". Тому, дійсно, сподіватися на диво, що прийде якийсь супергерой і щось всередині Росії зміниться, вже неможливо.

Якщо повернутися назад, ти провів би це інтерв'ю, знаючи це все наперед?

Чесно, думаю, що ні. 

За що Росія визнала стрімера "іноагентом"?

Наскільки сильно ти відчуваєш на собі роботу російських пропагандистських медіа? Зокрема, на тебе була атака, коли ти назвав себе "російська бл***та" у межах трансляції. І це стало ключовим тригером спустити на тебе усіх собак?

Так, була така ситуація. Я під час своєї трансляції проводив аукціон. Це коли глядачі донатять на певні дії. Припустимо, людина закинула 5 тисяч гривень і за це те, кому це випаде, має щось зробити. 

Мені задонатили багато грошей і за це треба було повзати та говорити таку фразу: "Я – російська бл***та". Саме мені випало зробити ці дії. 

Перед тим як це зробити, я сказав, що нікого не хочу образити. Це лише варіант на аукціоні, який мені випав, і я маю його виконати. Тобто ця дія зроблена не для того, щоб когось принизити. Це просто гра. І після цього я почав це робити.

Однак мої слова вирізали (пропагандисти, – 24 Канал), залишилося тільки те, як я повзаю і кажу ці слова. І на великій кількості пропагандистських телеканалів, у Telegram-каналах почали це розповсюджувати. При чому про це писали навіть телеграм-канали про Донецьк. Яке я маю відношення до Донецька?

Потім про це писав відомий кремлівський Telegram-канал "Рідовка", який неодноразово публікував замовні статті проти мене.

Яка головна мета цього? Дискредитувати мене в очах російської аудиторії. Вони це робили спеціально.

Як ти вважаєш, ця пропагандистська машина вважає тебе реальною загрозою та цілеспрямовано працює проти тебе? Чи ти один з багатьох блогерів, що виступають проти Росії, і пропагандистам просто треба впродовж місяця атакувати їхню певну кількість?

Якщо я, як стример, який на своїх трансляціях обговорює політику та виступає проти російської влади, є загрозою для них, то вони тоді вкрай слабкі. Водночас це можливо.

Однак я думаю, що там все набагато простіше, вважаючи, що мене визнали "іноагентом". Вони по всіх "іноагентах" працюють однаково.

У них, імовірно, є певний список усіх публічних людей, яких час від часу потрібно дискредитувати. Якщо з'являється можливість і є за що зачепитися та використати це у певних цілях, вони це роблять. Цим вони спеціально займаються.

Чому російська влада боїться Пугачову?

Пугачову визнали "іноагентом"? 

Наразі – ні. Вона має дуже багато зв'язків. Її чоловіка (Максима Галкіна, – 24 Канал) визнали "іноагентом". 

Однак після її інтерв'ю, яке набрало величезну кількість переглядів, і в якому вона багато чого цікавого розповіла, поки що її не визнали "іноагентом". Чекаємо.

Однак це Пугачева, вона має велику підтримку, тому, можливо, вони не ризикнуть це зробити. Серед тих, хто для кого Пугачева – авторитет, є й ті, хто живе в Росії і навіть підтримує Путіна. Тому влада боїться, як мені здається, вішати на неї клеймо "іноагента".

Як тобі, до речі, інтерв'ю з Пугачовою? Мені воно виявилося недостатнім.

Для української аудиторії того, що вона сказала в інтерв'ю, недостатньо. Однак я вважаю, для того, щоб достукатися до російської аудиторії, яка підтримує все те, що відбувається в Росії, у випадку Пугачової було не зовсім правильно посідати якусь жорстку радикальну позицію. Люди цього б не сприйняли.

Проте підходити до цього спокійно, намагатися донести до людей, що є поганим, а що – хорошим, при цьому не тиснувши, це найбільш правильний варіант для Пугачової.

Можливо, частково до людей, які живуть в Росії, щось дійде – особливо до її аудиторії – дорослих жінок та чоловіків. 

"Лише за": про співпрацю з Лебігою

Чи знаєш ти блогера Лебігу?

Так, звісно.

Як до нього ставишся?

