Про нюанси законопроекту "Про особливу процедуру усунення Президента України з поста (імпічмент)", який подано до парламенту президентом – у матеріалі 24 каналу.
Імпічмент сьогодні
Процедура імпічменту президента наразі прописана в Конституції України. Для того, щоб її реалізувати на практиці, потрібно більшістю народних депутатів – 226 голосів ініціювати імпічмент. Це можливо у разі "державної зради або іншого злочину". З’ясовувати, відбувся злочин чи ні, повинна спеціальна тимчасова слідча комісія, результати розслідування якої має схвалити парламентська конституційна більшість. Потім Конституційний Суд перевіряє справу на конституційність процедури, а вже судді Верховного Суду з’ясовують, чи були ці звинувачення обґрунтованими.
Читайте також: Яку процедуру імпічменту пропонує президент Зеленський
У випадку, якщо всі звинувачення будуть доведені, тоді відправити у відставку президента мають три чверті депутатів, тобто потрібно щонайменше 338 голосів. Проте експерти переконують – процедура імпічменту начебто є, але реалізувати її на практиці майже неможливо.
Свого часу один з розробників Конституції та екс-міністр юстиції Сергій Головатий зазначав, що в 1996 році питання стояло так, щоб процедуру імпічменту прописати таким чином, аби реально її ніколи не можна було здійснити.
Процедура імпічменту прописана в Конституці\ї, але реалізувати її на практиці складно
В 2010 році в законі про регламент роботи ВРУ теж прописали процедуру оголошення імпічменту президенту. Депутати детально виписали усі процедури: створення спеціальної комісії, обрання спеціальних слідчих і прокурора для розслідування злочинів президента.
Читайте також: Коли Рада проголосує за закон про імпічмент президента: ймовірна дата
Презентуючи свій проект закону представник президента у ВРУ Руслан Стефанчук сказав, що раніше не було закону, де була б цілісно прописана процедура імпічменту, як окрема процедура. Пояснюючи, чому це має бути окремий закон, високопосадовець заявив, що ми не можемо сховати цю процедуру в регламент ВРУ, в якому прописана діяльність парламенту.
Процедура імпічменту виходить за рамки діяльності ВРУ. Вона включає діяльність Конституційного Суду, Верховного Суду тощо. Чому не може бути в тимчасових слідчих комісіях? Бо це лише частина процедури імпічменту й не включає в себе інші складові. І, коли ми говоримо про висновки тимчасових слідчих комісій чи спеціальних тимчасових слідчих комісій, вони також можуть бути складовими,
– зазначив Руслан Стефанчук.
Нюанси законопроекту
Аналізуючи поданий президентом законопроект, юристи погоджуються з тим, що з політичної точки зору – це правильний хід, і такий закон має бути. Щодо юридичної досконалості, цей документ дуже далекий від того, щоб виконати дві головні мети – задовольнити суспільство і на практиці ефективно працювати.
Читаючи законопроект, варто звернути увагу на те, що усунути від посади президента можна лише за державну зраду чи інший злочин. Ця вимога нового законопроекту дублює Конституцію. Тоді як у більшості цивілізованих країн президент може бути усунутий з посади за аморальні вчинки.
Вважаю, що це перший недолік законопроекту – усунення з посади за державну зраду та інші злочини. Навіщо виділяти лише один злочин, адже їх багато. У нас можна звільнити за одноразовий аморальний вчинок вчителя, керівника. Це дозволяє зробити трудовий кодекс. Тоді – чому не можна президента? Це нелогічно,
– констатує адвокат, кандидат юридичних наук Василь Мірошниченко.
Рішення про імпічмент вважається прийнятим, якщо за нього проголосує три чверті народних депутатів від конституційного складу народних депутатів. Тож немає ризику, що за не такий вже й тяжкий аморальний вчинок усунуть з посади главу держави. Йтиметься про екстраординарні негативні випадки.
Зібрати депутатську більшість для усунення президента з посади непросто
Автори законопроекту спробували зробити процедуру, яка, начебто, нагадує звичайне слідство (створюється спеціальний прокурор та слідчі, частина з яких – депутати). І вони мають, відповідно до кримінально-процесуального кодексу, здійснювати повноваження. Щоправда, повноцінними слідчими є лише депутати. А ті слідчі, які не мають депутатського мандату, повинні виконувати вказівки комісії. Дві категорії слідчих в комісії – теж нелогічно.
Читайте також: Як Зеленський перехитрив парламент з достроковими виборами?
На думку адвоката, бажано усунути різницю у правовому статусі членів спеціальних слідчих комісій депутатів.
Бажано, щоб спеціальний прокурор був з числа людей, які працювали в прокуратурі, адже він фактично здійснює обвинувачення, тому повинен мати досвід роботи на прокурорській, судовій чи слідчій посаді. Вважаю, що це мав би бути фахівець, оскільки це занадто висока посада, на яку лягає дуже серйозна відповідальність. Судячи з тексту законопроекту, на цю посаду може потрапити, скажімо так, любитель,
– вважає Василь Мірошниченко.
Для захисту президента законопроект пропонує долучати особу, яка має досвід роботи у сфері права 10 років. Тобто нотаріус, науковець чи приватний виконавець зі таким стажем роботи може захищати президента. І це, по суті, в кримінальному провадженні.
Читайте також: Нові обличчя, мажоритарники та люди Коломойського: хто може пройти в парламент
Не зрозуміло чому обмежують президента у праві вибору професійного захисника. Чому його захисник повинен мати 10 років стажу? А якщо глава держави захоче взяти фахівця з 9-річним стажем роботи? Можливо, він йому більше довіряє? Інша річ, могли би поставити вимогу, щоб це був професійний адвокат,
– додає адвокат.
Варто нагадати, що наразі на судові процеси не допускають просто юристів. Це має бути адвокат. Винятки складають дрібні справи. Виходить, якщо до цього процесу дозволяють допускати просто юристів – це дрібна справа?!
Читайте також: Зеленський вніс у Раду свій перший законопроект: його сьогодні розгляне парламент
Також в законопроект перенесли конституційну норму, згідно з якою рішення про імпічмент вважатиметься прийнятим, якщо за нього проголосує не меш як три чверті народних депутатів від конституційного складу ВРУ. Щоправда, при нинішній системі парламентських виборів, 21 липня буде обрано новий склад Ради, але не всі мажоритарні округи буде утворено. Тобто частини округів не буде представлено – анексований Крим та окупована частина Донбасу не матимуть своїх депутатів. Відповідно, ми матимемо менше депутатів від списочного складу. Як наслідок, три чверті буде вкрай важко зібрати. Тому цю норму можна було б скорегувати, але тоді разом з законом треба подавати проект змін до Конституції.