Заручники "комуналки". Як українці кладуть мільйони в кишені комунальників?

Вони обслуговували киян і заробляли гроші. Звичайне комунальне підприємство майже 15 років діяло поза законом. За цей час отримало чистого прибутку 70 мільйонів гривень збираючи з людей кошти за послуги яких не надавали.

"Це підприємство, яке належить до Київської міської держадміністрації, воно брало кошти в громадян за певні комунальні послуги, але за висновками спеціалістів воно не є фінансовою установою - такі платежі може здійснювати лише фінансова установа. Певний відсоток коштів вони залишали собі - на свої потреби", - каже речник київської міліції Володимир Поліщук.

Справ щодо сфери житлово-комунального господарства у київській міліції лише з початку року назбиралось 38. Суми збитків по кожній з них від ста тисяч гривень до понад 2 мільйонів. Схема заробітку у підприємливих керівників зазвичай одна - до тарифу закладають неіснуючі послуги. І люди справно платять бо поняття не мають за що саме.

"Перелік громадян, які є ошуканими внаслідок таких дій, дуже великий і технічно опитати і визнати потерпілими усіх громадян в усіх будинках, які експлуатували такі фірми і горе-керівники таких фірм нажаль потребує дуже великого часу і процесуальних витрат", - каже заступник начальника управління прокуратури м. Києва В'ячеслав Мармиш.

Тим часом у кишенях комунальників по всій країні опиняються десятки мільйонів гривень. І у міліції, і в прокуратурі визнають - у економічних та юридичних тонкощах таких справ чорт ногу зламає.

"Для того, щоб обґрунтувати рівень тарифів на теплову енергію для Київенерго, то справа по цьому обґрунтуванню мабуть важить кілограм 30-40. То це кожен пересічний громадянин може розібратись, що там написано чи все-таки справа спеціалістів?" – каже начальник ГУ з питань цінової політики КМДА Василь Яструбинський

Керівник столичного управління з питань цінової політики у те, що отримувачі компослуг зможуть до кінця зрозуміти за що вони платять, не вірить. Каже, то під силу тільки для фахівців. Решті пояснюють лише загальні принципи. Та саме у тонкощах криється диявол.

"Тарифи розробляються самими експлуатуючими організаціями, а погоджуються Київською міською державною адміністрацією і діють вони лише після погодження відповідним органом виконавчої влади. Нерідко в тарифи закладаються послуги, які не можуть бути в тарифах", - каже заступник начальника управління прокуратури м.Києва В'ячеслав Мармиш.

Є й більш прості схеми заробітку. Цілком реальні підприємства просто не виконують тих робіт які виконувати зобов’язані. Проте гроші за них стягують справно. А більшість українців, які платять за обслуговування свого помешкання, вимагати надання послуг чи повернення грошей через суди не беруться.

"Суди потребують грошей. Якщо ви не заплатите за прибирання сходинок, а більше заплатите адвокату, то де економічна вигода", - каже Спілка власників житла Києва Сергій Дєдов.

"Плата за утримання будинку, прибудинкової території містить майже біля двох десятків елементів, кожен оцінений і якщо якась робота не виконується, то в ідеалі ЖЕК повинен самостійно повернути ці кошти мешканцям", - каже начальник управління цінової політики КМДА Василь Яструбинський.

В ідеалі за гроші мешканців ЖЕК зобов’язаний утримувати в належному стані прибудинкову територію, сходові клітки, підвали. Ліфти, внутрішньобудинкові системи, проведення дератизації - все це теж на відповідальності житлово-експлуатаційних контор, як і полив дворів та газонів.

Типовий перелік послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій:

-прибирання прибудинкової території;
-прибирання сходових кліток;
-прибирання підвалу, технічних поверхів та покрівлі;
-технічне обслуговування ліфтів;
-обслуговування внутрішньобудинкових систем;
-дератизація;
-обслуговування димовентиляційних каналів;
-поливання дворів, клумб і газонів;
-прибирання і вивезення снігу.

