Росіяни платитимуть за війну: у Європі скреативили спосіб передачі заморожених активів Україні
У серпні 2022 року Естонія стала першою державою ЄС, яка заборонила в'їзд росіянам за шенгенськими візами. Після цього по Росії прокотилася хвиля голосінь, а в Європі – висловили глибоке занепокоєння відповідністю такого кроку правам людини. Далі читайте в ексклюзивному блозі для сайту 24 Каналу.
Естонія – флагман юридичних новинок
Утім після ретельного аналізу двері перед носами росіян закрили й інші держави Європейського Союзу. У січні 2023 року Естонія вирішила знову стати локомотивом. Тепер – процесів конфіскації та перепрофілювання заморожених російських активів на відбудову України.
Читайте також Як Кінбурнська коса стала кинджалом під ребром окупантів
На сьогодні в Естонії заморозили російські активи еквівалентом близько 20 мільйонів євро. Це – крапля в морі завданої Росією розрухи та людських страждань. Однак естонська ініціатива матиме вагомий вплив на ухвалення консолідованої позиції на рівні ЄС, а далі – в інших державах-союзниках України.
Відповідно до плану, розробленого міністерством закордонних справ та міністерством юстиції Естонії, буде створене законодавство, засноване на принципі міжнародного права. Відповідно до нього, суб'єкт, що заподіяв збитки, повинен їх відшкодувати (більш детально – рішення Постійної палати міжнародного правосуддя у справі про фабрику в Гожуві).
Законопроєкт внесуть на розгляд Рійгікогу вже в лютому 2023 року. Під роздачу потраплять як активи фізичних та юридичних осіб, так і Росії як держави.
Звідки стільки сміливості?
Від радянської окупації до перманентної загрози в Нарві: росіяни вже давно як кістка в горлі для естонської нації. Відтак, новації у сфері конфіскації активів мають на меті далеко не лише конфіскацію активів.
Міністр закордонних справ Естонії Урмас Рейнсалу переконаний, що такі дії створять прецедент у міжнародному праві та сприятимуть притягненню Росії та її агентів до відповідальності, зокрема, шляхом створення спеціального трибуналу з агресії.
До того ж Естонія, на відміну від низки інших держав-членів ЄС, не пов'язана з Росією інвестиційними угодами. Відтак, кількість міжнародних механізмів для захисту права власності підсанкційних олігархів зведена до мінімуму.
Цікаво Росіяни під Бахмутом різко порозумнішали й усвідомили, де є найкращі пральні машинки
Обсяг естонських інвестицій у Росії втричі менший за суму конфіскованих активів. Тож будь-які "дії у відповідь" агресорки не матимуть вагомого впливу на економіку Естонії.
Слід також згадати, що балтійська держава вже показувала, як треба керувати російським майном: восени 2022 року з талліннської гавані Мууга вивезли та продали 12 тисяч тонн підсанкційного добрива.
А що ЄС?
ЄС працює. Наприкінці 2022 року Урсула фон дер Ляєн заявила, що в Союзі подбають про те, щоб Росія заплатила за завдане спустошення замороженими коштами олігархів і активами свого центрального банку. Вже в грудні представникам 27 держав надіслали "документ про варіанти" з опціями, доступними для перепрофілювання активів відповідно до чинних норм міжнародного права.
Перші обговорення юридичних меж такого механізму плануються вже в січні 2023 року. Ухвалення законопроєкту на рівні парламенту Естонії в лютому значно сприятиме паралельним процесам на рівні ЄС.
Що каже міжнародне право
Конфіскація та перепрофілювання російських активів гальмується трьома каменями спотикання:
- імунітетом суверенних активів,
- втручанням в право власності приватних суб'єктів,
- зворотною дією закону.
Не можна просто взяти та передати Україні заморожені активи. Хоча це, щонайменше, відповідало б міркуванням моралі та справедливості, адже вилученого майна все одно не вистачить для покриття всієї завданої Росією шкоди.
У 2012 році в рішенні по справі "Німеччина проти Італії" Міжнародний суд ООН зробив висновок, що імунітет державного майна недоторканий навіть у випадку серйозного порушення прав людини або іншої основоположної норми міжнародного права (заборона застосування сили).Рекомендуємо Німеччина прокинулася: Берлін буде ще більше допомагати ЗСУ
Водночас агресія Росії проти України продемонструвала, що міжнародне право потребує реформування, а держава не повинна мати можливість зловживати правом та уникати відповідальності. Те ж саме стосується і права власності приватних суб'єктів.
Покарання за підбурювання, вчинення або співучасть у міжнародних злочинах, зокрема й фінансове, не може вважатися таким, що становить неправомірне втручання у право власності. Тож питання – лише в стрункості букви закону, зокрема, й щодо зворотної дії в часі.
На сьогодні плани ЄС та окремих держав-членів є компромісним варіантом: не порушуючи норми та принципи міжнародного права, вони дозволяють не відкладати заморожені активи під матрац, а змусити працювати на відновлення України вже зараз.