Законопроект про тимчасові слідчі комісії: як зробити імпічмент реальним
Чотирьом президентам України намагалися оголосити імпічмент і кожного разу не вдало. Адже в Конституції прописана нереалістична процедура, аби це зробити.
Декілька років нардепи переконували: аби спростити процес, необхідно ухвалити окремий закон "Про імпічмент".
Читайте також: Законопроект про імпічмент від Зеленського: переваги і недоліки
Наприкінці травня з'явилося одразу два варіанти: президентський та депутатський. Проте парламентарям не вистачило голосів, аби внести їх у порядок денний.
Про процедуру імпічменту зокрема йдеться в законопроекті про тимчасові слідчі комісії. Майже чотири роки він перебував у парламенті без розгляду. У першому читанні його проголосували місяць тому. Наразі взялися за друге.
Основні положення процедури усунення президента від влади записані в Конституції. Народні депутати мають зібрати щонайменше 226 підписів, щоб створити слідчу комісію, яка вже і має підтвердити державну зраду або інший кримінальний злочин гаранта.
Що таке імпічмент?Процедура притягнення до суду вищих посадовців держави. Результат імпічменту – як правило дострокове припинення повноважень президента або іншого посадовця та усунення його з посади.
Усі матеріали відправити до Конституційного суду. І якщо підстави для відставки глави держави знайдуть і там, то за рішення має проголосувати вже щонайменше 338 депутатів. Закон про Регламент Верховної Ради деталізує цю процедуру.
Особливо, з точки зору процедури, просто уточнюється багато невідповідностей, включаючи формування, проходження, строки і наслідки,
– зазначила народний депутат від "Самопомочі" Олена Сотник.
Тож фактично процедура імпічменту легшою не стане. Аби спростити її, необхідно вносити зміни до Конституції.
"Було би чесно з боку Президента внести зміни до Конституції, якими зменшити оцю фінальну цифру голосування. Тобто не 338, а хоча б 300 зробити, або взагалі, наприклад, 275 – зробити спеціальну кваліфікуючу більшість", – сказав народний депутат від "Батьківщини" Сергій Власенко.
Окрім цього, парламент хоче посилити роль тимчасових слідчих комісій. Нині у парламенті їх дві – щодо розкрадань в оборонній сфері та про напади на громадських активістів. І хоча члени цих комісій й зараз можуть викликати представників будь-яких органів та вимагати від них матеріали справ, але фактично ТСК не має жодного правового статусу.
Державні органи можуть саботувати роботу ТСК: відмовити в інформації, не з'являтися на засіданнях. А висновки залишаються лише на папері. То ж парламент хоче зробити, аби висновки ТСК стали обов'язковими для виконання.