З Закону України "Про житлово-комунальні послуги":

"...Виконавець/виробник зобов'язаний проводити перерахунок розміру плати за житлово-комунальні послуги в разі перерви у її наданні, ненаданні або наданні не в повному обсязі в порядку, встановленому Кабінетом міністрів України..."

У цій звичайній багатоповерхівці близько 300 квартир. З кожного у середньому на рахунки ЖЕКу надходить близько 100 гривень на місяць. Умовно, 30 тис. грн. на місяць, але ж таких будинків на його утриманні десятки. Чиновники пояснюють у комунальників є зарплати і поточні витрати.

"Сьогодні житлова організація має фактично єдине джерело доходу - це квартирна плата. Вистачає цих коштів для того, щоб покрити витрати, власні витрати ЖЕКу на надання послуг і виконувати дрібний поточний ремонт конструктивних елементів будинку", - каже заступник начальника ГУ житлового господарства КМДА Петро Пантелеєв.

У цій "хрущівці" сподівались прибирання і ремонт взяти на себе. Та об’єднання співвласників багатоквартирних будинків хоч і створили, вони все одно часто залишаються залежними від ЖЕКу. Утримувати власних робітників, а тим більше знаходити гроші на модернізацію без житлово-комунальної-експлуатаційної контори для неможливо.

"Якщо квартир 260 і загальна площа десь 20 тисяч, то загальна площа на три гривні - це вже 60 тисяч гривень, а в нашому будинку ми збираємо 6 тисяч гривень, а такі ж самі трати як у 60-тидесятитисячному будинку", - каже голова ОСББ Ірина Макеєва.

Народні депутати тимчасом вигадали, де знайти гроші на модернізацію житлово-комунального господарства. Як завжди, їх треба взяти у самих мешканців. У тарифах хочуть прописати ще одну графу з багатообіцяючою назвою - модернізація. Мовляв тоді, гроші з людей захочуть збирати і приватні інвестори.

"Все загально накопичується, а потім кошти в авральному порядку використовуються. Там порвало - використали і знову ж таки ніхто не перед ким не звітує. Визначене ціноутворення навіть на рівні міста Києва - визначено вартість, послуга - кожен повинен зобов’язаний сплачувати його, але чи отримає він якісно з цього, тому що ми говоримо, що користуємося водою, а взимку вода, температура, не більше 25-30 градусів, тобто не кип’яток, а ми платимо по повній", - каже народний депутат України Юрій Литвин.

Та нині максимальний прибуток для комунальних ЖЕКів обмежено законодавством, інша справа приватні обслуговуючі структури.

"Прибуток в 12 відсотків - це маленький для управляючої компанії – звичайно вона буде ставити більше, ясно, що тарифи в управляючих кампаніях, які управляють новими будинками - до семи гривень за квадратний метр доходить. І це законні так би мовити зареєстровані в управлінні тарифів держадміністрації", - каже Спілка власників житла Києва Сергій Дєдов.

Поки таких приватних компаній небагато. Однак, у владних кабінетах вже давно обговорюють можливість повністю віддати їм обслуговування багатоквартирних будинків. Але це вже чистий бізнес і платити доведеться за все і по повній.

"Який би не був поганий комунальний ЖЕК, він комунальний. Якщо там буде тисяча людей зрозуміють, напишуть скаргу там міському голові, то цього начальника ЖЕКу знімуть все ж таки і поставлять іншого. Але нікуди не піде наше майно, бо наші будинки на балансі цих ЖЕКів комунальних, а якщо замість комунального ЖЕКу прийде приватна структура, то я вам обіцяю, розмова буде набагато жорсткіша. За досвідом Москви знаю як заганяються цілі будинки в боргову яму, а після цього ці будинки є банкротами, а люди навіть не до кінця розуміють, що відбувається", - каже міністр з питань житлово-комунального господарства (2007-2010 рр.) Олексій Кучеренко.

Як завжди, порятунок тих хто тоне, їхня особиста справа. Навіть від нинішніх зловживань комунальників українців багато у чому законодавство захищає. Однак наважуються розбиратися у тонкощах одиниці, ще менше звертаються у суди. Тим часом одні чекають обіцяного комфорту, а інші - рахують власні прибутки.