Я з ним прямо особисто не знайомий. Ми не спілкувалися, але він неодноразово у своїх трансляціях відгукувався про мене позитивно. Тому, звісно, я знаю хто це.

В будь-якому разі я дуже вдячний йому. Бо навіть кілька таких обережних компліментів – це вже така ризикована штука для нього як для українця. Особливо з такою великою аудиторією з України. Наскільки я знаю, він найпопулярніший серед українських стримерів.

Я здивувався, коли він висловився про мене позитивно. Не всі серед його аудиторії добре відреагували.

Він підкреслив не просто твою позицію, але й вчинки. Чи хотів би ти спільний стрім з Лебігою?

Чи хотів би я провести спільну трансляцію? Так, звісно. Чи бачу я таку можливість? Питання в аудиторії, в людях.

А якщо ви зробите якийсь спільний збір, аби побити якийсь рекорд?

Я лише за. 

Про колег по цеху. Хто такий Братішкін і що у вас відбувається?

Братішкін – це теж відомий стрімер. У минулому мій добрий друг, з яким ми багато років спілкувалися, коли я ще жив у Росії. У нас із ним періодично були якісь конфлікти, але так чи інакше ми їх розв'язували. 

Рік тому я полетів до Туреччини на весілля свого товариша. І там також був Братішкін. На той момент у нас ще були нормальні стосунки. Ми зустрілися нарешті через три роки. 

Там також була пряма трансляція. Ми потрапили у кадр, як потиснули один одному руки. Потім він повернувся до Росії, а я назад до Америки. 

Через певний час ми посварилися. У нас стався конфлікт на ґрунті оцієї всієї політики. Він часто мені говорив, що я божевільний. Чому? Бо зациклений на політиці. 

У багатьох у Росії чомусь це сприймається як якесь божевілля, шизофренія. Вони вважають, що цікавитися політикою рівносильно тому, що ти збожеволів. 

Потім, як він сам уже публічно розповів, через те, що ми з ним у Туреччині потиснули руки та зустрілися, його занесли до чорного списку адміністрації Путіна. Через це йому довелося потім йти на якийсь захід і з кимось там про щось домовлятися. 

Зрештою, він мене виставив винним, що я такий поганий, що через мене у нього почалися проблеми у Росії.  Хоча до чого тут я? Я нічого такого не вчинив. Проблема у російській владі, яка навіть через такі моменти готова людину внести до чорного списку. Це ж дурість якась. Це взагалі смішно. Через все це ми більше не спілкуємось взагалі.

А якою є позиція твоїх колег? Вони відмовчуються? Оці популярні російські стрімери. Evelone, Бустер.

Я думаю, що більшість із них займають позицію. Я вважаю, що немає людини, яка б не зайняла позицію. Кожна людина вже так чи інакше зайняла якусь позицію. Просто не всі публічно про неї кажуть.

Якщо вони мовчать, то вони проти війни? Чи як?

Ні, якщо вони мовчать, то можуть бути і за Росію та війну. Просто роблять це мовчки. Або періодично у них щось таке відбувається на стрімі, що ти нібито розумієш, хто на чиїй стороні. Щось вкинуть, скажуть неоднозначно.

Щодо Evelone. Я б не сказав, що він відмовчується. Він періодично висловлювався. Просто робить це не так часто. У нього більше розважальний контент. Він звик так.

Про російських стрімерів, які залишаються в Росії. Очевидно, вони не зможуть нормально висловитися. Якщо скажуть щось проти, то до них прийдуть. Я не розумію, чому вони продовжують жити в Росії. З їх можливостями та грошима.

Якщо ти стрімер, ти можеш звідки завгодно стрімити. Однак вони залишаються там. Є ті, хто проти. Однак більшість таких людей підтримують війну. Не кожен із них, звісно, це робить публічно, але вони це підтримують.

Чи припиниться війна, якщо помре Путін?

Якщо завтра помре Путін, то війна припиниться? Він же колись піде. У Росії така позиція – навколо вороги. Це означає, що треба консолідуватися навколо лідера і мовчати. Лідер забезпечує довге та спокійне життя, чого не можуть собі дозволити інші росіяни. Так чи інакше зовнішня загроза для них завжди має бути. Чи завжди у Росії буде якась війна? Незалежно від того – піде Путін чи ні?

Я точно сказати не можу. Не знаю, що буде, коли Путін помре. Треба враховувати, що все в Росії зав'язане на ньому. Коли його не стане, то ті, хто на верхівці, ймовірно, захочуть отримати цю владу.

Тобто почнеться ось цей безладний поділ влади. В такому разі мені взагалі страшно уявити, що там може бути.

Якщо говорити про "ворогів", то можна просто глянути підручник з історії Росії за 11 клас та подивитися, що там розповідають дітям. Там страшні речі. Буквально стверджують, що буцімто "Європа – Четвертий рейх, в Україні – нацисти, США – теж погано". І про це буквально пише в підручнику, який вивчатимуть усі діти.

Те, що зараз в Росії намагаються нав'язати дітям у школі… Для чого це все? Вони готують дітей до чогось в майбутньому? До більш масштабної війни? Цей підручник – страшна річ. Навіщо це все розказувати та насаджувати дітям?

Оці "разговоры о важном", які ввели по всіх школах в Росії. Там теж пропаганда ненависті до Європи та Україні. Навіщо? Мені здається, що вони готують "безплатне м’ясо". Зараз доводиться платити великі гроші за контракти. А дітям прищеплюють думку, що за "родіну" треба воювати. Безплатно. Бо такий є борг.

Росіян готують до ізоляції, зокрема у Telegram

Пишуть, що росіянам почали блокувати виїзд за кордон за допомогою додатків. Було багато відео щодо додатка Max. Всі кажуть, що все окей. Цифровізація. І ось перші "плоди".

З приводу всіх цих месенджерів. Мені здається, що людей в Росії готують до ізоляції від зовнішнього інтернету. Тому всі ці месенджери, "білі листи", що інтернет вимикається, але у вас будуть доступні вітчизняні сервіси. 

Все це не просто так. Рано чи пізно це до чогось приведе. Усі обмеження; нові закони про екстремістів, що не можна певні матеріали дивитися в інтернеті, бо буде штраф. Думаю, що зараз почнуть масово різних блогерів та інших відомих людей визнавати екстремістами, щоб люди з Росії не мали можливості їх дивитися. От я стану якимось екстремістом – і все. Мене не зможуть дивитись.

Як ти ставишся до Telegram? На твою думку, до нього має доступ ФСБ?

Гадаю, що так. Можливо, вони не мають повного доступу. Однак вони можуть отримати звідти інформацію. Якщо їм аж дуже треба буде, то вони зможуть. Знаю про це не з чуток. Вони можуть.

Не з чуток? Тобто є хтось, хто тобі про це сказав?

Так.

Дуров багато писав, що потрібно воювати з тими, хто проти свободи слова. Водночас було переконливе розслідування від видання "Важные истории" щодо Telegram. Раніше були аргументи, що Дуров з Росії, а Telegram в Росії не блокують, тому ФСБ має до нього доступ. Однак розслідування довело, що шифрування там є, але водночас з ним йде ID телефону, з якого пишеш. А з допомогою цього ID можна витягнути багато інформації. Дуров свідомо зливає Telegram ФСБ чи це стихійна історія?

Думаю, що ФСБ може собі щось таке дозволити. Дуров взагалі дуже суперечлива особистість. Навіть сьогодні він писав у себе в каналі щодо свободи слова в інтернеті. 

Однак чомусь він робить акцент і звертає увагу тільки на країни Європи. Він написав, що у Німеччині, у Великій Британії є проблеми зі свободою слова. Але про Росію там знову жодного слова.

Хоча у Росії буквально у Telegram заборонили дзвонити. Там заблокували можливість просто дзвонити комусь через телеграм. А про це взагалі жодного слова. Дуже дивно. 

Коли у Румунії були вибори, то те ж саме. Він в день виборів почав вкидати інформацію, що Франція нібито намагається на щось вплинути. При цьому він не згадує, що Росія теж намагалася вплинути на вибори в Румунії. Повний ігнор. 

У Молдові нещодавно також були вибори. Те саме. Увага з боку Дурова прикута лише до Європи. Тобто Франція погана. А те, що Росія намагається просувати своїх кандидатів, то він на це увагу не звертає. Все, що йде з боку Росії, він ігнорує. Європа для нього погана. Це дивно.